Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
здо 215 еду ченних богатирських грудях (перекл. в Казакевича)]. здоров'ячка разг. здоровячка. 4 здоров'ячко разг. 1) ласк, здоровьице, здо- рбвьечко [Ти ж в мене сама, матусенька! ..ти мені і сонечко, і місяць, і эдоров'яч- ко, і щастячко... (Квітка)]; 2) прен. здоровьишко. здорожений редк. усталый (от дороги); утомлённый (дорогой); (сильнее) изнурённый (дорогой) [— А тобі я радила б заснути трохи: ти така здорожена та зжу^ена, — мовила вона дочці, відходячи (Л. Укр.)]. здороження редк. усталость (от дорбги) [Са- б і н а..: Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя, бо трішечки здороження помітно (Л. Укр,)]. здорожити см. здорожувати. здорожитися, -жуся, -жишся редк. устйть (от дорбги) [Вона в дорозі не виспалась, дуже ^здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. здорожувати,' -жую, -жуєш, здорожити, -жу, -жйш удорожать, удорожить [Здорожили хліб (Че^к. у. — Сл. Гр.)]. здохлий павший; издбхший, подбхптий, околевший; (мёртвый — ещё) дбхлый [Пес здохлий не куса (Ном.)]. Ср. здихати1. здохлятипа, обл. здохляка разг. дохлятина. здохнути см. здихати1. здоювання сдаивание. здоювати (здоюю, здоюєш), здоїти (здою, здоїш) сдаивать, сдоить [Христя здоїла корову, дала їжі коням (Янов.)]. здравиця здрйвица [Піднімемо здравиці чашу За силу, що всіх нас Веде до мети — За доблесну партію нашу! @л.)]. здравниця здравница І За роки радянської влади в нашій республіці збудовані десятки здравниць для трудящих (літ. газ., 1951, V)]. здравомйслячий здравомыслящий. здрбвствувати, -ствую, -ствуєш здравствовать, здравствуючий здравствующий. здрастуй (приветствие) здравствуй; юстуйте здравствуйте; разг. желаЪ здравствовать [— Здрастуйте, дядьку Петре! — Здрастуй... товаришу! (Головко)]) ~стуйте в хату! разг. здравствуйте! [— Здрастуйте в хату! — привітався він (Мири.)]. здригання вздрагивание; содрогание [Посивілий Шульга стоїть над своїм верстатом, ' похитуючись в такт здриганню автоматного штампа (Риб.)]. Ср. здригатися. здригатися, -гаюся, -гаєшся, здригнутися, -нуся, -нешся и обЛ. здригнути вздрагивать, вздрбгнуть, дрбгнуть; (от сильного ' переживания; сильно трястись) содрогаться, содрогнуться [Серед напруження й тиші часом раптом здригалось повітря, немов од дзвонів (Коцюб.); На його обличчі не здригнувся жоден м'яз (Коп.); Здригнулися стіни, блиснуло вгорі все небо (Гонч.); Побачивши, як здригнула Катря, спитав у неї: —Тобі холодно? (Головко)]; руки не ^петься (/^пе) прям., перен. руке не дрбгнет [Рубаючи катів, без жалю, без упину, хай не здригне рука червоного бійця (Сос.)]. здрібнений измельчённый. здрібнення измельчение. здрібпйти см. здрібнювати. здрібнитися см. здрібнюватися. здрібнілий 1) измельчавший; захудалый [Рі- чард: ..Нащадки велетів, самі здрібнілі, якась безсила, пещена їх врода (Л. Укр.)]; ср. здрібніти; 2) ерам. уст. уничижительный (уст.); уменьшительный. здрібніло нар. уст. уменьшительно [Він скочив, наче коник, І випрямив свою дрібну фігурку (Його здрібніло й кликали «баро- никй (Фр.)]. здрібніння измельчание. здрібніти, -нпо, -нієш измельчать; (прийти в упадок) захудать [І як се так: великий дух — на людях розмінявся і здрібнів? (Тич.)]. здрібнювання измельчение. здрібнювати, -нюю, -нюєш, здрібпйти, -то, -нйш измельчать, измельчить. здрібнюватися, -юоється, здрібнитися, -нйть- ся измельчаться, измельчиться. здрімати, -маю, -мбєш и здріматися разг. задремать [П'яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб.); Поснули усі до спочивку охочі, Здрімалася навіть обачна сторожа (Л. Укр.)]. здрімнути, -пу, -иеш вздремнуть; (прилечь и заснуть — ещё) прикорнуть (разг.) [Тільки здрімнула,— чую, знов він стоїть надо мною (Коцюб.)]; я ~нув я вздремнул; безл. мне вздремнулось; я прикорнул. здріти (здрю, здриш) уст. зреть (уст.); видеть [Та статуя стояла, мов не здріла Тих жертв (Фр.)]. здрочйтися, -чуся, -чишся разг. раздражиться, рассердиться; (сильнее) взбеситься (разг.). здружений сдружённый [I наша славна Україна В цвіту степів, у шумі рік Розквітла вільна і єдина, 3 Москвою здружена навік ^Мас.)]. здружити см. здружувати. здружитися см. здружувалися. здружувати, -жую, -жуєш (редк.), здружити, -жу, -жиш сдружать, сдружить [Здружила нас спільна до тебе любов, Москва, і за тебе пролитая кров (Сос.)]. здружуватися, -жуюся, -жуєшся, здружитися, -жуся, -жишся сдружаться, сдружиться, подружиться [За час свого недовгого знайомства Марко й Люда здружилися (Трубл.)]. здряпати см. здряпувати. здряпнути см. здряпувати. здряпування сцарбпывание. здряпувати, -пую, -пуєш, здряпати, -паю, -паєш и здряпнути, -ну, -неш сцарапывать, сцарапать, сцарапнуть [Яків простяг руку до Гліба і відчув біль. Глодова гілочка до крові здряпнула шкіру (ІПиян)]. здування 1) сдув?ние; 2) вздувание; 3) вздувание, взвинчивание. Ср. здувати 1—3. здувати, -в&ю, -ваєш, здути (здую, здуєш) 1) (уносить, сбрасывать) еду вить, сдунуть, сдуть [На пагорках вітер здував сніг, і коневі було легше гнатися за зайцем |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)