Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заб 9 заб забір, -бору забор; ^р товару уст. забор | товара. забірний заборный; «¦^на' книжка заборная книжка. забірнйк, -ка уст. заббрщик. і забірнйця уст. заббрщица. забісбваиий разг. уст. упорный [Забісований характер: робить, що схоче, ходить, куди хоче; мене не слухає (Н.-Лев.)]. забіяка 1) (м. и ж. р.) забияка (м. и ж. />.); драчун (м. р.), драчунья (ж. р.) [Де й ділася вдача малого забіяки (Куч.)]; 2) (м. р.) уст. убййца. забіякуватий забиячливый, драчливый. забіякуватість, -тості забиячливость, драчливость. заблагати, -гаю, -гаєш взмолиться, начать упрашивать; разг.\замолиться. заблимати, -маю,, -маєш" 1) замигать, замерцать, затрепетать^ (реже) забрезжить; (то показываясь, то исчезая) замелькать [В очеретах заблимали два бродячі вогники (Л. Укр.)]; 2) (о человеке) замигать [Кіра встала червона, часто заблимала віями, потім враз зблідла і опустила голову (ІГол.)І. заблискати, -каю, -каєш засверкать [Заблискало на висоті, загриміло, завалувало (Гонч.)\ заблискотіти, -кочу, -котиш и редк. заблискотати, -кочу, -кочені усилит, засверкать, заблестеть [В чорних очах заблискотіли ледве стримувані сльози (Козач.)]. заблиснути, -ну, -непі обл. заблестеть, засверкать; (мгновенно) блеснуть, сверкнуть [Серпи тут заблиснуть, жнивна пісня поллється (Фр.)\ То іскра заблисне, то згасне (Л. Укр.)]. заблищати, -щу, -щйш и редк. заблистіти, -лищу, -листйш заблестеть, засверкать, заблистать;' (разными оттенками или отражаясь в чём-нибудь) заиграть [Від збудження у нього навіть заблищали очі (Панч); Раптом зброя заблищала І гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором!» (Л.Укр.); Наринський здавався спокійним. Але лоб його заблистів від дрібних крапель поту (Шовк.)]. заблуда разг. 1) заблудившийся (человек); 2) (не местный, нездешний) пришелец, пришлец, пришлый (человек); разг. захожий человек; 3) (о животных) обл. приблудный, приблудной. заблудження книжн. редк. заблуждение. заблудити, -блуджу, -блудиш и заблудитися, -блуджуся, -блудишся и редк. зблудити и зблудйтися 1) заблудиться, сбиться с пути; разг. заплутать, заплутаться; обл. заблудить [Заблудив, не попаду на свою дорогу (Рудч.); їздовому.. Вася наказує бути обачним, не заблудитись в тумані (Гоич.у, В себе на вежі вогонь запалила я.. Хай він просвітить по морю доріженьку, Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись (Л. Укр.); З великого жалю він зблудився з шляху (Вовч.)]; 2) (только заблудити: случайно зайти) забрести [Що за незвичайні гості в мою яму заблудили? (Фр.)]. заблудлий заблудйвпшйся; разг. заблудший [ Почуває себе маленькою заблудлою дитиною над безлюдними безоднями (Вас.)]. заблудний уст. заблудший. заб л у канни, редк. заблукалий заблудившийся; (о человеке — ещё) сбившийся с пути, разг. заблудший [Раз Жердяга загледів навіть заблукалий табун красунів-лебедів (Скляр.)]; О ^>на куля шальная пуля [Як бджоли, пролітали, ніжно виводячи голосок, заблукані кулі (Панч)]. заблукати, -каю, -каєш 1) забрести [А ти ж чом, синку, не розпитав стежки у свого серця та заблукав до нашої хати? (Коцюб.)]; 2) (всюду ходить) начать бродить, начать бродяжничать, начать скитаться: разг. заблуждать, забродить, забродяжничать; 2) (о взгляде, улыбке, мыслях и т. п.) забродить (появиться); заблуждать (разг.). за блювати, -люю, -люєш вулъг. заблевать. забобон, -ну предрассудок; (религиозный — ещё) суеверие; (чаще мн. ч.) забобони предрассудки; суеверие [Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами (Коцюб.); Батько не терпів ніколи, щоб у його домі піддержувано забобони, як і взагалі всяку містику (Коб.)\. ^ забобонний суеверный [Він чув якийсь темний, забобонний страх перед тими гадючими очима (Фр.)\ Ви не думайте, що я забобонний (Шиян)]. забобонник разг. суевер. забобонність, -пості суеверность. забобонно нар. суеверно. забовваніти, -нїю, -нієш завиднеться ["Ось і ліски забовваніли, наче сизий пояс, розляглися кругом міста (Мирн.)]. забовтаний1 забрбженный; забрызганный (грязью), запачканный; (сильнее) грязный, в грязи [Проти нього стояв не пес, а вовк. Великий, сірий, забовтаний (Коцюб.); Не- стір пробудився. Щодуху мчав до фаетона, закидав забовтаними чобітьми (Горо.)]. Ср. забовтати1. забовтаний2 прич. заболтанный. Ср. забовтувати. забовтати1, -втаю, -втаєш разг. забродить (разг.); забрызгать (грязью),, запачкать. забовтати2 см. забовтувати. забовтатися1, -втаюся, -втаєшся (о ком) разг. забрызгаться (грязью), запачкаться ; [Аж ось, не знаю я того, Як сірий Вовк тут опинився. Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв (Греб.)]. забовтатися2 (забовтається) (о жидкости) заболтаться. забовтування забалтывание. забовтувати, -втую, -втуєш, забовтати, -бовтаю, -бовт&єш забалтывать, заболтать. забовтуватися, -втується забалтываться. забожитися, -божуся, -божишся разг. забожиться [Хоч як козак забожиться, — не йми, дівко, віри (Метл.)]. забоїна обл. 1) (неровность на дороге) выбоина, ухаб; (побольше) ухабина (обл.) [М'яко гойдається бричка на забоїнах (Риб.)]; 2) (насыпь снега) занос, сугроб. забоїстий см. заббйний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)