зво 193 зву трясённый; умилённый; возбуждённый [Він був зворушеиий, виявляв нетерплячку (Рраб.)\ Мовкну й тремчу, ввесь зворушений глибоким чуттям (Коцюб.)]; ср. зворушуватися, зворушувати; 2) сдвинутый (с места); ср. зворухнути 2. зворушеність, -пості растроганность; умилён- иость, умиление. Ср. зворушуватися, зворушувати. зворушений (чувствоу состояние) растроганность; потрясение; разг. встряска; умиление; возбуждение [Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце, він аж зблід від безперестанного зворушення (Коцюб.)\ Лише незвичайне зворушення, ота ярмаркова гарячка сього дня держала його^досі на ногах (Фр.)]. Ср. зворушувати. зворушено нар. растроганно; умилённо; возбуждённо [Він був веселий чи напідпитку, бо говорив голосно і зворушено (Коцюб,)]. Ср. зворушувати. зворушити1 см. зворушувати. зворушити2 см. зворухнути. зворушитися см. зворушуватися. зворушливий трогательный; умилительный; уст. умильный; (волнующе-искренний — о взгляде, голосе и т. п.) проникновенный, берущий за душу; (исполненный сильного чувства — о речи и т. п.) прочувствованный, уст. прочувственный [Пархоменко розмовляв з Леніним більше години і вийшов із Кремля глибоко вражений тою зворушливою простотою і прозорливістю, якою чарував усіх Ленін (Панч)\ В оповіданнях про ясні дні дитинства було щось зворушливе (перекл. з Горького)]. зворушливість, -вості трогательность; умилительность; умильность; проникновенность, - проникновение. Ср. зворушливий. зворушливо нар. трогательно; умилительно; умйльпо; проникновенно [Л і да: Це надзвичайно. Цариця музики служить для вправ хірурга. Це більш ніж зворушливо (Корн.)]. Ср. зворушливий. зворушувания^возбуждение. зворушувати, -шую, -шуєш, зворушити, -рушу, -рушиш (волновать) трогать, растрб- гать, тронуть, разг. прошибать, прошибить; (только несоверш. о чём — ещё) брать за душу; (сильно) потрясать, потрясти, рит. сотрясать, сотрясти; (вызывать чувство нежности) умилять, умилить; (приводить в состояние нервного подъёма) возбуждать, возбудить [Тони й мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Фр.I зворушуватися, -шуюся, -шуєшся, зворушитися, -рушуся, -рушишся трогаться, растрогаться, тронуться; умиляться, умилиться; возбуждаться, возбудиться [Не зворушуйся, бо це болить мене! (Коб.)\ Побачивши Черниша, боєць зворушився до сліз (Гонч.)]. Ср. зворушувати. звоювати см. звойовувати. звужений суженный; обуженный. Ср. звужувати. звуження сужение [Ми повставали і завжди будемо, звичайно, повставати проти звуження політичної боротьби до змови. (Ленін)]. звужувальний суживающий, звужування суживание, сужение [..розвиток сім'ї в первісну епоху полягає в безперервному звужуванні того кола, яке спочатку охоплює все плем'я.. (Енгельс)]. звужувати, -жую, -жуєш, звузити (звужу, звузиш) суживать, сузить; (сделать уже, чем надо — ещё) обуживать, обузить [Над морем висів туман, що затуляв сонце й звужував обрій (Трубл.)\ Зеленкуваті очі Попова звузила злість (Войч.)]. звужуватися, -жується, звузитися, -зиться суживаться, сузиться [Дорога звужується, з обох боків стрімкі кручі (Донч.)\ Обличчя його набрало виразу суворості, косий розріз очей звузився (Риб.)]. звужуючий суживающий. звузити см. звужувати. звузитися см. звужуватися. звук 1) (род. звуку) звук [Чуйне вухо старого гірника ловило звичні звуки підземної праці (Донч.)]\ 2 (род. звука) муз., лингв. звук; <>н і ^ка про це пи звука об зтом. звуковий звуковой [Кінооператори звуковим апаратом зафіксували виступи ударників колгоспу (Ле)]; ~вйії фільм кин. звуковой фильм, тонфильм. звуковик, -ка спец, звуковик. звукозапис, -су звукозапись. звукозаписний, звукозапйсуючий звукозаписывающий. звукомаскування воен. звукомаскировка. звукометричний воен. звукометрический. звукометрія воен. звукометрия. звуконаслідувальний звукоподражательный. звуконаслідування звукоподражание. звуконаслідувач звукоподражатель. звуконепроникний физ. звуконепроницаемый. звуконепроникність, -пості физ. звуконепроницаемость. звукообраз, -зу лит. звукоббраз. звукоббразшш лит. звукоббразный. звукооператор, -ра кин. звукооператор. звукопис, -су лит. и пр. звукопись. звукопровідний физ. звукопровбдный, звукопроводящий. звукопровідність, -ності физ. звукопроводность, звукопроводимость. звукопроникний физ. звукопроницаемый. звукопроникність, -пості физ. звукопроницаемость. звукоряд, -ду муз. звукоряд^ звукосполучення звукосочетание. звукоуловлювач воен., ав. звукоулавливатель; уст. звукоуловитель. звукофікація кин. звукофикация. звукофікбвапий кин. звукофицйрованный. звукофікувати, -кую, -куєш кин. звукофицй- ровать. звукофікуватися, -кується кин. звукофицйро- ваться. звульгаризбвашш вульгаризированный. звульгаризувати, -зую, -зуєш вульгаризировать; разг. испошлить. звульгаризуватися, -зусться вульгаризироваться; иепбшлиться. Ср. звульгаризувати. 13-380
|