Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
*заб 7 заб 9) (превосходить кого-нибудь, что-нибудь) разг. забивать, забить; (только что-нибудь, делая это последнее неслышным, неощутимым) заглушать, заглушить [На подвір'ї співуче за ляскотів чоловічий голос, забиваючи слова Марійки (Ст.); Забиваючи запах розкислої глини хат, могутньо тягло звідусіль прісними запахами весни (Гонч.)]; 10) (проникать куда) разг. попадать, попасть [Ніхто не мав охоти сидіти скраю, бо там забивав дощ (Трубл.)]; 11) (только соверш.) забить, начать бить [Забили молотами і вже не можуть вгамуватись ковалі (Скляр.)]; 0 •-'ти баки (к о м ^ см. баки; ~ти дух (дйхбння, подих) захватывать, захватить (спереть) дыхание (дыханье; разг. дух) [Густі пахощі осінньої землі забивали дух (Риб.); Гаряча суха хвиля газів забила Чернишеві дихання (Гонч.)]; Шалений вітер крутив сніжні стовпи, забивав подих, збивав з ніг (Борз.)]; губило дух (кому) безл. разг. дыхание (дыханье; разг. дух) захватило (сперло) (у ког6);>(от страха, неожиданности) дух замер (у кого) [Дорнові забило дух. Його кар'єра висіла на волоску (Собко)]) г^бйтн и а м о р о к и см. памороки. забиватися, -ваюся, -ваєшся, забитися, -б'юся, -б'єшся 1) забиваться, забиться [Юрко, забивається аж під курні вінки цибулі в*кутку на жердці (Ковл.); Спить село. Забились маленькі хатки під сірі поли скелястих, гірських круч (Козл.)]; 2) (только соверш. — о начале действия, состояния) забиться; (о сердце — ещё) заколотиться (разг.) [Часто-часто, мов крильця сполоханого метелика, забились, закліпали білі вії (Козач.); В Олени Павлівни тривожно забилося серце (Панч)]; 3) (оказываться где-нибудь) заходить, зайти, приходить, прийти, разг. забираться, забраться; (случайно — обычно) забредать, забрести [Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Гл.)]; 4) (в результате работы) разг. заколачиваться, заколотиться; (закрываться, заравниваться — ещё) заделываться, заделаться; 5) (ударившись, повреждать что-нибудь или чувствовать боль) ушибиться, ушибиться; разг. зашибаться, зашибиться [Поїзд раптом загальмував так несподівано, що Вадим дуже забився (Бойч.)]; 6) (лишаться жизни) убиваться, убиться; 7) (заполняться) забиваться, забиться; 8) (о желудке — портиться) засоряться, засариваться (разг.), засориться; 9) страд, а. (несоверш.) забиваться; вбиваться, вколачиваться, заколачиваться; забиваться; заколачиваться; заделываться; убиваться; забиваться; забиваться; забиваться; засориться; засаживаться; ср. забивати 1—2, 5-Й. забивач, -ча горн, забсйиик. забивка забивка. забинтований забинтбванный [Стрскалснко лежав на кушетці з забинтованою головою (Бойч.)]. забинтовувати, -птбвую, -итбвусш, забинтувати, -птую, -нтуєш забинтовывать, забинтовать [Поки Мирослава оглядала рану, Артем мовчав. А як стала вже забинтовувати, озвався раитом (Головко)]. забинтовуватися, -нтбвуюся, -нтбвуєшся, забинтуватися, -итуюся, -нтуєшся забинтовываться, забинтоваться. забинтувати см. забиптбвувати. забинтуватися см. забинтовуватися. забирати, -раю, -раєш, забрати, -беру, -береш 1) забирать, забрать, брать, взять; (применяя силу — еще) захватывать, захватить; (прочь — о неживых предметах — ещё) убирать, убрать, прибирать, прибрать, принимать, мрииять; (о многих предметах — обычно) собирать, собрать; (уходя — о вещах — ещё) уносить, унести; (уходя — о людях и животных — также) уводить, увести; (уезжая — ещё) увозить, увезти [Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає (Л. Укр.); БагачіІ фабриканти! ..Забрали силу, випили кров, та й став непотрібний (Коцюб.)]; ^беріть звідси лампу уберите (примите) отсюда лампу; смерть вбрала й о г б смерть взяла (похитила) его; у ньбго цьогб добра йнавбза не вбереш си. віз; 2) (тайком — преим. соверш.) красть, украсть; (о животных — ещё) уводить, увести, сводить, свести; у ньбго вбрали все у негб укрбли всё; (чаще) егб обокрали, егб совсем обобрали; з) (арестовывать) разг. забирать, забрать [Лому забрали, бо станового налаяв (Коцюб.)]; 4) (о чувствах) перен. охваты-- вать, охватить; разг. забирать, забрить - [Починала забирати злість (Де)]; 5) (об / энергии, времени и т. п.) занимать, занйть, ,> пнижн. поглощбть, поглотить; (о являющемся помехой и т. п. — обычно) отнимать, отнять [Навчання і спорт забирали в Ольги весь час (Собко); Зупинка забрала кілька хвилин (Трубл,)]; рибна лбвля обирає весь и о г б час рыбная лбвля поглощает всё егб время; 6) (об изменении направления) забирать, забрать [Іноді стежка забирала круто вправо (Козач.)]; О обирати пбглядомразг. пожирать взглядом [Цей за нею у тропу точиться, а той знов збоку поглядом забирає (Бовч.)]; ^тв с л б в о брать, взять слбво [Тут слово забирає собі господар сам (перекл. Рильського); Тоді я забрав слово вдруге, для другої промови (Смол.)]; вбрати собі в гблову що разг. забрать (вбить, забить) себе в гблову что; задолбить себе [Галя: А щоб він не діждав, щоб я пішла за нього заміж! Що собі в голову забрав! (Тоб.)]. забиратися, -раюся, -раєшся, забратися ^-беруся, -берешся 1) забираться, забуться; разг. залезать, залезть [Холодний вітер забирався під ватянку (Риб.); — А давно ж ти, — кажо піп, — До хати забрався? (Руд.)]; 2) (удаляться) разг. уходить, уйти; (только несоверш.) отправляться; фам. убираться, убраться ;т вульг. сматываться, смотаться- [Всі її [Маланку] сердять, дратують, хоч забирайся з світу. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)