Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заб 8 заб* (Коцюб.)', Лукащ: ..Ліпше сам я знов з лісу заберуся на село (Л. Укр.)]; ^тися, поки не пізно разг. убираться, убраться по добру, по здорову; обирайся, поки не пізно (поки цілий і здоровий, поки живий і цілий)! фам. убирайся по добру, по здорбву!; 3) (только соверш. — до чого) обл. приняться (за что), взяться (за что) [Лев: От ліпше заберуся до Їюботи, як маю тут жувати клоччя! Л. Укр.)]; А) (о погоде) безл.разг. начинать, начать; обирається на тепло разг. начинает теплеть; 5) страд, з. (несоверш.) забираться, браться; захватываться; убираться, прибираться, приниматься; собираться; уноситься; уводиться; увозиться; красться (редк.); уводиться, сводиться; забираться; заниматься; поглощаться; отниматься; ср. забирати 1—3, 5. забити см. забивати. забитий 1) забитый; вбитый, вколбченный, заколоченный; 2) забитый; заколоченный; заделанный [Крива, похилена халупка., стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель (Коцюб.)]; 3) закованный [То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! Ні, то люди, живі люди, В кайдани забиті (Шевч.)]; 4) ушибленный; зашибленный; болить оте місце болйт ушйб, болйт ушибленное (зашибленное) место; 5) убитый; забитый [Посеред двору височів замерзлий фонтан, біля нього напередодні, під час нальоту, було забито двоє коней (Гонч.)]; 6) забитый; 7) забитый [Станція і місто були забиті червоногвар- дійськими загонами (Панч)];8) засорённый. Ср. забивати 1—8; 9)(угнетённый) прил. за- -чбитый [Уся взагалі «епоха реформ» 60-х років лишила селянина убогим, забитим, темним, підлеглим поміщикам-кріпосникам і в суді, і в управлінні, і в школі, і в земстві (Ленін)]) 10) (род.^ забитого) сущ. убитый. забитися см. забиватися. забитість, -тості 1) засорённость; 2) забитость [Самодержавство трималося віковим пригнобленням трудящого народу, темнотою, забитістю його.. (Ленін)]. Ср. забитий 8—9. забиття 1) техн. заделка; 2) (о желудке) засорение. забіг1, -гу обл. скользкая покатость, где съезжают сани [І казав, не їдь туди, там великі забіги (Кобел, у. — С л. Гр.)\. забіг2, -гу спорт, забег. [ забігання забегание. забігати, -гаю, -гаєш забегать; (суетливо — ещё) заметаться (разг.) [Андрійко схопив газету і забігав сполошеними очима по сторінках (Панч)]. забігати, -гаю, -гаєш, забігти, -біжу, -біжиш 1) забегать, забежать [Діти забігали вперед (Коцюб.)) Василько забіг у хату (Панч)]; 2) (о санях) обл. скатываться, скатиться, съезжать, съехать [Цілу дорогу сани забігали (Полт. е. — Сл. Гр.)]; О о ч і вбігли сльозами (слізьми) глаза на- пблнились (заплыли) слезами [Дмитрии затягнувсь цигаркою і почервонів увесь ' од їдкого диму, аж очі слізьми забігли (Коцюб.)]. забігатися, -гаюся, -гаєшся разг. забегаться [Забігався, ледве дише (Харьк. у. —Сл. Гр.)]. забїглий забежавший. забігти см. забігати. забідкатися, -каюся, -каєшся разг. начать плакаться; заохать; уст. начать печало- ваться; в і н ~кався он начал плакаться; (при обозначении только соверги. вида, а не начала действия) он стал плакаться [— Ви нічого не вдієте, — забідкався патрубок (Коб.)]. заоїжка мор. забёжка. забіжшїії архт. забежной. забій, -бою 1) убой, забой [Шкура, роги, копита, кишки і інші продукти забою великої рогатої худоби використовуються для виготовлення різних виробів широ^ кого вжитку (Колг. вироби, енцикл.)]; бий його до ~бою разг. бей его на смерть; гнати на ~<оій гнать на у бой; 2) (неровность на дороге) обл. выбоина, ухаб; 3) (насыпь снега) обл. занос, сугроб; 4) горн. забой [Забій — передова лінія фронту боротьби за вугілля (Рад. Укр., 1946, XII)]; 5) редк. удар [Зично її голос роздався серед хати, мов бренькіт голосної струни або забій у дзвона (Мирн.)]; ^бої сёрця биение (удары) сердца [..таємні поривання душі, забої невеличкого серця! (Літ. газ., 1939, IV)]; О як у ~бій бити (забити) разе, не переставать, не прекращаться; (о морозах -г- ещё) гвоздить (разг.) [Жалілися на проклятущий мороз, що як у забій забив — день у день (Мирн.)]. забійпий спец. убойный [Забійна вага птиці висока — вона дорівнює в середньому 72% живої ваги (Колг. вироби, енцикл.)]. забійник горн, забойщик. забійниця горн, заббйщица. забійчий редк. убийственный [Забгіічі дози наркотиків приголомшували мене (Л. Укр.)]. , забіл, -лу редк. см. забілка1. забілепий забелённый. забілення забелка. забілити см. забілювати. забіліти, -лію, -лієш забелеть, забелеться [Забіліли сніги у дубовій діброві (Мал.)]. забілітися, -ліюся, -лісшся редк. забелеться [Садки відцвітались, і земля забіліласл' попід деревами (Гонч.)]. забілка1 (приправа к пище) кул. забелка; разг. подбелка; редк. подболтка. забілка2 (действие) забелка. забілювання забеливание, забелка. забілювати, -люю, -люєш и редк. забілити, -ляю, -ляєш, забілити, -білю, -білиш забеливать, забелять (уст.), забелить; (прибавлять в пищу молока или сметаны разг. — ещё) подбеливать, подбелить [Ухопила пушок з пудрою і швидко-швидко забілила носа (Л. Укр.)]. забілюватися, -люється и редк. забілитися, -ляється забеливаться; забеляться; подбеливаться. Ср. забілювати. забілити см. забілювати. забілитися см. забілюватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)