Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заб 5 зайГ рит. возыметь желание (только с инфини- I тивом) [Багатий дуже був той край, Де він [Лев] королював; Чого не забажай, Всього було доволі (Гл.)]. забажатися захотеться; ^жається (кому) безл. захочется (кому); (с инфинитивом — ещё) явится желание (у кого) [Забажалося нам з Дем'яном Сергійовичем та Руд- нєвим оглянути бійців (ПІиян)]. забазїкати, -каю, -касш разг. заболтать. забазікатися, -каюся, -каєшся разг. заговориться, заболтаться; фам. закалякаться. забайдужитися,* -житься безл. разг. редк. расхотеться [Мав їхати, та щось забайду- жилось (Лубен, у. — Сл. Гр.)]; йому ^жилось ему расхотелось, у него пропало желание (разг. пропала охота). Забайкалля Забайкалье. забайкальський забайкальский. забалакати см. забалакувати. забалакатися см. забалакуватися. забалакувати, -кую, -куєш, забалакати, -каю, -каєш разг. 1) (начинать говорить) заговаривать, заговорить; (только соверш. — об общем оживленном разговоре — ещё) за- гутбрить (обл.); (только соверш. — непонятно или о пустяках — ещё) заболтать (разг.) [їде вздовж села, Спідлоба пильнує. До всіх забалакує, Всіх огляда (Воскр.)]; 2) (кого-нибудь) "заговаривать, заговорить [Зараз підсіла до чоловіка та й ну його забалакувати (Манж.)]. забалакуватися, -куюся, -куєшся, забалакатися, -каюся, -каєшся разг. 1) (увлекаться І разговором) заговариваться, заговориться; 1 (соверш. — ещё) заболтаться (разг.), затолковаться (фам.) [Алі помагав, хоч часом, коли хазяїн забалакувався з покупцями, він позирав на незнайоме село (Коцюб.); Вася і Ванда, забалакавшись, повернулись у другий бік від Зої (Трубл.)]; 2) (только несоверш.: о болезненном состоянии) заговариваться, бредить [Лежав коло хворого, що забалакувавсь (Тесл.)]. забаластований ж.-д. забалластированный. забаластувати, -стую, -стуєш ж.-д. забалластировать. забалканський забалканский. забалотований забаллотированный. забалотувати, -дотую, -лотуєш забаллотировать. забаляндрасптп, -рашу, -расиш разг. забалагурить [Як защебече, як забаляндра- сить, так усім весело, хоч цілий день слухав би її (Квітка)]. забандюритися, -риться безл. разг. захотеться; фам. взбрести в голову; врилося чого захотелось чего; взбрело в голову что [-— Ото! Чи бач, чого забандюрилось старому? — кажуть жінки (Мирн.)]. забарабанити, -ню, -пиш забарабанить [Він, вдоволено посміхаючись, забарабанив пальцями по столу (Шиян)]. забарвити см. забарвлювати. забарвитися см. забарвлюватися. забарвлений окрашенный [Крізь шибки видно гірські шпилі, забарвлені відсвітами сонця (Шиян)] забарвлення окр&ск&\(соче тание разных цеє» \ тов — ещё) расцветка [Тут були всілякі тумани, всіх типів і всіх забарвлень (пе- рекл. з Павленка)]. забарвлювання окрашивание, окраска. забарвлювати, -люю, -люєш, забарвити, -влю, -виш окрашивать, окрасить [Сонце вже зайшло, тільки пурпурова смуга ще забарвлювала гори на заході (Воронько)] Осіпня жовтизна забарвила суху, обвіяну морськими вітрами траву (Риб.)]. забарвлюватися, -лююся, -люєшся, забарвитися, -влюся, -вишся окрашиваться, окраситься [Звечоріло, і лілова смужка далеких просторів повільно забарвлювалась багряним світлом заходу... (Донч.); Потім місяць зник, але повітря стало ще вологішим, забарвилося в темносиню каламуть (перекл. з Горького)]. забарикадувати, -дую, -дуєш забаррикадировать. забарикадуватися, -дуюся, -дуєшся забаррикадироваться. забарити, -барю, -бариш разг. задержать [Я не забарю вас (Л. Укр.)]. забаритися см. забарятися. забарливий медлительный; разг. мешкотный. забарливість, -вості редк. медлительность; мешкотность [Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова (Ільч.)]. Ср. забарливий. забарний 1) (о ком) медлительный; разг. мешкотный [Забарнії гості забарилися в хаті (Метл.)]; 2) (о чём) требующий много времени; обл. мешкотный; (требующий также много усердия) кропотливый [Легка тому робота й сама найважча, сама най- забарніша, хто її робить по своїй волі (Мирн.)]. , забарність, -пості 1) медлительность; мешкотность; 2) кропотливость. Ср. забарний 1—2. забарно нар. 1) медлительно;^ мешкотно; 2) кропотливо. Ср. забарний 1—2. забарятися, -ряюся, -ряєшся, забаритися, -барюся, -баришся разг. 1) задерживаться, задержаться; разг. мешкать, замешкаться [Іди, іди, мій синочку, та не забаряйся, Через чотири неділеньки додому вертайся (народна пісня); Пусти, мати, погуляти, — Я не забарюся (Чуб.)]; 2) (с чем, сделать что) медлить, замедлить, промедлить [Данько, "Скориставшись нагодою, не забарився вступити з ним у переговори (Гонч.)]; вритися з відповіддю замедлить [с] ответом; 3) (наступать с промедлением) уот. замедляться, замедлиться. забасити, -башу, -басйш разг. забасить. забастовка забастбвка, стачка [Пан стрепенувся. Забастовка? У нього? (Коцюб.)]. забастовочный забастовочный, стачечный. забастовщик забастовщик, стачечник. забастовщиця забастовщица, стачечница. забастувати, -стую, -стуєш забастовать [За- бастували ливарники в Сумах, залізниця, телеграф, і вже панам військо приставить ніяк уГорд.)}. забасувати, -сую, -суєш подняться, на дыбы, стать на дыбы; (побежать) поскакать, помчаться галбпом; (начать ударять ногами) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)