Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зго 202 згр зготбвити см. зготувати. зготовлений состряпанный, приготбвленный; изготовленный. Ср. зготувати. зготувати (зготую, зготуєш) и (реже) зготовити, -шло, -виш состряпать, приготбвить; разг. изготбвить [Сонна, напівпритомна, Маланка розкладає в печі вогонь і приставляє окріп, щоб зготувати Андрієві вечерю (Коцюб.)]. зграбати, -баю, -баєш обл. см. згарбати. зграбнёпько нар. уменьш. от зграбно [Блакитна сукня дуже зграбненько пошита (Л. Укр.)]. зграбний ловкий; (внешне) складный (разг.), изящный; разг. ладный [Він пожалкував на хвилину, що цей зграбний темноокий хлопчик втік так швидко (Собко); Вона дуже зграбна, а своїми рученятками навіть дуже втішається (Л. Укр.)]. зграбність, -ності ловкость; изйщество [Молодець він геніальний, Має зграбність гімнастичну, І такії робить штуки, Мов штукар славутній Масман (перекл. Л. Українки)]. Ср. зграбний. ' зграбно нар. ловко; складно; изящно; ладно [Міхеїч ласкаво погладив рукав новенького кожушка, який зграбно сидів на ній (перекл. а Бірюкова)]. Ср. зграбний. зграватнся см. зіграватися. зграєвий спец. стбиный. зграйка уменьш., ласк, стайка [Пташки збиралися зграйками і співали (Іван.)]. зграйний 1) общий, групповой [Дерева та кущі побралися за руки, Неначе парубки, що під весільні^ звуки До танцю зграйного запрошують дівчат (перекл. Рильського)]; 2) перен. редк. слаженный; стройный [Птахи зграйними ключами пролітали над Дністром (Тер.)]. зграйно нар. 1) (вместе; большим количеством) стадом; стаей [I вже мустанги зграйно Пасуться між саван (Рил.)]', 2) слаженно; стрбйно [..арфи, зграйно й добірно настроєні (Л. Укр.)]. зграйовий см. зграєвий. зграсоваиий обл. истоптанный, вытоптанный [Посувається вперед військо, лишаючи за собою голу зграсовану землю (Коцюб.)]. зграсув?ти, -сую, -суєт обл. истоптать, вытоптать. зграя 1) стая, (реже) стадо; (о птицах— ещё) станица (уст., поэз.); (о собаках — ещё) свбра [Вороння цілими зграями налітає на баштан (Коп.)', Там Пси зграями по вулицях бігають (Фр.)\ Часом зграя запізніла Пустельних білих журавлів Умить здіймається з полів... (перекл. в Лєрмонтова)', А в пристані грає, Огнями сіяє Корабликів зграя барвиста (Л. Укр.)]; 2) (перен. — о людях) толпа; разг. пблчище; прен. ст?до; презр. свбра [Ціла зграя людей увалила в сіни (Мирн.)\ Спроба Леніна оселитися легально привела до того, що його квартиру оточила зграя агентів охранки (Біогр. Леніна)]', 3) (объединение общественно вредных элементов) шайка [Наполохані бюргери допомогли папістській зграї засісти на міністерських кріслах і звідти вже готувати підпал світу (Рад. Укр., 1946, ///)]; злочинна зграя преступная шайка, преступное сообщество. згребений сгребённый. згребло обл. скребница. згребти см. згрібати. згрйза обл. 1) грызня [3 їх рук вилітали гранати й лускались на землі, а назустріч їм згризою собак гарчали кулемети (іїанч)]; 2) (психическое состояние) см. згризота. згризанпя сгрызаиие; изгрызбние. Ср. згризати 1. згризати, -заю, -заєш, згризти, -зу, -зёш 1) сгрызать, сгрызть; (портить) изгрызать, изгрызть; (умерщвлять) загрызать, загрызть; (только соверш. — съесть; ист портить) изглодать [Там його лисиці і згризуть на смерть (Рудч.)]', 2) п&рен. мучить, измучить, терзать, истерзать [Тяжкі пригоди згризли, з'їли її, мов іржа залізо (Коцюб.)]. згризатися, -зається сгрызаться; изгрызаться; загрызаться. Ср. згризати 1. згризений 1) сгрызенный; изгрызенный; загрызенный; изглбданный; 2) обл. измученный, истерзанный; (без і дополнения — ещё) чём-то мучимый, угнетаемый угрызениями сбвести [Я почула, що від тоґо часу з ним зайшла якась зміна. Часто бував понурий, мов згризений (Фр.)\. Ср. згризати 1—2. згризота обл, мука, муки, (душевное) терзание, (душевные) терзания; (сознание своей вины) угрызение совести, угрызения сб- , вести [Мабуть, у кріпацькому серці ще змалечку заляга той сумний жаль, та пекуча згризота, що, невгаваючи, шарпав його від молодих літ (Вовч.)]. згризти см. згризати. згрібальник гребец. згрібальниця гребёльщица [Він обвів суворим поглядом косарів, згрібальниць (Куч.)]. згрібання сгреб&ние, сгрёбка [Граблі кінні призначені для згрібання сіна у валки, а також для згрібання залишків соломи і колосків після збирання хліба (Колг. вироби, енцикл.)]. згрібати, -баю, -баєш, згребти, -бу, -бега сгребать, сгрертй [Шофер біля мотора Снігові згріба вали (Мал.)', Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов*із хати (Головко)]. згрібатися, -бається сгребаться [Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться (Цанж.)', Скошена трава просушується в покосах і згрібається у валки (Колг. вироби, енцикл.)]. згрізна нар. обл. грозно [Несподівано їірогув десь на Дніпрі пароплав, — басовито, .згрізна, — заставивши Гаркушу здригнутись (Рюнч.)]. згрішити, -шу, -шині разг. согрешить [Коваль згрішив, а шевця повісили @., 1Ш; X -- Сл. Гр.)]. згромаджений 1) сгребённый; скученный; ср. згромаджувати 1; 2) еббранпый; собравшийся; скученный; скопившийся; столпившийся [З-над океану мовчазним потопом |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)