Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зво
193
зву
трясённый; умилённый; возбуждённый [Він
був зворушеиий, виявляв нетерплячку
(Рраб.)\ Мовкну й тремчу, ввесь зворушений
глибоким чуттям (Коцюб.)]; ср.
зворушуватися, зворушувати; 2) сдвинутый (с
места); ср. зворухнути 2.
зворушеність, -пості растроганность; умилён-
иость, умиление. Ср. зворушуватися,
зворушувати.
зворушений (чувствоу состояние)
растроганность; потрясение; разг. встряска;
умиление; возбуждение [Непевність та тривога,
мов вогонь, жерли Гнатове серце, він аж
зблід від безперестанного зворушення
(Коцюб.)\ Лише незвичайне зворушення,
ота ярмаркова гарячка сього дня держала
його^досі на ногах (Фр.)]. Ср. зворушувати.
зворушено нар. растроганно; умилённо;
возбуждённо [Він був веселий чи напідпитку,
бо говорив голосно і зворушено (Коцюб,)].
Ср. зворушувати.
зворушити1 см. зворушувати.
зворушити2 см. зворухнути.
зворушитися см. зворушуватися.
зворушливий трогательный; умилительный;
уст. умильный; (волнующе-искренний —
о взгляде, голосе и т. п.) проникновенный,
берущий за душу; (исполненный сильного
чувства — о речи и т. п.)
прочувствованный, уст. прочувственный [Пархоменко
розмовляв з Леніним більше години і
вийшов із Кремля глибоко вражений тою
зворушливою простотою і прозорливістю,
якою чарував усіх Ленін (Панч)\ В
оповіданнях про ясні дні дитинства було щось
зворушливе (перекл. з Горького)].
зворушливість, -вості трогательность;
умилительность; умильность; проникновенность,
- проникновение. Ср. зворушливий.
зворушливо нар. трогательно; умилительно;
умйльпо; проникновенно [Л і да: Це
надзвичайно. Цариця музики служить для
вправ хірурга. Це більш ніж зворушливо
(Корн.)]. Ср. зворушливий.
зворушувания^возбуждение.
зворушувати, -шую, -шуєш, зворушити,
-рушу, -рушиш (волновать) трогать, растрб-
гать, тронуть, разг. прошибать,
прошибить; (только несоверш. о чём — ещё) брать
за душу; (сильно) потрясать, потрясти,
рит. сотрясать, сотрясти; (вызывать
чувство нежности) умилять, умилить;
(приводить в состояние нервного подъёма)
возбуждать, возбудить [Тони й мелодії були
всім знайомі, та проте виконання було
якесь незвичайне, що зворушувало душу
(Фр.I
зворушуватися, -шуюся, -шуєшся,
зворушитися, -рушуся, -рушишся трогаться,
растрогаться, тронуться; умиляться,
умилиться; возбуждаться, возбудиться [Не
зворушуйся, бо це болить мене! (Коб.)\
Побачивши Черниша, боєць зворушився
до сліз (Гонч.)]. Ср. зворушувати.
звоювати см. звойовувати.
звужений суженный; обуженный. Ср.
звужувати.
звуження сужение [Ми повставали і завжди
будемо, звичайно, повставати проти
звуження політичної боротьби до змови.
(Ленін)].
звужувальний суживающий,
звужування суживание, сужение [..розвиток
сім'ї в первісну епоху полягає в
безперервному звужуванні того кола, яке
спочатку охоплює все плем'я.. (Енгельс)].
звужувати, -жую, -жуєш, звузити (звужу,
звузиш) суживать, сузить; (сделать уже,
чем надо — ещё) обуживать, обузить [Над
морем висів туман, що затуляв сонце й
звужував обрій (Трубл.)\ Зеленкуваті очі
Попова звузила злість (Войч.)].
звужуватися, -жується, звузитися, -зиться
суживаться, сузиться [Дорога звужується,
з обох боків стрімкі кручі (Донч.)\
Обличчя його набрало виразу суворості,
косий розріз очей звузився (Риб.)].
звужуючий суживающий.
звузити см. звужувати.
звузитися см. звужуватися.
звук 1) (род. звуку) звук [Чуйне вухо старого
гірника ловило звичні звуки підземної
праці (Донч.)]\ 2 (род. звука) муз., лингв.
звук; <>н і ^ка про це пи звука об
зтом.
звуковий звуковой [Кінооператори
звуковим апаратом зафіксували виступи
ударників колгоспу (Ле)]; ~вйії фільм
кин. звуковой фильм, тонфильм.
звуковик, -ка спец, звуковик.
звукозапис, -су звукозапись.
звукозаписний, звукозапйсуючий
звукозаписывающий.
звукомаскування воен. звукомаскировка.
звукометричний воен. звукометрический.
звукометрія воен. звукометрия.
звуконаслідувальний звукоподражательный.
звуконаслідування звукоподражание.
звуконаслідувач звукоподражатель.
звуконепроникний физ. звуконепроницаемый.
звуконепроникність, -пості физ.
звуконепроницаемость.
звукообраз, -зу лит. звукоббраз.
звукоббразшш лит. звукоббразный.
звукооператор, -ра кин. звукооператор.
звукопис, -су лит. и пр. звукопись.
звукопровідний физ. звукопровбдный,
звукопроводящий.
звукопровідність, -ності физ.
звукопроводность, звукопроводимость.
звукопроникний физ. звукопроницаемый.
звукопроникність, -пості физ.
звукопроницаемость.
звукоряд, -ду муз. звукоряд^
звукосполучення звукосочетание.
звукоуловлювач воен., ав.
звукоулавливатель; уст. звукоуловитель.
звукофікація кин. звукофикация.
звукофікбвапий кин. звукофицйрованный.
звукофікувати, -кую, -куєш кин. звукофицй-
ровать.
звукофікуватися, -кується кин. звукофицйро-
ваться.
звульгаризбвашш вульгаризированный.
звульгаризувати, -зую, -зуєш
вульгаризировать; разг. испошлить.
звульгаризуватися, -зусться
вульгаризироваться; иепбшлиться. Ср. звульгаризувати.
13-380

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)