Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
здо 212 з до 2) (чем) бытьдовбльным, удовольствоваться, удовлетвориться [Здобрій тим, що тобі волость присудила (Н.-Лев.)]. здобрювання сдабривание. здобрювати, -рюю, -рюєш, здобрити (здобрю, здобриш) сдабривать, сдобрить [Свиням зелений корм необхідно різати і здобрювати концентрованими кормами (Колг. вироби, енцикл.)]. здобування 1) добывание; доставание; извлечение; приобретение; получение; снй- скивание; стяжание; достижение; завоёвы- вание, овладевание; черпание; 2) добывание, добыча, получение. Ср. здобувати 1—2. здобувати, -ваю, -ваєш, здобути, -буду, -будеш 1) добывать, добыть; (находить, разыскивать — ещё) доставать, достать; (из чего-нибудь — обычно) извлекать, извлечь; (становиться обладателем чего-нибудь — обычно) приобретать, приобрести, (реже) получать, получить; (с абстрактными сущ. книжн. — также) снискивать, снискать, (только соверги.) стяжать (рит.)\ (добиваться старанием — ещё) достигать, достигнуть, достичь; (борьбой, силой, оружием — ещё) завоёвывать, завоевать (что), овладевать, овладеть (чем), брать, взять (что); (только несоверш. с абстрактными сущ.— из чего-нибудь или в чём-нибудь — ещё) черпать [О, не один нащадок Прометея Блискучу іскру з неба здобував (Л. Укр.); Злото, мідь і уран здобуває рука робітнича (Сос.)\ В боях, незмірною ціною Для світу мир ми здобули (Мас.)]; ^мбути д о в ї р'я приобрести (снискать) доверие, войтй в доверие; ^бути загальну пошану приобрести (снискать) всеобщее уважение; ^утн корпеть извлечь пользу; збутії крїпость (фортецю) овладеть крепостью, взять крепость; ^бути освіту получить образование; разг. образоваться; ~ти перемогу одерживать, одержать победу [Перемога ніде Просто в руки не йде, Перемогу здобудеш в бою! (Мур.)]; ^бутн при Х/й л ь н і с т ь приобрести благосклонность (расположение); снискать расположение; <^-»бути професуру получить профессуру; збутії силу (о законе, постановлении и т. п.) войтй в силу; книжн. возыметь силу; ^»бути славу приобрести (снискать; стяжать; пожать) славу; (стать известным — ещё) прослыть; збутії с л б в а , с и л найти слово, силы [Чи можем ми, діти, веселими бути, Як ненька в недолі, в нужді побивається нами? Де ж тута веселого^ слова здобути? (Л. Укр.)]; ~бути собі і м'р приобрести (составить себе) имя; збутії урок (из чего) извлечь урок; а б б ^бутн, а б б вдома не бути см. або 1; 2) (путём обработки) добывать, добыть, получать, получить; збутії бензин з нафти получить бензин из нефти. здобуватися, -ваюся, -ваєшся, здобутися, -будуся, -будешея 1) (ча$о) разг. добывать, добыть (что), получать, получить (что); достигать, достигнуть, достичь (чего); (путём больших усилий — ещё) добиваться, добиться (чего) [Тільки хвороби здобувсь. Холодно було. Тюрма мокра, лежав повз стіну (Тесл.)\ — Таки здобувся свого..." А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Мирн.)]; ер. здобувати 1; 2) (на що) обл. переводится различно в зависимости от существительного; «-^тися на сили, на енергію собирать, собрать силы, энергию [Тихович чує, що йому млосно, що очі готові от-от заплющитися, і здобувається на рештку енергії, аби скінчити виноградник (Коцюб.)]; гатися на сло- в о произносить, произнести (вымолвить) слово [Спасибі тобі и за сеє слово, На яке ніхто з найближчих моїх Не здобувсь (Фр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) добываться; доставаться; извлекаться; ч приобретаться; получаться; снискиваться; достигаться; завоёвываться, браться; черпаться; добываться, получаться; ср. здобувати 1—2. здобути см. здобувати. здобутий 1) добытый; извлечённый; приобретённый; полученный; достигнутый; завоёванный, взятый [Він розстебнувся — і засяяв орден, Здобутий В Перекопському бою (Мур.); Трофейний багнет, здобутий з чохла, блиснув, як рибина, що скинулася при місяці (Гонч.)', Творчі успіхи нашої літератури, як і успіхи всієї нашої країни, здобуті нами в суворій і важкій боротьбі (Літ. газ.у 1948, XII)]', ~>га перемога одержанная победа; 2) добытый, полученный. Ср. здобувати 1—2. здобутися см. здобуватися. здобуток, -тку 1) достижение; (добытое борьбой — ещё) завоевание; (невещественный продукт какой-нибудь деятельности — ещё) плод; (реже) приобретение [І кожний цех, і кожний лан нових здобутків прагне. Бо кожний п'ятирічний план — це план нових досягнень' (Забіла); Право на освіту в нашій країні — великий здобуток радянського народу (Рад. Упр., 1950, IX)]; 2) (собственность) достояние [Грабовський прагнув зробити поезію Шевченка здобутком широких мас не тільки, українського, але й братнього російського народу (Рад. літер., 1949, 10)]; 3) ед. и мн. ч. (действие) редк. добыча [Виряджаються козаки на здобуток (Вовч.); Півник вдома сидить, а котик ходить у ліс на здобутки (Іван.)]. здобуття извлечение; приобретение; получение; снискание; достижение; завоевание, овладение, взятие [..чим гостріша конкуренція і гонитва за джерелами сировини в усьому світі, тим одчайдушніша боротьба за здобуття колоній (Ленін)]; захист дисертації на ^*тя наукового ступеня защита диссертации на соискание учёной степени. Ср. здобувати 1. здовж см. уздовж. здовжений удлинённый [Трохи здовжене обличчя було блідуватим, і тому ще чіткіше окреслювався різкий розмах крилатих брів (Ст.)]; ~ний день школьн. удлинённый деш. здовження удлинение, *^пя форми еліпса (еліпсиса) удлинение формы эллипса (эллипсиса). здовжити см. здовжувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)