8ДУ 216 зел (Ле)\ Він ішов залізничним насипом, нахиливши голову, щоб вітром не здуло кепку (перекл. з Фадеева)]; <-*-»тіі з себе сдувать с себя, сдуть с себя, обдуваться, обдуться; 2) (поднимать или расширять напором изнутри) вздувать, вздуть; 3) (о ценах) разг. вздувать, вздуть, взвинчивать, взвинтить. здуватися, -вається, здутися (здується) 1) вздуваться, вздуться [Бруківка подекуди здулася, як підпечений корж (Войч.)]\ 2) вздуваться, вздуться, взвинчиваться, взвинтиться. Ср. здувати 2—3; 3) страд, з. (несоверш.) сдуваться; вздуваться; вздуваться, взвинчиваться; ср. здувати 1—3, зд ужал пи редк. усилившийся [Не сходили з мислі йому тії гуки, То тихі, то сумно- здужалі (Л. Укр.)\. здужати, -жаю, -жаєщ 1) быть здоровым; (мочь — пре им. при отрицании) быть в силах, быть в состоянии [Мати: ..Ну, що то, сказано, як хто робітний, та здужає?.. (Л. Укр.)]\ 2) (кого) редк. одолеть, осилить. здумати, -маю, -масш 1) надумать; (неожиданно) разг. вздумать [Здумала Раїса їхати в управу або в містечко (Коцюб.)}; 2) (о прошлом) разг. вспомнить, припомнить [Глянувши тепер на нього, Петро зразу здумав, кого він йому нагадував (Вас); Половчиха здумала за своє дівоцтво (Янов.)]\ 3) редк. подумать; представить (себе) [А здумаю, що, може, яка пригода йому в дорозі сталась, то й серце моє похолоне (Вовч.)\ Здумайте собі, він мені просто в очі каже, ..що в мене голосу ніякого (Л. Укр.)]. .здуматися, -мається разг. вздуматься [О л ім- піада Іванівна: Що се тобі здума- лось? (Л. Укр.)]. зду.мїшіл обл. удивление; (сильнее) изумление [Ки/іина, оговтавшись від здуміння, ворожо: Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Л, Укр.)]. здурйти, -рю, -рищ обл. обмануть [Але ні, братку, не здуриш фарбованими лисами! Знаємося на тп^(Фр.)]. здурілий одурелый, обалдевший; ошалелый; обезумевший; оглупевший; тронувшийся; спятивший. Ср. здуріти. здуріти, -рїю, -рїєш разг. одуреть (разг.), обалдеть (разг.); (прийти в большое возбуждение) ошалеть (разг.), обезуметь; (стать совсем глупым) оглупеть; (потерять рассудок) тронуться, разг. спятить [— Здурів! ,здурів!.. — кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (Коцюб.)]; ^•тп на старость спятить на старости [лет] [Гануш.. подумав, чи не здуріла вона на старість (Ы.-Лев.)]; чи ти н є <^рїв? не одурел ли ты?, не обалдел ли ты?, в уме ли ты?; с ума ты сошёл, что ли? здуру нар. разг. сдуру [На світі живучи, довіку вчись; Що наробила здуру Щука — Це всяЕюму наука: Чого не тямиш—не берись (Гл.)]. здути см. здувати. здутий 1) сдутый; 2) вздутый; 3) вздутый, взвинченный. Ср. здувати 1—3. здутися см. здуватися. здуття 1) мед. и пр. вздутие [На молодому корінні від ссання кореневої форми філоксери утворюються здуття (Колг. вироби, енцикл.)]; ^*тя живота мед. вздутие живота; 2) (цен и т. п.) вздутие. здухвина анат. подвздошье. здухвинний анат. подвздошный; ~-»на б б- л а с т ь подвздошная область. здушений І) прич. сдавленный; стеснённый; спёртый [Здушене хмарами, ще більше тепліло повітря (Ле)]; ер. здушувати; •2) прил. (о голосе и т. п.) сдавленный, придушенный [Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом (Коцюб.)]. здушити см. здушувати. здушування сдавливание; стеснение; спира- ниє. Ср. здушувати. здушувати, -шую, -шуєш; здушити, -шу, -шиш сдавливать, сдавить; (сжимать — ещё) стеснять, стеснить, разг. спирать, спереть [Сон м'яко здушує груди, кладе на лице лапу і тягне назад у ліжко (Яо- цюб.)\ І знов жорстока тиша здушила серце у жмені (Коцюб.)]. здушуватися, -шується сдавливаться; стесняться; спираться. Ср. здушувати. здякуватися: н є здякуватися, -куюся, -куєшся разг. не паблагодарйться [Приїзди, Свириде, в гості: прийму тебе у власній господі так, що й не здякуєшся!,/(Яоцюб.)]. зебра зоол. зебра. зебу нескл. сущ. м. р. зоол. зебу. зекономити, -млю, -мііш сэкономить [Дер- жава може зекономити з пуском волзьких гідроелектростанцій близько 45 млн. тони вугілля па рік (Рад. Укр., 1950, IX)]. зекономлений сэкономленный [Йшла боротьба за кожну хвилину робочого часу, бо навіть зекономлені за день хвилини давали за місяць гектари ріллі (^ад. Укр., 1946,1)]. зеландець, -дця зеландец. Зеландія Зеландия; Нова *^»дія Новая Зеландия. зеландка зеландка. зеландський зеландский. зеландці, -ців зеландцы. зелектризований редк. наэлектризованный [Збурена, зелектризована власними похвалками юрма невгавала (Коцюб.)]. зелепавий, зелеиявий зеленоватый [За дорогою красувалось високе жито, пливли по ньому під вітром зеленаві хвилі (Шиян)\ Сам [Сашко] низенький, кремезний, мав великі зеленяві очі з ледве вловимими прожилками на білках (Козач.)]. зеленастий зеленоватый [До дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Коцюб.)]. зеленасто нар. зеленовато; йззелена. Ср. зеленувато. зелененький уменьш., ласк, зелёнепький [Під дубом зелененьким Кінь замордований • стоїть (Шевч.)]. зелененько предик, разг. зелененько. зслеиесеиькнй уменьш., ласк, от зелененький, зеленець, -пця зелень; ^пцём (каким) зелёным; (о мног.) зелёными [Ей, обскуб\ть горох наш зеленцем (Г.-Арт.); Цієї осені
|