Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
здо 214 здо ражати і здоровий розум і здоровий смак I (перекл. з Бєлінського)]', бути живим і ~віш быть живым и здоровым (и невредимым), здравствовать; бувай (будь) ^в! (приветствие при прощании) будь здорбв!, счастливо!, счастливо оставаться!; уст. прошу прощения! [— Прощай! — сказав Осел.— Навідайсь ще коли, Бувай здоров, небоже! (Гл.)]; бувайте (будьте) *>«»віІ (при прощании со многими или с одним лицом на «вы») будьте здоровы!; счастливо оставаться!; желаю здравствовать!; уст. прошу прощения!; ж.и в и и, цілий і ~*вий см. живйй 1; забирайся, поки цілий і ~*вий! разг. убирайся по-добру, по здорову!; з о- ставайтеся '¦чві! (приветствие при прощании) счастливо оставиться!; іди «^•вий!, ідіть 'х-ві! (приветствие при .уходе- другого) будь здоров!, будьте здоровы!, счастливый путь!, счастливого пути! [— Прощай! — Ідіть здорові! — сказав їм услід (Головко)]; с а м ~»»в (^вий) знаєш, самі (самд) ~ві знаєте разг. сам хорошо знаешь, сами хорошо знаєте [А ти, батьку, Як сам здоров знаєш; Тебе люди поважають, Добрий голос маєш (Шевч.); «Т о й, що греблі рве»: ,4Як цар морський покличе,—треба слухать. На те є служба, — І сам здоровий знаєш (Л. Укр.)]; самі І (самй) ~ві догадаєтесь разг. сами легко догадаєтесь, сами можете догадаться [А що в нього на думці, так нічого й розказувати, бо і самі здорові догадаєтесь! (Квітка)]; утікай, поки ~*в(^вий) бегй, пока цел; бегй по добру, по здорову [Се було речення мудре: «Утікай, поки здоровий!» (Л. Укр.)]; цілий і ^»вии цел 1 и невредим, в целости и невредимости; 2У (значительный по размерам; крепкий; сильный; также взрослый) разг. здоровый (разг.), большой; (о зёрнах и т. п. — ещё) ядрёный (разг.); (о старых животных, деревьях — ещё) матербй, матёрый; (изрядный— ещё) основательный (разг.)\ (большой и тяжёлый — ещё) увесистый [Ви- . сокий, здоровий, він махав руками; як вітряк крилами (Коцюб.); Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев.)]; ~вий горіх крупный (ядрёный) орех; ^вий х л 6 п є ц ь здорбвыи (дебёлый, ядрёный) парень; 3) (пе- рен. -г- разумный, правильный) здравый, здорбвыи [Огне в: За здоровий і розумний оптимізм я й люблю вас, товаришу професор (Корн.)]; г^вип розум здравомыслие ; при ~вому розумі в здравом уме. здоровило разг. здоровила; (большого роста — ещё) верзила, громадина; гиутл. коломенская верста; прен. дылда, битюг [Взяв [Самуїл] єлей Та взяв од козлищ і свиней Того Саула здоровила І їм помазав во царя (Шевч.); Федунов здивовано, наче перед його очима маля враз обернулося в здоровила, поглянув на Манафу (перекл. з Панфьорова)]. здоровити, -влю, -впщ обл. 1) поздравлять (кого); 2) (при встрече) здороваться (с кем), | приветствовать (когб), кланяться (ком^) [Його здоровлять низенько малі й великі, старі й молоді (Коб.)]. здоровити, -ровлю, -рбвиш обл. оздоровлять; освежать [Його веселий сміх неначе здоровив усіх (Н.-Лев.)]. здоровісінький разг. здоровёшенек, здоровёхонек. здорбвість, -вооті здравость. здоровіти, -вію, -вієщ 1) разг. здороветь; (становиться крепче) крепнуть [Ми з Те- .решком як не сіємо, то жнем, Здоровієм, багатієм з кожним днем (Воскр.)]; 2) (после болезни) обл. выздоравливать. здоровішати, -шаю, -шаєш см. здоровшати. здоровкання здорбванье (только действие — обл.); приветствие [Він не зачув здоровкання (Черемги.)]. здоровкати, -каю, -каєш (когб) обл. здороваться (с кем), приветствовать (когб) [Козак здоровкає бабу (Черемш.)]. здоровкатися, -каюся, -каєшся (з ким, разг. до кого) здорбваться (с кем); обл. здо-, рбвкаться (с кем) [Побачивши свого вчителя, вони [діти] затихали коло його воріт і голосно здоровкалися (Куч.); —Здрастуйте! — здоровкаються всі до ба- бусі (Вас.)]. здорбвля см. здоров'я. здорово нар. 1) здорбво [Соня, розчісуючи волосся, говорила: — Здорово почуваєш себе після купання (Шиян)]; 2) (сильно; хорошо) разг. здорово; (только хорошо — ещё) знатно [Пливуть вони, пливуть, ба вже Вовк і Лисичка здорово поголодніли (Ф/?.); Ну, мастак, Ти здорово співать навчився ^Гл.)]. здоровоохороншш здравоохран йтельный. здоровуля разг. громадина; прен. дылда. здорбвшати, -шаю, -шаєш здороветь (разг.); (становиться крепче) крепнуть. здоров'я, обл. здорбвля здорбвье; уст., .лиутл. здрбвие [Здоров'я Есьому голова (приказка); Авжеж труднр, як здоровля немаЬ (Вовч.)]; д б б р о г о ^-»в'я! разг. доброго здорбвья!; мбти квітуче ~*в'я иметь цветущее здорбвье; цвестй; н а г+*вуя (как выражение пожелания) на здорбвье; уст. во здравие, во здравье [Нехай собі бенкетують, Нехай на здоров'я! (Шевч.)]; о х о р б н а о*в'я здравоохранение [Забезпечити дальший розвиток охорони здоров'я (Директиви XX з. КІЇРС)]; відділ охорони ^в'я отдел здравоохранения, здравотдел [Євгену Вікторовичу доручено організувати відділ охорони здоров'я в цьому відсталому кутку (Ле)]; питати (питатися) на ^в'я разг. спрашивать (осведомляться) о здорбвье [Одного на здоров'я любенько питає; другому жалиться, що без його чогось їй смутно (Вовч.)]; /при «**в'ї (какой) разг. здоровый; почати за ^в'я, а кінчити (звести) за упокій погов. начать за здравие, а кбнчить (свести) за упокой. здоров'як, -ка разг. здоровяк, крепыш [Це був широкоплечий здоров'як-кбмбат з двома орденами Червоного Прапора на широ- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)