Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
з'їз ч 228 зла з'їздити см. з'їжджати. з'їздитися (з'їзднться) разг. изъездиться; був кінь, та ~дився см. кінь. з'їздитися см. з'їжджатися. з'їздівський съездовский [Останній параграф статуту, присвячений питанню про закордонну організацію, викликав знов-таки дебати і голосування, надзвичайно характерні з точки зору з'їздівських угруповань (Ленін)]. з'їсти см. з'їдати. з'їхати см. з'їжджати. з'їхатися см. з'їжджатися. зйом, -му разг. съём [Мартенівці підвищили стійкість печей, зварили понад 2300 швидкісних плавок, збільшили зйом сталі і вагу плавок (Рад. Укр., 1954, І)]. зйомка фот. и пр. съёмка; (фот., кин. — ещё) засъёмка [«Лахтак» мав завдання підійти до острова., і, коли будуть сприятливі умови, зробити картографічну зйомку цього острова [Трубл.)]. зйомник геод. съёмщик. зйомниця геод. съёмщица. зйомочний фот. и пр. съёмочный. злавїрувати, -рую, -руеш славировать. злагідний 1) согласный; мирный; ^*не ж и т я согласная (мирная) жизнь; 2) (о характере) кроткий; (уступчивый) покладистый; уживчивый; 3) (о настроении) мирный, спокбйный; примирённый. злагідність, -пості 1) согласность; 2) кротость; покладистость; уживчивость; 3) спо- кбйствие; примирённость. Ср. злагідпий 1—3. злагідніти, -нію, -нієш смягчиться; стать крбтким; (успокоиться) присмиреть [Вони обоє переглянулись гостро, ворожо. Настало знов мовчання.. — Дайте мені папі- роску, — озвалась нарешті актриса втомленим, байдужим голосом. Поет уже злагіднів і почувався немов до якоїсь вини супроти неї (Л. Укр.); Захар враз злагіднів, оправдувався (Горд.)]. злагідно нар. согласно, мирно, в ладу. злагода согласие, лад, мир; (после ссоры — ещё) примирение [Як прагне людство в злагоді іти Назустріч сонцю, радості, трудові! (Рил.)]; бути не в ~-ді быть не в ладбх, не ладить; жити в <-*-ді жить в согласии (согласно, в мире; разг. в ладу, ладно; уст. в совете) [Жив Артем з жінкою у злагоді (Куч.)]. злагоджепий слаженный [Дубенко з полегшенням стежив за злагодженою роботою людей (перекл. з Попова)]. злагоджепість, -ності сложенность [Не було злагодженості в роботі між окремими виробничими відділами цеху (Рад. Укр., 1948, XI)]. злагоджено нар. слаженно [Коли бригада працює злагоджено, а бригадир досвідчений і спокійний, то робота біля гідравлічного преса дуже нагадує гру великого оркестру (Собко)]. злагодити, -джу, -диш разг. 1) следить, смастерить [Гринько, що тим часом усні в уже злагодити собі з паперу машкару, ..тихо вилазив на чотирьох з-під печі (Вас.)]; 2) приготовить; (кого в дорогу; для еды, еду—ещё) собрать; (для работы и т. п. — ещё) снарядить [Одного вечора - він покликав візника і велів йому на другий день злагодити залубні і дві пари коней (Фр.I злагодитися, -джуся, -дишся разг. 1) (приготовиться) офі. собраться [Злагодивсь Ілько їхати у город (О., 1862, IV — Сл. Гр.)]; 2) (прийти к соглашению) сладиться [От взялись за діло. Зговорились, злагодились (Федьк.)]. злада обл. согласие, лад, мир; примирение [Поклін тому, хто вносить чесну зладу В людські серця одверті і не злі (Мал.)]. Ср. злагода. зладжений 1) слаженный; 2) приготбвленный. Ср. зладити 1—2. зладити, -джу, -диш разг. 1) сладить; {о вещи — ещё) смастерить; фам. состряпать [От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт (Фр.)]; 2) приготовить [Анна: ..Я вже й воду зладила (Фр.)]. зладитися, -джуся, -дишся разг. 1) сладиться; 2) (договориться) сладиться [Захар завіряє батька: ще прийде кара на панів, розумні голови давно пропікали, хай тільки зладяться люди (Горд.)]. зладнаний обл. слаженный [Уже два місяці летить, Не зупиняється й на мить На диво зладнаний візок (перекл. з М. Некрасова)]. зладнаність, -пості обл. слаженность. зладнано нар. обл. слаженно. зладнати, -наю, -наєш обл. сладить. злазити1 (злажу, злазиш) и злізати (злізаю, злізаєш), злізти (злізу, злізеш) 1) (откуда, с чего) слезать, слазить (обл.), слезть; (ползком—обычно) сползать, сползти; (изэкипажа, трамвая и т. п., с лошади и пр. — обычно) сходить,* сойти [Маланка злазить із лави, мацає стіни (Коцюб.); Андрій прямував до старого в'яза, що ріс на вершечку горба. Звідти злазили з горбка униз фабричні будинки (Коцюб.); Чубенко не злазив з коня (Янов.); Рябі мармурові пні буків злізали з дороги униз, немов западались (Коцюб.)]; 2) (наверх) взлезать, взлезть, влезать, влезть; (ползком — обычно) всползать, всползти [Хтось біг під стіною, злазив на сходи, і чутно було, як гримнули двері (Коцюб.); Так шість раз той павук обривався І шість раз він на стелю злізав (Л. Укр.); Мавка., подає [Лукашеві] руку і помагає злізти на вербу (Л. Укр.)]. злазити2 (злажу, злазиш) (соверш.—побывать где-нибудь) разг. слазить. злазитися (зладиться) и злізатися (злізається), злізтися (злізеться) сползаться, сползтись [Гадюки злазяться докупи (Сл. Гр.)]. злак 1) бот. злак; ~*хш, -ків (мн. ч.) злаки [Багаторічні злаки — житняк, райграс високий, пирій ніжний., мають мичкувату кореневу систему (Рад. Укр., 1949, III)]; 2) собир. поэз. уст. быльё. злаковйдиий бот. злаковйдный. злаковий бот. злаковый. злакові, -вих сущ. бот. злаковые [Жито |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)