Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зло 235 злу злостивість, -вості злббность; (чувство) злбба I [Безбарвні очі., не виявляли ні злостивості, ні обурення, ні погрози (Риб.)]. злостиво нар. злобно, зло [І раптом [Кузьма] злостиво вигукнув: — А брат у нього каторжник! Прокрався на кораблі, от і посадили (Риб.)]. злостити (злощу, злостиш) обл. злить, сердить [Сащу злостить це огидливе слово (Донч.)]. злоститися (злощуся, злостишся), злосту- вати, -стую, -стуєш злббствовать; (испытывать раздражение) злиться [Поки Петь- ко щукав авто, ми стояли на розі і злостилися (Смол.); Вона і тепер почувала, що злостує й сердиться на нього (Н.-Лев.)]. І злот разг. пятиалтынный [За такого линка | можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (Коцюб.)]. злотакий, злотистий поээ. золотистый [А в сеяді розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка — надія (Л. Укр.)]. злотворний злотворный [Треба з усі ею непримиренністю боротися з проявами ворожої ідеології, захистити нащу літературу від проникнення шкідливого і злотворного мотлоху (Звіт ЦК КП(б)УХУІІ а.)]. глотни1 прил. поэз. золотбй [Злотий місяць в синім небі Любим промінням леліє (перекл. Л. Українки)]. злотий2 (род. злотого) сущ. пятиалтынный; (денежная единица Польши) злбтый [Сто злотих — не гроші (Яом.)]. злотистий см. злотаїшй. злбтник уст. золотарь (уст.), золотых дел мастер [І злотники ізібрались, Золото стопили, І на диво всьому світу З нього плуг зробили (Руд.)]. злото уст., поэз. золото; уст. поэз. злато [Злото, мідь і уран здобуває рука робітнича (Сос); А там ген легенькі хвилі злотом, пурпуром горять (Фр.)]. злотоверхий поэз. золотоверхий; уст. поэз. [ златоверхий [Линь же, спів мій, про те.., як полки перейшли по замерзлім Дніпрі, щоб тебе, злотоверхий, звільнити (Сосї)]. злотоглав уст. парч?; (один из сортов — ещё) глазет [Крізь заґратовані вікна лилося світло в низеньку хатину, мигтіло на злотоглавах по стінах і лиш дратувало (Коцюб.)]. злотоглавий1 парчбвый; глазетовый. Ср. злотоглав. злотоглавий2 поэз. златоглавый [Густі сосни шуміли перед його очима, заступали злотоглаве місто (Куч.)], злотокосий поэз. золотоволбсый [Ходи, ходи, Ізольдо Злотокоса! Тебе давно Трістан твій вірний жде (Л. Укр.)]. злотокудриц поэз. златокудрый. злоторбгий поэз. золоторогий; уст. поэз. златорбгий. злототканий поэз. златотканый [I майдан, від сонця ставши злототканим, Мерехтить, мов плесо, серед світлих стін (Важан)]. злоумищляти, -ляю, -ляєш уст. злоумышлять, злочин, -ну преступление; (более книжно) злодейство, злодеяние [Український народ І ніколи не забуде зради і кривавих злочинів буржуазних націоналістів! ^Хрущов)]; співучасть у г^ні соучастие в преступлении; юр. совиновность. злочинець, -нця преступник; (совершивший преднамеренное преступление — еще) злоумышленник (уот.); злодей ІВін стояв, як злочинець, пійманий на місці элочин- ства (Смол.)]; карний ^ць см. карний 1; як «^ць как преступник; как злодей; (в значении обстоятельства — ещё) по-злодёйски, злодейски. Ср. злочин. злочинна см. злочинниця. злочинний преступный; (преднамеренный) злоумышленный (уст.); (болев книжно) злодейский [Злочинна і ганебна війна [ро- оійсько-японська], в яку кинуло народ самодержавство, переповнила чашу народного терпіння (Ленін)]. злочинниця, реак. злочинна преступница; злоумышленница; злодейка [Співець..: Так я ж тебе, злочиннице, втоплю! (Л. Укр.); Хвора: ..Моя лагідна мати не злочинка, Не вбила і не хтіла вбить нікого (Л. Укр.)]. Ср. злочйпець. злочинницьки нар. злодейски. злочйнпицький злодейский [Після злочинницького вбивства Сергія Мироновича Кірова партія направляє товариша Жданова в Ленінград (Літ. газ., 1948', IX)]. злочинність, -пості преступность [Передовий клас революційної Росії, пролетаріат, все ясніше усвідомлює злочинність війни.. (Ленін)]. злочинно нар. преступно; злодейски. Ср.- злочин. злочинство преступление; злодейство. Ср. злочин. злощасний злосчастный. злощастя злосчастие. злоякісний мед. злокачественный [Наприкінці минулого століття деякі російські лікарі робили спроби застосувати чистотіл для лікування злоякісних пухлин у людей (Мед. ж., 1953, XXIїї, 3)]. злоякісність, -ності мед. злокачественность. злуватц (злую, злуєщ) редк. злиться, ж сердиться [Яхонтов злував. Багато зайвого сказав механікові. Не треба було б (Шиян)]. злуда обл. обман. злудний обл. обманчивый; (кажущийся ~ ещё) призрачный [I кладу перед тобою Весь свій біль і все страждання, Всіх ілюзій злудні блиски (Ф/>.)]. злузувати, -зую, -зуєщ, злузати, -зйю, ~з?єш сгрызать, сгрызть; (соверш. — ещё) полущить, пощёлкать, разе, пощелкать, обл. слузгать.^ злука редк. соединение [Мила була з лука, А гірка розлука (приказка)]. злукавити, -влю, -виш и уст. злукйвнувати, -ную, -пуєщ слукавить [Не можна було йому злукавнувати, щоб хорошенько подивитись на свою Марусю (Квітка)]. злупити см. злуплювати. злупитися см. злуплюватися. злуплювати, -люю, -лювщ, злупити, -плю, -пищ 1) слупливать, слупить [Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злу- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)