Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
за 4 заб за3 част, в выражении щ о за см. що. заавансувати, -сую, -суеш канц. заавансировать. заальпійський заальпийский. зааплодувати, -дую, -дуєш зааплодировать [Колгоспники дружно, гаряче., зааплодували (Коп.)]. заарештований 1) прич. арестованный; за- арестбванный; ср. заарештовувати; 2) (род. заарештованого) сущ. арестованный. заарештовувати, -штовую, -штбвуєш, заарештувати, -штую, -штуєш арестовывать, арестовать; разг. заарестовывать, заарестовать [5 квітня [1847 р.] під Киевом жандарми заарештували Шевченка і відправили в Петербург (Корн.)]. заарканювати, -нюю, -нюєш, заарканити, -шо, -ниш заарканивать, заарканить [Гай- мелькоту подобалось, як бородатий начальник заарканив Алітета (перекл. з Сьо- мушкіна)]. заасфальтований заасфальтированный [Ярина сіла в автобус і за десять хвилин була в центрі міста — на великій, заасфальтованій площі (Десн.)]. заасфальтувати, -льтую, -льтуєш заасфальтировать [Солдати вже засипали могилу. Вони рівняли і втоптували землю, щоб наново заасфальтувати це місце (Собко)]. заатлаптйчний заатлантический. заахати (заахаю, заахаєш) и редк. заахкати, -каю, -каєш разг. заахать [В таборі забряжчали лопати, заахкали сокири і захекано обізвалися пили (Ст.)]. З а ба б іти, -бабію, -бабієш фам. обабиться. забава забава, развлечение, игра; потеха; веселье; (предмет игры) игрушка [Тепер йому пригадалися його давні забави серед селянських дітей (Фр.)\ Скільки буде гостей, яка буде забава! (Л. Укр.)]. забавити1 см. забавляти1. забавити2 см. забавляти2. забавитися1 см. забавлятися1. забавитися2 см. забавлятися2. забавка 1) (детская) игрушка; 2) забава, развлечение, игра; игрушка [Література не забавка, і відповідальність за молодого, початкуючого письменника — це відповідальність і перед ним, і перед цілою літературою (Смол.)]', ер. забава. забавляти1, -ляю, -ляєш, забавити, -влю, -виш (овладевать вниманием) забавлять, забавить (уст.)) (немного — только со- верш. — ещё) позабавить; (не давать скучать — егц'ё) развлекать, развлечь, занимать, занять; (веселить — ещё) тешить, потешить; (успокаивать — обычно о плачущих детях— ещё) утешать, утешить [Де ж Катрусю [нічка] пригорнула: Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою Сина забавляє..? (Шевч.)\ Всю компанію безмірно забавило це оповідання (Фр.)]\ ^ляти дітей чим-небудь забавлять (развлекать, занимать) детей (ребят) чём-нибудь; ~*бав дитину, щоб не плакала за-. бавь (утешь) дитя, чтобы не плакало, , утешь ребёнка, чтобы не плакал. забавляти2, -ляю, -лясш, забавити, -влю, | -виш (не отпускать) обл. удерживать, удержать, задерживать, задержать. забавлятися1, -ляюся, -ляєшся, забавитися, -влюся, -вишея (проводить время весело и приятно) забавляться (только несоверш.)\ (заниматься чем-нибудь — еще) развлекаться, развлечься; (только несоверш. — находить удовольствие в чем — ещё) тешиться, потешаться [Прийде нічка осіння — ні з ким забавлятися (Чуб.)]. забавлятися2, -ляюся, -лясшея, забавитися, -влюся, -вишся (запаздывать) обл. 1) задерживаться, задержаться; разг. мешкать, замешкаться [Ой їдь та їдь, мій миленький, та не забавляйся, На конику вороненькім назад ворочайся (народна пісня)]] 2) (наступать с промедлением) уст. замедляться, замедлиться [Воно ще не світа, але день не забавиться (Каменец, у. — С л. Гр.)]. забавний забавный; разг. занятный; (смешной) потешный (разг.) [Своею наївною безпосередністю Ганя ставала просто забавною (Минко)]. забаїшик разг. забавник. забавниця разг. забавница. забавність, -пості забавность; занятность. Ср. забавний. забавно нар. забавно; занятно; потешно. Ср. забавний. забаганка прихоть, каприз [Одягнена в оксамит і шовк, пересвідчена, що найдрібніші забаганки її будуть заспокоєні^ ..вона стрибала по великих кімнатах палацу (Коцюб.)]. забагатілий разбогатевший. забагатіти, -гатію, -гатієш разбогатеть [Ой захотіла баба та й забагатіти, підсипала курочку, щоб вивела діти (Чуб.)]. забагато нар. многовато; много; (в большей степени) слишком много, разг. чересчур много [Р у ф і н..: Так, так... спокійно може спати цезар, бо забагато вже було тих Брутів, щоб вірити в їх'силу... (Л. Укр.)], забагливий прихотливый, капризный [Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Л. Укр.)]. забагнути, -пу, -пені и забагти, -гну, -гнеш (сильно) захотеть; пожелать; уст. за- жаждать [Серце його знов забагло кохання (Коцюб.)]. забагпутися, -петься и забагтися, -гнеться безл. (сильно) захотеться [Микола: Не знаю, пощо їм так конечно забаглося випхати тебе на десяте село (Фр.)\ От забаглося тобі не знати чого (Камен. у. — Сл. ГР')У> ^-тлося йому захотелось ему; (с инфинитивом разг. — ещё) напала на него охота [С о ф' я: ..Почав він падто гордувати, І їхати кудись забаглося йому (перекл. з Грибоедова)]. забагровілий забагровёвщий. забагровіти, -вію, -вієш забагровёть [Та ось вже тільки їх [кедрів] шпилі в сіянні Забагровіють, як зубець меча (Важан)]. забагряніти, -нію, -нієш поэз. забагрянёть [І меч забагрянів, І меч піднісся (Бажай)]. забагти см. забагнути. забагтися см. забагпутися. забажати, -жаю, -жаєш пожел&ть; захотеть; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)