Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заб б заб забить (копытами) [Коні вдарили копитами об вогку землю, і з місця забасували (Панч)]. забахкати, -каю, -каєш захлбпать {Знов забахкали пробки (Н.-Лев.)]. забачати, -чаю, -чбєш, забачити, -чу, -чиш разг. видеть, завидеть (разг.), увидеть, замечать, заметить [Забачивши Хаєцького, майор зупинився (Гонч.)]. забезпёка редк. обеспечение; предохранение; ограждение [Виясни господареві.,, що це зроблено для загального добра, для за- безпеки сусідніх виноградників від зарази (Коцюб.)]. Ср. забезпечувати 2. забезпечений 1) прил. обеспеченный [Колгоспний лад зробив селян забезпеченими людь- • ми (Коле, вироби. енцикл.)]; 2) прич. обеспеченный; снабжённый; обеспеченный; предохранённый; обезопасенный, ограждённый; застрахбванный; ср. забезпечувати 1—2. забезпеченість, -пості обеспеченность. забезпечення 1) обеспечение; снабжение; (про- • дукты и вещи для служащего — ещё) до- вбльствие [Громадяни СРСР мають право на матеріальне забезпечення в старості, а також — в разі хвороби і втрати працездатності (Конст. СРСР)]; соціальне ^ня социальное обеспечение; 2) обеспечение; предохранение; ограждение; ^ня від зарази предохранение от зарйзы. Ср. забезпечувати 1—2. забезпечити см. забезпечувати, забезпечитися см. забезпечуватися, забезпечувальний юр. обеспечительный. забезпечування 1) обеспечивание, обеспечение; снабжение; 2) обеспечивание, обеспечение; предохранение; ограждение; *^ня від зарази предохранение от заразы. Ср. забезпечувати 1—2. забезпечувати, -чую,-чуєш, забезпечити, -чу, -чиш 1) обеспечивать, обеспечить; (доставлять какие-нибудь предметы, материа- ' лы и т. п. — еще) спабжбть, снабдить (чем) [Не все співати нам про квіти Та любуватися Дніпром... Година — дбать про шлях освіти,, Шюд забезпечити добром (Граб.)]; ~ти' всім необхідним обеспечивать, обеспечить (снабж&ть, снабдить) всем необходимым; 2) (оберегать, гарантировать) обеспечивать, обеспечить; (от вредного — ещё) предохранять, предохранить; (от опасного — ещё) обезопасить (только соверги.), ограждать, оградить, разг. застрахбвывать, застраховать [У пролетарів немає нічого свого, що треба було б їм оберігати, вони повинні зруйнувати все, що досі оберігало і забезпечувало приватну власність (Комун, ман.); Перемога соціалізму в СРСР забезпечила небачений розквіт культури народів СРСР (Рад. Укр., 1949, ЇХ)]; ~ти себе від несподіванок ограждйть, оградить себя (ограждаться, оградиться) от случайностей. забезпечуватися, -чуюся, -чуєшся, забезпечитися, -чуся, -чиїпся 1) обеспечиваться, обеспечиться; снабжаться, снабдиться (разг.); 2) (предохранять себя от опасности, убытков и т. п.) застрйхбвываться, застраховаться; (только соверги* —• редк») обе- I зоп&ситься; 3) страд, з. (несоверш.) обеспечиваться; снабжаться; обеспечиваться; предохраняться; ограждаться [Безперервний потік хліба забезпечується самовідданою роботою всіх хліборобів, очолених сільськими комуністами(Літ. газ%% 1950, VIII)]; ср. забезпечувати 1—2, забеіїкати, -каю, -каєш обл. замочить [Бач, як^ штани забейкав (Харьк. — Сл. Гр.)]. забейкатися, -каюся, -каєшся обл, замочить одежду; вымокнуть [Онисько Артемович саме^ був на плантації. Вибрів з води, забейкавшись по пояс, став на греблі червоний, вдоволений, незалежний (Гонч.)]. забскати, -каю, -каєш заблеять, замёкать. забелькотати, -кочу, -кбчеш и забелькотіти, -кочу, -котищ залепетать [— Ах, боже мій, та що ви справді! — забелькотала стара (перекл. з Павленка); Ближчі до рундука ряди щось забелькотіли (Мирнї)]. забендюгуватн, -гую, -г^єш обл. придавить жердью кладь, укрепляя её [Сяк-так по-» накладали вози, забендюгували, ушнурували (Мири.)]. ' забепкетувати, -кетую, -кетуєш запировать; разг. забражничать. забережень, -жня заберег1; (чаще мн. ч.) аабережпі забереги [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Миусск. окр.— Сл. Гр.)]. забетонований строит, вабетонйрованный [Перекидна загата ще не вся забетонована (Ле)]. забетопувати, -пую, -нуєш строит, забетонировать; разг. забетонить. забивання 1) забивание, забивка; вбивание, вколачивание, заколачивание; 2) забивание, забивка; заколачивание; заделывание, вадёлка; 3) убивание; забива- пие; 4) уббй (только на мясо); забивание; 5) забивание; 6) засорение. Ср. забив&ти 1-2, 5-8. забивати, -ваго, -ваєш, забити, -б'ю, -б'єш 1) забивать, забить; (загонять ударом во что-нибудь — ещё) вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, заколачивать, заколотить; 2) (закрывать наглухо) забивать, забить; разг. заколачивать, заколотить; (о дыре, щели) заделывать, заделать [Негр заходився, забивати вікна дерев1 яними перекладинами, щоб перешкодити звірові вискочити у двір (Трубл.)]; г^вати к л 6 ч ч я м см. клоччя; 3) (лишать свободы движений) заковывать, заковать^ [Взяли його в неволеньку, забили в кайдани (Чуб.)]; 4) (повреждать или причинять боль уоаром) ушибить, ушибить; разг. зашибать, зашибить [Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне (Харьк. — Сл. Гр.)]\ 5) (лишать живни) убивбть, убить; (ударами, побоями —ещё) забивать, забить [Вона ладна була .його забити — Андрій це бачив (Коцюб.)]; 6) (на мясо; на охоте) спец. забивать, забить; 7) (заполнять чем-нибудь помещение, пространство) разг., спец. забивйть, забить [Зима ще не настала, але протоку вже забило важкими крижинами (перекл. а Сьомушкіна)]; д о р 6 г у ^бйло снігом дорогу занеслб снегом; 8) (о желудке) 'засорить, засаривать (разг.). засорить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)