Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
згі 198 згл громада повинна була одрорляти то за чередника, то за титаря, ..пан одклав на жнива, коли було й без того багацько роботи (Н.-Лев.)], згінник обл. сгонщик, гуртовщик, гуртоправ [Всі доррги, всі гірські стежки роїлися то пішоходами, ..то верхівнями.., факторами, баришівниками.. та згінниками, що торгували худобою (Фр.)]. згГрдливиц см. згірдішй. згірдливо см. згірдпо. згірдішй, згірдливий обл. пренебрежительный; презрительный [Дівки та и ґаздині міряють її згірдним зором, обминають (Че- ремш.); Я зловила в його голосі нотку непевності, й у мене піднялась хвиля~ згірд- ливої злості (Туд.)]. згїрдно, згірдливо нар. обл. пренебрежительно; презрительно [Він навіть силувався глядіти на нього згірдно, звисока (Фр.)\ — Ні,— говорив він згірдливо,— ви, справді, не здібні до самопожертвування! (Коб.)]. згірклий прогбрклый [Лоскотала [пані Ан- тоніна] розпущеним волоссям, що пахло згірклою помадою (Коцюб.)]. згірклість, -лості прогорклость. згіркнути, -пе прогоркнуть^ загбркнуть. згірок, *рка пригброк, холм, оугор; разг. взгброк, взгорье [Переїхавши долину,' ви знову починаєте підніматись на згірок [Мирн.)]. згірочок, -чка уменьш.у ласк, хблмик, бу- горбк; взгброчек [Веде його на згірочок та й показує — простягає руку в далину (Вовч.)]. Ср. згірок. згїрчевий прогбрклый [І поглинає . втому повітря зпрчене і запашне (Янов.)]. згірчйти, -чу, -чйш сделать горьким. згірш, згїрше разг. 1) прил. см. згірший; 2) нар. (обычно в соединении с не): не ^щ, н є ~лпе пе хуже [За ним під'їхали й ті п'ять вершників, гусарів, не згірш за нього озброєних (Ле)\. згірший, редк. згірш разг. (обычно в соединении с не): н є ^ший, н є ^ш не худший, (в сказуемом) не хуже; (бее названия объекта, с которым сравнивается—обычно) не из худших [Молодець не згірш старої баби (Ном.)) Я пе згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Вовч.)]. згір'я взгбрье (разг.); возвышенность [На згір'ї були наготовлені фейерверки (Н.-Лев.)\ На згір'ї жовтіли розквітлі кульбаби (Донч.)]. згладжуваний сглаживание; изгл&кивание. Ср. згладжувати. згладжувати, -джую, -джуєш, згладити, -джу, -диш сглаживать, сгладить; (уничтожать—ещё) изглаживать, изгладить [Цілу зиму Льок з любов'ю й не поспішаючи згладжував ножем найменшу нерівність на шпангоутах (перекл. з Сьомушкіна)]; ^*дити з світу (обл. з світа) разг. согнать (сжить) сб свету (со света), стереть с лица* земли [Приятелів так зненавидів, що ириміг би — з світа згладив (Вовч.)]. згладжуватися, -джується, згладитися, -литься сглаживаться, сгладиться; изгложи- і ваться, изгладиться [В хаті було, як у І вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут зі всіх кутків, однак вона мовби згладжувалась дбайливою, якоюсь цнотливою чистотою (Гонч.)\ Щоб згладилась моя провина, Він дав за мене свого сина (Фр.)\ Поволі згладився перший гострий біль утрати (Донч.)]. Ср. згладжувати. згладити см. згладжувати. згладитися см. згладжуватися. згледіти, -джу, -диш обл. см. зглядіти. зглибока нар. обл. 1) из глубины; 2) глубокб [— Ехе-хе! — зглибока зітхнув Андрій (Вас.)]. зглодати, -даю, -даєш сглодбть; (всё или мног. — ещё) изглодать. зглуха нар. обл. глухо [Його питали на здоров'я.—Яке здоров'я?.. — одказав він стиха та зглуха. — Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (перекл. в Вовчка)]. зглушити, -шу, -шиш обл. заглушить [Зрозумійте й затямте собі Ви, сліпців покоління, Що, як зглушите душу живу, Заговорить каміння (Фр.)]. зглядатися, -дйюся, -даєшся и (реже) зглядуватися, -дуюся, -дуєшся, згляпутися, -нуся, -нешся 1) переглядываться, переглянуться [Троє збентежено зглядаються (Л. Укр.)\ Всі засміялись, зглядуючись ^ (Н.-Лев.)] Дівчата непомітно зглянулись і осміхнулись (Вас,)]; 2) (на кого, на що — толь- ко соверш.) перен. сжалиться (над кем, над чем), пожалеть (когб, что); (об имеющих сщу, власть—ещё) смиловаться: (над кем, над чем), умилосердиться (над кем, над чем), пощадить (когб, что), уст. умилостивиться (над кем,над чем); (благосклонно отнестись—еще) снизойти (к кому, к чем^, на что), оказать снисхождение (ком^), внять (чему); обратить ' внимание (на что) (редк.) [Невже ви не зглянетеся на мене, стару, не допоможете .мені перед вашими старшинами? (Ле); Голубчику, зглянься па мою старість! (Шиян); Русалка Польова: ..Сестронько! зглянься на муку! (Л. Укр.)\ Хазяїн зглянувся на його щиру працю, похвалив його й набавив трохи плату (Мирн.)]\ ^ньтеся! сжальтесь!, пожалейте!, смилуйтесь!: уст. явите милость!; гнутися на благання см. блага пня; гнутися напрбсьбу (на прохання) снизойти на прбсьбу (к прбсьбе); ^нутися на ч и ё становище войти в чьё положение; н є гнутися (на що) не сжалиться (над чем), пе пожалеть (не пощадить) чегб; не обратить внимания (на что); не гнувшись (на к б г о, н а щ о) без всякого снисхождения (к ком^, к чему). зглядіти, -джу, -диш завидеть, увидеть; *^ги б к о м (о ч й м а) що охватить глазом (глазами), охватить взбром (что). зглядно нар. обл. сравнительно, относи, тельно [Та по були лише початки, зглядно певинні початки (Фр.)]. зглядуватися см. зглядатися. зглядь, -ді обл. 1) внимание; м а" т и ^дь на к б г о оказывать внимание ком#; (сострадать) сочувствовать кому, жалеть |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)