Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

8ДУ
216
зел
(Ле)\ Він ішов залізничним насипом,
нахиливши голову, щоб вітром не здуло
кепку (перекл. з Фадеева)]; <-*-»тіі з себе
сдувать с себя, сдуть с себя, обдуваться,
обдуться; 2) (поднимать или расширять
напором изнутри) вздувать, вздуть; 3) (о
ценах) разг. вздувать, вздуть, взвинчивать,
взвинтить.
здуватися, -вається, здутися (здується)
1) вздуваться, вздуться [Бруківка подекуди
здулася, як підпечений корж (Войч.)]\
2) вздуваться, вздуться, взвинчиваться,
взвинтиться. Ср. здувати 2—3; 3) страд, з.
(несоверш.) сдуваться; вздуваться;
вздуваться, взвинчиваться; ср. здувати 1—3,
зд ужал пи редк. усилившийся [Не сходили
з мислі йому тії гуки, То тихі, то сумно-
здужалі (Л. Укр.)\.
здужати, -жаю, -жаєщ 1) быть здоровым;
(мочь — пре им. при отрицании) быть в
силах, быть в состоянии [Мати: ..Ну, що
то, сказано, як хто робітний, та здужає?..
(Л. Укр.)]\ 2) (кого) редк. одолеть, осилить.
здумати, -маю, -масш 1) надумать;
(неожиданно) разг. вздумать [Здумала Раїса їхати
в управу або в містечко (Коцюб.)}; 2) (о
прошлом) разг. вспомнить, припомнить
[Глянувши тепер на нього, Петро зразу
здумав, кого він йому нагадував (Вас);
Половчиха здумала за своє дівоцтво
(Янов.)]\ 3) редк. подумать; представить
(себе) [А здумаю, що, може, яка пригода
йому в дорозі сталась, то й серце моє
похолоне (Вовч.)\ Здумайте собі, він мені
просто в очі каже, ..що в мене голосу
ніякого (Л. Укр.)].
.здуматися, -мається разг. вздуматься [О л ім-
піада Іванівна: Що се тобі здума-
лось? (Л. Укр.)].
зду.мїшіл обл. удивление; (сильнее) изумление
[Ки/іина, оговтавшись від здуміння,
ворожо: Чи ба! Я в добрий час тобі
сказала! (Л, Укр.)].
здурйти, -рю, -рищ обл. обмануть [Але ні,
братку, не здуриш фарбованими лисами!
Знаємося на тп^(Фр.)].
здурілий одурелый, обалдевший; ошалелый;
обезумевший; оглупевший; тронувшийся;
спятивший. Ср. здуріти.
здуріти, -рїю, -рїєш разг. одуреть (разг.),
обалдеть (разг.); (прийти в большое
возбуждение) ошалеть (разг.), обезуметь;
(стать совсем глупым) оглупеть;
(потерять рассудок) тронуться, разг. спятить
[— Здурів! ,здурів!.. — кричала Маланка,
бігаючи по хаті, як на пожежі (Коцюб.)];
^•тп на старость спятить на
старости [лет] [Гануш.. подумав, чи не
здуріла вона на старість (Ы.-Лев.)]; чи ти
н є <^рїв? не одурел ли ты?, не обалдел
ли ты?, в уме ли ты?; с ума ты сошёл,
что ли?
здуру нар. разг. сдуру [На світі живучи,
довіку вчись; Що наробила здуру Щука —
Це всяЕюму наука: Чого не тямиш—не
берись (Гл.)].
здути см. здувати.
здутий 1) сдутый; 2) вздутый; 3) вздутый,
взвинченный. Ср. здувати 1—3.
здутися см. здуватися.
здуття 1) мед. и пр. вздутие [На молодому
корінні від ссання кореневої форми
філоксери утворюються здуття (Колг. вироби,
енцикл.)]; ^*тя живота мед. вздутие
живота; 2) (цен и т. п.) вздутие.
здухвина анат. подвздошье.
здухвинний анат. подвздошный; ~-»на б б-
л а с т ь подвздошная область.
здушений І) прич. сдавленный; стеснённый;
спёртый [Здушене хмарами, ще більше
тепліло повітря (Ле)]; ер. здушувати;
•2) прил. (о голосе и т. п.) сдавленный,
придушенный [Він навіть пробував щось
говорити хриплим та здушеним голосом
(Коцюб.)].
здушити см. здушувати.
здушування сдавливание; стеснение; спира-
ниє. Ср. здушувати.
здушувати, -шую, -шуєш; здушити, -шу,
-шиш сдавливать, сдавить; (сжимать —
ещё) стеснять, стеснить, разг. спирать,
спереть [Сон м'яко здушує груди, кладе
на лице лапу і тягне назад у ліжко (Яо-
цюб.)\ І знов жорстока тиша здушила серце
у жмені (Коцюб.)].
здушуватися, -шується сдавливаться;
стесняться; спираться. Ср. здушувати.
здякуватися: н є здякуватися, -куюся,
-куєшся разг. не паблагодарйться [Приїзди,
Свириде, в гості: прийму тебе у власній
господі так, що й не здякуєшся!,/(Яоцюб.)].
зебра зоол. зебра.
зебу нескл. сущ. м. р. зоол. зебу.
зекономити, -млю, -мііш сэкономить [Дер-
жава може зекономити з пуском волзьких
гідроелектростанцій близько 45 млн. тони
вугілля па рік (Рад. Укр., 1950, IX)].
зекономлений сэкономленный [Йшла боротьба
за кожну хвилину робочого часу, бо
навіть зекономлені за день хвилини давали
за місяць гектари ріллі (^ад. Укр., 1946,1)].
зеландець, -дця зеландец.
Зеландія Зеландия; Нова *^»дія Новая
Зеландия.
зеландка зеландка.
зеландський зеландский.
зеландці, -ців зеландцы.
зелектризований редк. наэлектризованный
[Збурена, зелектризована власними
похвалками юрма невгавала (Коцюб.)].
зелепавий, зелеиявий зеленоватый [За
дорогою красувалось високе жито, пливли
по ньому під вітром зеленаві хвилі (Шиян)\
Сам [Сашко] низенький, кремезний, мав
великі зеленяві очі з ледве вловимими
прожилками на білках (Козач.)].
зеленастий зеленоватый [До дворах стояли
багна й зеленасті калюжі (Коцюб.)].
зеленасто нар. зеленовато; йззелена. Ср.
зеленувато.
зелененький уменьш., ласк, зелёнепький [Під
дубом зелененьким Кінь замордований
• стоїть (Шевч.)].
зелененько предик, разг. зелененько.
зслеиесеиькнй уменьш., ласк, от зелененький,
зеленець, -пця зелень; ^пцём (каким)
зелёным; (о мног.) зелёными [Ей, обскуб\ть
горох наш зеленцем (Г.-Арт.); Цієї осені

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)