Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

здо 215 еду
ченних богатирських грудях (перекл. в
Казакевича)].
здоров'ячка разг. здоровячка. 4
здоров'ячко разг. 1) ласк, здоровьице, здо-
рбвьечко [Ти ж в мене сама,
матусенька! ..ти мені і сонечко, і місяць, і эдоров'яч-
ко, і щастячко... (Квітка)]; 2) прен.
здоровьишко.
здорожений редк. усталый (от дороги);
утомлённый (дорогой); (сильнее) изнурённый
(дорогой) [— А тобі я радила б заснути
трохи: ти така здорожена та зжу^ена, —
мовила вона дочці, відходячи (Л. Укр.)].
здороження редк. усталость (от дорбги) [Са-
б і н а..: Нехай дозволить владарка
покласти крихіточку їй фарби на обличчя, бо
трішечки здороження помітно (Л. Укр,)].
здорожити см. здорожувати.
здорожитися, -жуся, -жишся редк. устйть
(от дорбги) [Вона в дорозі не виспалась,
дуже ^здорожилась, була роздратована
(Н.-Лев.)].
здорожувати,' -жую, -жуєш, здорожити, -жу,
-жйш удорожать, удорожить [Здорожили
хліб (Че^к. у. — Сл. Гр.)].
здохлий павший; издбхший, подбхптий,
околевший; (мёртвый — ещё) дбхлый [Пес
здохлий не куса (Ном.)]. Ср. здихати1.
здохлятипа, обл. здохляка разг. дохлятина.
здохнути см. здихати1.
здоювання сдаивание.
здоювати (здоюю, здоюєш), здоїти (здою,
здоїш) сдаивать, сдоить [Христя здоїла
корову, дала їжі коням (Янов.)].
здравиця здрйвица [Піднімемо здравиці чашу
За силу, що всіх нас Веде до мети — За
доблесну партію нашу! @л.)].
здравниця здравница І За роки радянської
влади в нашій республіці збудовані десятки
здравниць для трудящих (літ. газ., 1951,
V)].
здравомйслячий здравомыслящий.
здрбвствувати, -ствую, -ствуєш здравствовать,
здравствуючий здравствующий.
здрастуй (приветствие) здравствуй; юстуйте
здравствуйте; разг. желаЪ здравствовать
[— Здрастуйте, дядьку Петре! — Здрастуй...
товаришу! (Головко)]) ~стуйте в хату!
разг. здравствуйте! [— Здрастуйте в
хату! — привітався він (Мири.)].
здригання вздрагивание; содрогание
[Посивілий Шульга стоїть над своїм верстатом,
' похитуючись в такт здриганню
автоматного штампа (Риб.)]. Ср. здригатися.
здригатися, -гаюся, -гаєшся, здригнутися,
-нуся, -нешся и обЛ. здригнути
вздрагивать, вздрбгнуть, дрбгнуть; (от сильного
' переживания; сильно трястись) содрогаться,
содрогнуться [Серед напруження й тиші
часом раптом здригалось повітря, немов
од дзвонів (Коцюб.); На його обличчі
не здригнувся жоден м'яз (Коп.);
Здригнулися стіни, блиснуло вгорі все небо
(Гонч.); Побачивши, як здригнула Катря,
спитав у неї: —Тобі холодно? (Головко)];
руки не ^петься (/^пе) прям., перен.
руке не дрбгнет [Рубаючи катів, без жалю,
без упину, хай не здригне рука червоного
бійця (Сос.)].
здрібнений измельчённый.
здрібнення измельчение.
здрібпйти см. здрібнювати.
здрібнитися см. здрібнюватися.
здрібнілий 1) измельчавший; захудалый [Рі-
чард: ..Нащадки велетів, самі здрібнілі,
якась безсила, пещена їх врода (Л. Укр.)];
ср. здрібніти; 2) ерам. уст.
уничижительный (уст.); уменьшительный.
здрібніло нар. уст. уменьшительно [Він
скочив, наче коник, І випрямив свою дрібну
фігурку (Його здрібніло й кликали «баро-
никй (Фр.)].
здрібніння измельчание.
здрібніти, -нпо, -нієш измельчать; (прийти
в упадок) захудать [І як се так: великий
дух — на людях розмінявся і здрібнів?
(Тич.)].
здрібнювання измельчение.
здрібнювати, -нюю, -нюєш, здрібпйти, -то,
-нйш измельчать, измельчить.
здрібнюватися, -юоється, здрібнитися, -нйть-
ся измельчаться, измельчиться.
здрімати, -маю, -мбєш и здріматися разг.
задремать [П'яту ніч не спимо, не
гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати
(Коцюб.); Поснули усі до спочивку
охочі, Здрімалася навіть обачна сторожа
(Л. Укр.)].
здрімнути, -пу, -иеш вздремнуть; (прилечь
и заснуть — ещё) прикорнуть (разг.)
[Тільки здрімнула,— чую, знов він стоїть надо
мною (Коцюб.)]; я ~нув я вздремнул;
безл. мне вздремнулось; я прикорнул.
здріти (здрю, здриш) уст. зреть (уст.);
видеть [Та статуя стояла, мов не здріла Тих
жертв (Фр.)].
здрочйтися, -чуся, -чишся разг.
раздражиться, рассердиться; (сильнее) взбеситься
(разг.).
здружений сдружённый [I наша славна
Україна В цвіту степів, у шумі рік Розквітла
вільна і єдина, 3 Москвою здружена
навік ^Мас.)].
здружити см. здружувати.
здружитися см. здружувалися.
здружувати, -жую, -жуєш (редк.), здружити,
-жу, -жиш сдружать, сдружить [Здружила
нас спільна до тебе любов, Москва, і за
тебе пролитая кров (Сос.)].
здружуватися, -жуюся, -жуєшся,
здружитися, -жуся, -жишся сдружаться, сдружиться,
подружиться [За час свого недовгого
знайомства Марко й Люда здружилися
(Трубл.)].
здряпати см. здряпувати.
здряпнути см. здряпувати.
здряпування сцарбпывание.
здряпувати, -пую, -пуєш, здряпати, -паю,
-паєш и здряпнути, -ну, -неш
сцарапывать, сцарапать, сцарапнуть [Яків простяг
руку до Гліба і відчув біль. Глодова гілочка
до крові здряпнула шкіру (ІПиян)].
здування 1) сдув?ние; 2) вздувание; 3)
вздувание, взвинчивание. Ср. здувати 1—3.
здувати, -в&ю, -ваєш, здути (здую, здуєш)
1) (уносить, сбрасывать) еду вить,
сдунуть, сдуть [На пагорках вітер здував
сніг, і коневі було легше гнатися за зайцем

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)