Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зле 230 8лп вратйться [Наш Писар зледащів: розпивсь і обідрався (Боров.); А може, зледащіють її діточки, її соколи ясні, що тепер виряджає хороших, добрих і щирих (Вовч.)]; 3) редк. сделаться негодным, стать негодным; (от старости и т. п.) обессилеть [Не та вже я стала: Зледащіла, нездужаю І на ноги встати (Шевч.)]. зледенйти, -пить оледенйть [Ти напечаталась в душі на цілий вік, І старості тебе не зледенить пороша!.. (Рил.)]. зледенілий оледенелый [За вікнами лютує хуртовина, жбурляє в шибки пригорщі зледенілого снігу (Куч.)]. зледеніння оледенение. зледеніти, -цію, -нїєш оледенеть. злёжалий, злёжаний слежавшийся; улежавшийся [Запахло лісом, злежалим листом^ травою (Десн.); Під ногами рипів дрібний пісок, наче злежаний сніг в сильний мороз (Смол.)]. Ср. злежуватися. злежатися см. злежуватися. злежування слегание. злежуватися, -жується, злежатися, -житься слёживаться, слежаться, редк. слегаться, слёчься; (уплотниться — ещё) улежаться (разг.) [Основну оранку слід провадити рано восени, щоб грунт до зими встиг трохи злежатися (Колг. вироби, енцикл.); Злежалось полотно в коморах... (Коцюб.)]. злеліяти, -лїю, -лісш взлелеять. злетіти см. злітбти. злетітися см. злітатися. злив, -ву 1) (действие) спіц. слив, сливка [Задовго до зливу чергової партії металу ми готуємося заправляти піч (Рад. Укр.% 1954, XI)]; 2) (устройство для стока воды и другой жидкости) слив. злйва 1) ливень, проливнбй дождь [За тучами, за хмарами та зливами—я бачу: сходить ябнии день над нивами! (Тич.)]; 2) (перен. — большое количество чего-нибудь) потбк [У вікно падала ціла злива широких сонячних променів (Собко)]. зливальний спец. сливнбй. зливапня 1) сливбние; спец. сливка, слив; 2) (соединение) слияние. зливати, -ваю, -ваєш, злити (зіллю, зіллєш) и зілляти (зілляю, зілляєш, обычно зіллю, зіллєш) 1) сливать, слить [Свідомість великої ролі робітника зливає всіх робітників світу в одну душу (перекл. з Горького)]; 2) (кого, что чем) разг. обливать, облить, поливать, полить [Вона мене й щипає, ..і шпильками коле, і водою зливає (Вовч.); Сон одлинув, мов хто злив усього холодною водою (Вас); Холодна осінь оповила землю сивими туманами, зілляла дрібними дощами (Коцюб.)]; 3)(лить) сливать, слить; перен. изливать, излйть [Мати зливала синові на руки (Коп.); Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.); Аж вікна затремтіли Од пісні, що злила високий гнів На дук, на підпанків і на панів (Рил.)]. зливатися, -ваюся, -ваєшся, злитися (зіллюся, зіллєшся) и зіллятися (зілляюся, зілляєш- ся) 1) сливаться, слиться [Вдалині вода бралася парою і непомітно зливалася З' небом, на якому не видно було жодної хмарки (Панч); Осінній вітер... хутко вже й зимовий По сій діброві звіром зареве, Закрутиться на морі сніговиця, І море з небом зіллється в хабс (Л. Укр.); Старий намагався тісніше притулитися до землі, щільно злитися з нею (Собко); Вівса, пшениці, ячмені —все це зіллялось в одну могутню хвилю (коцюб.)]; 2) изливаться, излиться [Очі! очі! Нащо ви здалися, Чом ви змалку не висохли, Слізьми не злилися? (Шевч.)]; 3) страд, з. (несоверш.) сливаться; обливаться, поливаться; сливаться; изливаться; ср. зливати 1—3. зливки, -ків (остатки напитков) сливки. зливковий слитковый. зливний спец, сливнбй [Зливні пункти б підсобними установками для великих механізованих заводів по переробці молока (Колг. вироби, енцикл.)]. зливовий ливневый. зливок, -вка слйток [..золота монета і золото в зливках різняться між собою тільки зовнішністю, і золото завжди може бути перетворене з однієї форми в іншу (Маркс)]. зливомір, -ра метеор, ливнемёр. зливоспуск, -ку гидр, ливнеспуск. злигати*, -г&ю, -гаещ (съесть) вульг. проглотить; вульг. слопать, сожрать [3 кістками чорт тебе злигає (Котл.)]. злигати2, -гбю, -гбєщ (о волах, коровах) связать при помощи верёвки, надетой на рога. злигатися см. злигуватися. злигодні, -нів невзгбды, бедствия; (сильнее) испытания; книжн. превратности (судьбы); разг. злоключения [Загартований життьовими злигоднями, поет [Шевченко] розучився цінити все те, що давалося легко (Ільч.)]. злигодній бедственный. злигуватися, -гуюся, -гуещся, злигатися, -гаюся, -гйєшся разг. неодобр, связываться, связаться; (сговариваться — ещё) снюхиваться, снюхаться [Він злигався з ворогами, а ми були короткозорі і вчасно не помітили цього (Риб.)]. злидар, -ря нйщий [Капітал, стаючи чимраз більшим, сильніше давив на робітників, перетворюючи їх у злидарів ... (Ленін)]. злидарство нищета" [Вони [ішани-куркулі] князьками почувалися серед цього загального злидарства (Ле)]. злидарський нищенский. злидарювати, -ркдо, -рюєш нищенствовать; разг. колотиться [У суспільстві, основаному на владі грошей, у суспільстві, де злидарюють маси трудящих і дармоїдствують жменьки багачів, не може бути «свободи» реальної і дійсної (Ленін)]. злиденний 1) нйщий, нищенский; (скудный — ещё) уббгий; (о внешнем виде — ещё) жалкий, разг. жалкенький [Ми хочемо Росію з країни злиденної і убогої перетворити в країну багату (Ленін)]; 2) обл. плохой; (реже) худбй [В долі добрій чи злиденній Чеспо, просто йшов ввесь вік І йду досі (Фр.)]; ***ний бдяг жйлкое (худбе) плй- тье (одежда); прен. платьишко; ~на р і ч- к а жалкая рёчка; прен. речбнка, речушка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)