Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зву 194 зв'я звурджений створоженный. звурджеппя творбжепие. звурджунапня створаживание. звурджувати, -джую, -джуєш, звурдити, -джу, -диш створаживать, створожить. звурджуватися, -джується, звурдитися, -диться створаживаться, створожиться. звурдити см. звурджувати. звурдитися см. звурджуватися. звучання звучание [3 невимовною насолодою слухаю просте звучапня рідної мови, якою людина висловлює нам радість і подяку Червоній Армії за визволення (Ле)\. звучати, -чйть звучать; (об инструменте — ещё) издавать звук [Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Сое); Промова його звучала дуже спокійно й по-діловому (Трубл.)]. звучащий прич., прил. звучащий; ^*ще тіло фиа. звучащее тело. звучний звучный [Бенедьо був на вид спокійний, говорив рівним, звучним голосом (Фр.); І жайворонок мрів у звучній вишині (Бажан)]. І звучність, -пості звучность. звучно нар. звучно. звяга обл. 1) лай [Не боїться вовк собаки, але йогб звяги (Ном.)]; 2) перен. брань, себра [Така звяга йде в дому (Барв.)]. зв'язаний 1) прич. связанный; (о действии, сопровождающемся чем-нибудь неприятным— ещё) сопряжённый; стеснённый {Несли свою зброю — одвічні рушниці, зв'язані мотузками, важкі іржаві обухи, люшні, дрючки (Коцюб.); Аверин замотав розпатланою головою й забелькотів4 наче зв'язаним язиком (Баги); 3 стародавніх часів росій- - ський та український народи зв'язані спільною історичною долею (Рад. Укр., 1951, VIII)]; ц є ~зано з великими труднощами зто связано (сопряжено) с большими затруднениями; ср. зв'язувати; 2) прил. хим. связанный; ^ний азот связанный азот. зв'язаність, -пості связанность; сопряжён-» ность; стеснённость. Ср. зв'язаний 1. зв'язати см. зв'язувати. зв'язатися см. зв'язуватися. ч зв'язка 1) анат. связка; 2) лог., ерам, связка; 3) техн. связка [Припавши вухом до землі, він чув, як гримить, наближаючись, танк, як брязкають сталеві зв'язки гусениць (Собко)]; 4) связка; узел [Христя перехилилась у вікно ї взяла у парубка зв'язку (Мирн.)]\ ер. зв'язок. зв'язківець, -вця связист; (о женщине — ещё) связистка [Зв'язківці почали передавати наказ (Янов.)]. зв'язківка связистка. зв'язкова, -вої сущ. воен. и пр. связнбя [Валя була зв'язковою від штабу (перекл. а Фадеева)]. зв'язковий1 прил. 1) связочный; 2) связочный. Ср. зв'язка 1—2. зв'язковий2, -вого сущ. воен. и пр. связнбй [—Товаришу командир! Біда — ворог прорвався, — доповідав збуджений зв'язковий (Збан.)]. ч ' зв'язний связный. зв'язність, -пості связность. зв'язно нар. связно [Думки не плили ясно та зв'язно, як^давніше (Фр.)]. зв'язок, -зка обл. .связка; (вещи, увязанные во что-нибудь) узел [А в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Фр.)]. зв'язок, -зку связь; (о соединении частей чего- нибудь иногда— ещё) сцепление [Комуністична партія і Радянський уряд безперервно * зміцнюють і розширюють свої зв'язки з народом (Рад. Укр., 1955, II); Пізно вночі, коли вдалося налагодити зв'язок з штабом армії, генерала викликав член Військової Ради (Собко); Лісова землянка партизанського зв'язку була зовсім близько (Смол.)]; ~зкгї связи; (то, что создаёт внутреннее единение — ещё) узы (книжн.) [Руфін: ..Повинність вища над родинні зв'язки (Л. У кр.)]; без г^ зку (как) без связи, бессвязно; в г^зкуз чим в связи с чем, по случаю чего, ввиду чего [Годунов вирішив, в зв'язку з приїздом командира, влаштувати вечерю на славу (перекл. а Казакевича)]; мати ~к з ким иметь связь' с кем; (иметь общение) соприкасаться с кем; служба ~^зку ж.-д. служба связи. зв'язувальний спец. связнбй. зв'язування связывание; спец. редк. связка. зв'язувати, -зую, -зуеш, зв'яз&ти (зв'яжу, зв'яжеш) связывать, связать; (перен.: лишать свободы действий, ограничивать в чём-нибудь — ещё) стеснять, стеснить [Парламентарна буржуазна республіка зв'язує, душить самостійне політичпе життя мас. (Ленін); Вони часто бачились, їх зв'язувала давня дружба (Шер.); Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув на плечі (Збан.); В нашім колективі «Нова доля» Перший сніп зв'язала Оля (Мас.)]; ~*зати р^ки й нбги кому прям., перен. связаль по рукам и ногам когб; залізниця ^-ауе селб з містом железная дорбга связывает селб с гбродом. зв'язуватися, -зуюся, -зуєніся, зв'язатися (зв'яжуся, ув'яжешся) 1) связываться, связаться [Відкрита політична боротьба змушує партії зв язуватись тісніше з масами, бо без такого зв'язку партії — ніщо (Ленін); Зв'яжіться з інженером Мацієв- ським і від мого імені запропонуйте негайно ж зняти з північного тунелю всіх робітників (Ле); X р а п к о: ..Оце так, оце добре!.. І надала мені лиха та нещасна година з Печерицею зв'язатись... (Мирн.)]\ 2) страд, з, (несоверш.) связываться; стесняться; ср. зв'язувати. зв'язуючий 1) прич. связывающий [Раптом вони мовчки спинили один на одному довгий, зв'язуючий взаємністю і все розуміючий погляд (перекл. э Федіна)]; 2) прил. связующий. зв'ялений вялый, увядший; иссушенный; исебхший [Зорі сплять на холодних, морозами зв'ялених травах (Пере.)]. Ср. зв'ялити и зв'ялитися. зв'ялити, -лю, -лиш сделать вялым; (сильнее |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)