Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
213 здо. здовжитися см. здовжуватися. здовжувальний удлинительный. здовжування удлинение. здовжувати, -жую, -жуєш, здовжити, -жу, -жищ удлинять, удлинить [Нагадаймо ще описані в «Искре» випадки, що капіталісти здовжують робочий день.. (Ленін); І тут трапилося те, що змінило і дуже здовжило путь чотирьох радянських сол- ; датів (перекл. з Полевого)}. здовжуватися, -жується, здовжитися, -житься удлиняться, удлиниться [Смуги то здовжувалися.., то розбігалися в різні боки (перекл. з Сьомугикіна)]. зд&зжувач техн. удлинитель. вдогад, -ду догадка; предположение [Пішли здогади та поголоски; всякі чутки рознеслися (перекл. з Вовчка); В писарші аж очі заграли од того несподіваного здогаду, котрий злинув неначе десь з стелі на неї (#.-Лев.)]. здогадатися см. здогадуватися. ч здогадка догадка; предположение [Таня поспішила відкинути свої здогадки (Собко)]. здогадний предположительный; гадательный [Міряючи вухом здогадне віддалення того, що свистав, від його становища, Герман міркував, що він віддалений від нього простором яких сто кроків (Фр.)\. здогадно нар. предположительно; гадательно. здогадуватися, -дуюся, -дуєшся, здогадатися, -даюся, -даєшся догадываться, догадаться [— Можна здогадуватись, що наступ уже триває чимало часу! — говорив Борис (Гонч.); Я здогадався тоді, що мене частували селяни, а не Корсун (Янов.)]. здоганяти, -пяю, -няєш и разг. здогонити, -гбпю, -гониш, здогнати (здожену, здоженеш и здогопю, здогониш) догонять, догнать; (преим. прям. — егцё) нагонять, нагнать [Хвиля здоганяла його та кидала йому під ноги клубки білої піни (Коцюб.); Далеко такий піде — не здоженеш, не випередиш (Мирн.)\; хто два зайці гонить, жадного не здогопить поел. (Ном.) за двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь. здоїти см. здоювати. здоймйти, -млю, -мйш обл. см. здійпяти, здіймати. здоланність, -пості победймость [Почуття здоланності всього, що вважалося раніше нездоланним, — це чи не найважливіше почуття, яке я виніс із війни (Гонч.)]. здолати, -лаю, -лаєш и (реже) здолГти, -лїю, -лїєш 1) (кого, что) одолеть; покорить [Пишно Вкраїнська Радянська Держава В вільній сім'ї розцвіла. Нашої дружби ніхто не зламає, Сили ніхто не здола (Рил.)]; 2) (с кем, с чем) совладать [В таких клопотах, турботах та тривозі хто ж із собою здолає? (перекл. з Вовчка); Коли він співав, то тремтіла вона, не в силі здолати з собою (Сос.)]; 3) (с инфинитивом) смочь; (преим. с отрицанием — ещё) быть в силах, быть в состоянии [На превелику силу, натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів негоди (Коцюб.); Ніяка сила не здолає тепер піднятії його (Вас); Як же йти, Катре, не здолію я по землі ступати! (Вовч.)]. здольний ист. издольный; ^на оренда издольная аренда. здольщина ист. издольщина [Колишній рабовласницький південь [США], район здольщини, виявляється, займає найнижче місце щодо вживання машин (Ленін)]. здоров см. здоровий. здоровань, -ня разг. 1) здоровила; (большого роста—ещё) верзйла; прен. дылда [Десь я бачив такого чи, здається, читав про такого здорованя, старого козарлюгу, що й кінь під ним вгинається (Н.-Лев.)]; см. ещё здоровило; 2) (крепкого здоровья) здоровяк. здороватися, -ваюся, -ваєшся здороваться [Не годиться через поріг здороваться: полаєшся з тим (Чуб.)]. здоровенний, (реже) здоровезний разг. здоровенный, большущий, здоровущий, огромный; (реже) основательный; (ещё больше) преогромный (уст.) [Гудзь поклав Андрієві па плечі свої здоровенні руки і посадив (Коцюб.); Зпизу, від скелі, повільно наближався здоровенний дід (Ваш); Хо вступає в здоровезну кам'яницю (Коцюб.)]; «¦^ішй вовк здоровенный (большущий, огрбмный) волк, матерой (матёрый) волк; ""іній пес здоровёнпый (большущий, огромный) пёс; разг. псина. здоровенький, обл. здоровенький уменъш., ласк, здорбвепький [Ви вже давненько у діток не були у своїх,— чи вони здоровенькі? (Вовч.)]; ^кі були! (приветствие при встрече) разг. здравствуйте!; разг. здорово! [Коли поглянуть [Мухи] на горох —Сидить Бджола та мовчки й слуха. — Здорбвенькі були!—Обидві Мухи загули (Гл.)]; г^т будьте (бувайте)! (приветствие при уходе) счастливо!, счастливо оставаться!, будьте здоровы! [Пишіть до мене часом, я рад читаю Ваші листи. Бувайте здоровенькі (Коцюб.)]. здоровецький разг. здоровенный, большущий, здоровущий, огромный; преогромный [Хазяйка., сиділа за здоровецьким самоваром (Н.-Лев.)]. Ср. здоровенний. здоровий 1) здоровый, уст. здрйвый; (не- повреждённый, уцелевший — ещё) невредимый [В здоровому тілі здорова душа, Та часто буває не варта гроша (Фр.); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців (Гонч.)]; <^в!, ^в будь!, ^в був! (приветствие при встрече) здравствуй!; разг. здорово! [Здоров, Максиме, маю діло до тебе (Коцюб.); Подолянко чорноброва, Будь щаслива та здорова, Чорноброва! (Воронько); Прощай, Старенький Рік! Здоров був, Молоденький! (Гл.)]; г^ві були! (приветствие при встрече) здравствуйте! [У двері хтось ¦*- стук-стук; а далі: «Здорові були!» — гукнуло щось за дверима (Вовч.)]', ~ві в хіту! обл. а) (приветствие пришздшего) здравствуйте! І— Здорові в хату! — привітавсь Чіпка (Мири.)]; б) (приветствие хозяев) добро пожаловать!; <^вий р б з у м здравый ум, здравый смысл, здравомыслие; рассудок [Вживати іншомовне слово, коли є рівно- ціпие йому російське слово, — означає об- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)