Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зли 231 зли злпдёшшк обл. нищий; бедняк. Ср. злидняк. злиденність, -пості нищета; убожество, убогость; жалкий вид [Перші твори зрілого марксизму, «Злиденність філософії» і «Комуністичний маніфест», відносяться якраз до передодня революції 1848-го року (Ленін)]. Ср. злиденний 1. злиденно нар. нищенски, по-нищенски; убого; жалко. Ср. злиденний 1. злидень, -дня разг. нищий; разг. голь, голыш; мн. ч. —дні нищие; собир. нищета, разг. голь; як (нйе, неначе) ^*пь злизав см. злизувати. злидні, -нів 1) нищета; (только прям. — ещё) нужда, нищенство, книжн. скудость; (слабее) (последняя) крайность (разг.); обл. злыдни [Він знає, що відколи пан прогнав Гудзя, злидні ще гірше його обсіли (Коцюб.)]; жити в ^-нях жить в нищете (в нужде), нищенствовать; терпіти г^ні терпеть нищету (нужду), нуждаться; 2) см. злидень. злиднювати, -нюю, -нюєш нищенствовать, нуждаться. злидняк, -ка" разг. нищий; (слабее) бедняк. злидняцький нищенский. злиднячка нищая; беднячка. Ср. злидняк. злизати см. злизувати. злизнути см. злизувати. злизування слйзывание. злизувати, -зую, -зуещ, злизбти (злижу, злижеш) и злизнути, -ну, -нёш слизывать, слизать, слизнуть [Вода швидко злизує глину з йоґо чобіт (Гонч.); Княжа ласка, як той сніг на полі, Що вітер здує, в південь злиже сонце І лишить чорний грунт, пустий і голий (Фр.)]; як (н?че, н е- нбче) віл (ли з, лизень, злидень) ~зав (к о г б, що), як (наче, неначе) корбва я з и к б м *~зала (к о г 6, що) разг. как в вбду канул (кто, что), как водой смыло (когб, что), как сквозь землю провалился (кто, что) [Так і щезне, неначе його злидень злиже (Квітка)]. злий 1) (противоположный доброму) злой; обл. лихой; (слабее) недббрый [Любиму вітчизну топтати не дам Кривавим, підступним і злим ворогам! (Важан); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (Козач.); Він дивився на Стахурського серйозно, але очі його не були злі (Смол.)]; злий жарт злбя пг^тка [А тепер, коли для мене Жартом злим кінчиться драма, ..Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись (Л. Укр.)]; злі язики злые языки [А Добрість не вважа на злії язики. Не пристають людські до неї побрехеньки (Г.-Арт.)]; 2) (противоположный хорошему) плохбй, (реже) худбй; (иногда — ещё) дурнбй; обл. лихбй [Він вважав для себе цей рік злим (Риб.); Як я тобі вина дам, Коли на тобі злий жупан (Чуб.)]. злинати, -паю, -наєш, злинути, -ну, -нега 1) взлетать, взлететь; (быстро и плавно — ещё) взмывать, взмыть; уст. поэз. воспарять, воспарить [Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів'я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? (Л. Укр.)]; 2) (вниз, прочь; появляться) слетбть, слететь; (прочь — ещё) улетать, улететь, (пе- рен.—также) исчезать, исчезнуть [За ніччю ранок настає, Злинає чорна хмара (Граб.); З дерева злинула голубка (Н.~Лев.); Злине радість на серце, — із очей ллється веселий світ (Н.-Лев.)]. злішяліш 1) полинявший; линялый; разг. полинялый [З-за його плеча швидкими чорними очицями визирав другий [чоловік], — в світлому і злинялому військовому кащкеті (Козач.); Рухалась піхота злинялими стернями, кукурудзами та свіжими засіяними ланами (Гонч.)]; 2) (потерявший часть наружного покрова — о животных) спец. линялый. злиняти, -няв 1) полинять; разг. слинять [Біле- личко, чорні брови повік не злиняють (Чуб.)]; фарба ~няла краска полиняла, краска сошла; 2) (о покрове животных) спец. слинйть. злипання слипание. злипатися, -п&ється, злипнутися и злиптися, -пнеться слипаться, слипнуться [Вона дивилась на чоловіка очима, що геть злипалися од втоми, і, нічого не зрозумівши, заснула (Янов.); Коли Андрійко заснув, у Лесі очі вже зовсім злипалися (Іван.)]. злипливий мед. слйнчивы-й. злйплий слипшийся. злипнутися, злиптися см. злипатися. злити1 (что) см. зливати. злити2 (злю, злиш) (сердить) злить. злитий 1) слитый; (прил. — смешанный) сливной (спец.); (прил. — соединённый в одно, сплошной) слитный [Людини труд.— мільйони рук, Мільйони серць! В єдиний звук Мільйони струн народних злиті (Рил.)]\ 2) облитый, политый; 3) слитый; излитый. Ср. зливати 1—3; 4) ^изготовленный литьём) рвдк. вылитый, отлитый [Ой, знав він чимало пригод, той кремезний, як з криці злитий, бувалий отаман! (Коцюб.)]. злитися1 (о чём) см. зливатися. злитися2 (злюся, злишся) (о ком — сердиться) злиться [Робітник, здоровий парубок, що недавно прибув із гір «до Борислава на роботу, починає злитися (Ф/>.I* і злитість, -тості слитность. злитковий спец.г слитковый. злито нар. слитно. злиток, -тка слйток [Важкої сталі злиток на столі, І я про нього розповім спочатку (Мал.)]. злиття слияние [..істинна демократія, з робітничим класом на чолі, підносить прапор повної рівноправності націй і злиття робітників усіх націй в їх класовій боротьбі (Ленін); Нижче злиття великих рік — Дніпра і Десни, на схилах понад сивим Дніпром нрасуеться столиця Української РСР —місто Київ (Рад. Укр.9 2948, І)]. злйха нар. уст., обл. сильно, бчень [Матрос, Таки земляк наш з Островної, ..Журився сам собі чогось Та й заспівав, —звичайне, тихо, Щоб капітан не чув, бо злиха Якийсь лихий, хоч і земляк (Шевч.)]. злищнш обл. лишний. злйщнього нар. обл. слишком; разг. чересчур |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)