Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
1 здо здійсненний прил. осуществимый; исполни- I мый, выполнимый. Ср. здійснювати, здійсненпість, -ності осуществимость; исполнимость, выполнимость [Воєнна наука довела повну здійсненність народної міліції, яка може стати на висоту воєнних завдань і в оборонній і в наступальній війні (Ленін)). Ср. здійснювати, здійснення осуществление; исполнение, выполнение; претворение в жизнь (или в дело); проведение (в жизнь); совершение; свершение [Любити свою батьківщину — знат чить полум'яно бажати, бачити в ній здійснення ідеалу людства і в міру сил своїх сприяти цьому (перекл. 8 Бєлінського); Український народ добився, нарешті, здійснення своєї вікової мрії, створивши свою національну українську державу (Літ. газ.у 1948, І)]. Ср. здшспювати. зд і її с ним и й осуществимый; исполнимый, выполнимы й [Повалення буржуазії здійсниме лише перетворенням пролетаріату в паную- \ чий клас. (Ленін)]. Ср. здійснювати. І здійснимість, -мості осуществимость; исполнимость, выполнимость [Що означає вимога «практичності» в національному питанні? Або підтримку всіх національних прагнень; або відповідь: «так чи ні» на питання про відокремлення кожпої нації; або взагалі безпосередню «здійснимість» національних вимог (Ленін)]. Ср. здійснювати, здійспйтсль, -теля осуществитель; уст. свершитель. здійснйтелька осуществйтельница; свершите л ьница. Ср. здійспйтсль. здійснити см. здійснювати, здійснитися см. здійснюватися, здійснюваний осуществляемый; исполняемый, выполняемый; претворяемый в жизнь (или в дело); проводимый (в жизнь); совершаемый; свершаемый [Великий виховний процес, здійснюваний нашою партією, підносить радянську людину ще вище, ще глибше розкриває її благородні якості (Рад. Укр.. 1948у І)]. Ср. здійснювати, здійснювання осуществление; исполнение, выполнение; претворение в жизнь (или в дело); проведение (в жизнь); совершение; свершение. Ср. здшспювати. здійснювати, -нюго, -нюєш, здійснити, -ню, -ниш осуществлять, осуществить; (о желании и т. п. — ещё) исполпять, лспбл- пить, выполнять, выполнить; (о намерении и т. л. — ещё) приводить в исполнение, привести в исполнение; (о замыслах, проектах и т. п. — ещё) претворить в жизнь (или в дело), претворить в жизнь (или в дело); (иногда — ещё) проводить в жизнь, провести в жизнь; (делать) совершать", совершить, книжн. уст. свершать, свершить [Мільйони трудящих усіх країн світу бачать, що Радянський Союз успішно здійснює великі соціалістичні ідеї (Звіт ЦККП(б)У XVI з.); Робітничий клас царської Росії, озброюючись ученням Маркса— Леніна, перший здійснив своє право на владу (перекл. з Горького)', Операцію на станції Зерново вирішили здійснити | (Шиян); Велика Жовтнева соціалістична революція здійснила мрії Радіщева про вільне й щасливе життя народу (Вісник АН УРСР, 1949, 9)], ~ти переворот, похід совершить, совершить переворот, поход [Піонери Остерського району на Чернігівщині здійснили похід слідами партизанських загонів Великої Вітчизняної війни (Літ. газ.у 1950, VIII)]. здійснюватися, -нюється, здійснитися, -питься 1) осуществляться, осуществиться; (о надеждах, предсказаниях и т. п.— ещё) сбываться, сбыться, оправдываться, оправдаться; исполняться, исполнить* ся; претворяться в жизнь (или в дело), претвориться в жизнь (или вдело); совершаться, совершиться; свершаться, свершиться [Що недавно бачив у мріях, тепер здійснилось (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) осуществляться; исполняться, выполняться; претворяться в жизнь (или в дело); проводиться (в жизнь); совершаться; свершаться [Законодавча влада СРСР здійснюється виключно Верховною Радою СРСР (Конст. СРСР)]. Ср. здійснювати. здір (род, здору) (нутряное) сало [Палець так би й загруз, як у кабанячому здорі (Н.-Лев.)]. здірявити см. здірявлювати. здірявитися см. здірявлюватися. здірявлювати, -люю, -люєш, здірявити, -влю, -виш разг. изрешечивать, решетить, изрешетить. здірявлюватися, -люсться, здірявитися, -виться разг. изрешечиваться, решетить-- ся» изрешетиться* здмухувати, -мухую, -мухуєш, здмухнути, -ну, -неш сдувать, сдунуть, сдуть [На вії його сідали пушинки снігу, і дід ніжно здмухував їх пріч (Янов.); Парубок обхопив куфу руками, підніс до рота, здмухнув піну й пожадливо припав устами до вина (Коцюб.)]. здмухуватися, -мухуеться сдувбться. здоба собир. едбба. здобич (род. здобичі — ж. р.и обл. здббпчу — м. р.) добыча; (охотн.— ещё) поло [Навантажений багатого здобиччю, безмірно стомлений, злазить ^асик на великий камінь (Донч.); Хоч мисливці й полювали, але здобичі не мали (Пере.); Він споглянув ще на леї — вийшов, по дворі ходити став.., сумуючи, озираючись, начебто якого собі здобичу стеріг (Вовч.)]; і з ~ччю! охотн. с полем! здобичник фольк. разббйник [Нагадує пісня й про здобичників диких, що з нетрів придорожніх, з комишів непролазних чигають на валку, готують у степу глухому криваву драму..» (Коцюб.)]. здобний сдобный; ~на булка, булоч- к а сдобная булка, булочка, едбба. здобрити см. здобрювати. здобритися, -рюся, -ришся умилосердиться, проявить доброту [Підпроси.., щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати (О., 1862, VIII — Сл. />.)]. ' здобріти, -рїю, -рієш разг. 1) подобреть; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)