Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зля 237 Зїста ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? (ІПевч.); Ленін гнівно бичує меншовиків, що злякалися розмаху російської революції і можливої перемоги народу (Біозр. Леніна)]. зляпаний сляпанный; сварганенный, свалянный; скропанный [Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (Вас.)]. Ср. зляпати. зляпати, -паю, -паєщ разг. прен. сляпать; (сделать — ещё) сварганить, свалять, свах- лять; (о письме—обычно) скропать. змага редк. состязание, борьба; спор [Раз життя родило змаги — Вражу силу-перевагу похитнуть зумій! (Ус.)]. змагальний 1) книжн. соревновательный; 2) редк. спорный [Чи садовити Антона на Олімп за стіл, чи ні? Це питання покидаю, як змагальне (Н.-Лев.)]; 3) юр. состязательный. змагальність, -ності юр. состязательность. змагання 1) соревнование; (преим. спорт., а также юр. — обычно) состязание; (в беге, езде, скачках книжн., торж. уст. — ещё) ристание; (борьба за преимущество в чём- нибудь) соперничество [У великому ж працюєм у всесвітнім залі — перельоти і змагання, матчі, фестивалі (Тич.)', У бухті відбуваються змагання з плавання та веслування (Трубл.)]; соціалістичне ^ня социалистическое соревнование [Між цехами почалось соціалістичне змагання (Шовк.)]] ^>ня сторін юр. состязание (прения) сторон; словесне ^ня словесное состязание; уст. словесные прения, словопрения; 2) (действия, направленные на получение чего-нибудь) соискание; уст. соискательство; ~ня на одержання (на здобуття) премії соискание [на получение] премии; учасник ^ня на що соискатель чего; 3) (до чого) уст. стремление (к чему) [А чи ж я свої найкращі думи, і чуття, й змагання не віддав їй на услугу в тій великій боротьбі? (Фр.)]\ 4) раьг. уст. спор, ссора; уст. препирательство [Соломія йшла в гості поруч із Настею та Денисом і щебетала, неначе того дня ніякого змагання й сварки в неї з Романом і не було (Н.-Лее.)]. змагати, -гаю, -гаєш, змогти (зможу, зможеш) (кого, що) 1) побеждать, победить; (о сне, дремоте, старости и т. п.) одолевать, одолеть [Ішла дитина, на очах росла, Змагала в серці острах передвічний (Рил.); Семіон цілу тую зиму не виходив із хати,— старість змагала його (Фр.); Мавка..: Сон мене змагає... Зимовий сон... (Л. Укр.); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (Ус.)\ Сон зміг Саню (Н.-Лев.)]\ 2) (только несоверш.) мочь, быть в силах, быть в состоянии [Анна, слабовита й так, не змагала на найшир- щім загоні йти порівно з іншими (Фр.)]; 3) (с кем—только несоверш.) обл. см. змагатися1 1. змагатися1, -гаюся, -гаєшся 1) (с кем) соревноваться; (меряться силами) состязать* ся; разе, тяі-аться, тянуться; (стараться превзойти другую сторону в какому-нибудь отношении) соперничать [Науковий колектив Інституту геологічних наук АН УРСР змагається з Інститутом геологічних наук Грузинської РСР (Вісник АН УРСР, 1949, 4); Хлоп'яки на березі змагалися" — хто далі закике камінь (Ільч.)]; 2) (против чего; за что) борбться; оспаривать (у когб что); поэз. спорить; редк. сражаться; сопротивляться (чему); книжн. уст. ратовать (против чего) [Колгоспники Поділля змагаються за дострокове вивершення хлібозаготівель (Рад. Укр., 1946, VIII); Нічко дивна! тобі я корюся, Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, ІІотопаю в сріблястому сні (Л. Укр.)]', 3) (ссориться) разг. уст. спбрить; книжн. уст. пререкаться, препираться [В одного селянина служачи, Собака із Конем якось змагатись стали (перекл. з Крилова); І небожата мене дуже жалували, аж за мене було змагаються між собою: «Се моя тітка!», а той собі тягне: «Моя!» (Вовч.)]. змагатися2, -гаюся, -гаєшся, змогтйся (змо- жуся, зможеіпся) разг. 1) силиться, сделать усилие; собираться с силами, собраться с силами; крепиться [Я тебе доведу, голубко! Зможися, щоб іще гірщ тобі не було (Вовч.); Якось старий ключар змігся та людей закликав (Вовч.)]; ~^тися на силу собираться с силами; ^тися на тон обл. овладевать тбном [— Та що, куме, — говорив муляр, видимо, змагаючись на силу і на свобідний тон, — недобре то, що ти так на мене завзявся (Фр.)]; н є гатися не удержаться; не быть в силах; 2) (становиться больше) увеличиваться, увеличиться; (только несоверш. — ещё) расти; (иногда) усиливаться, усилиться [Дивний якийсь гомін, що йшов від толоки і змагався чимраз дужче, притягнув Германа до вікна (Фр.); Гамір змігся, але був се вже не понурий, тривожний гамір прибитої, безрадної маси (Ф^.I- змажка обл. разг. ссора [Соловейків [я] обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки (Н.-Лев.)]. змазаний смазанный [Чоботи здорові й добре змазані (Вовч.)]. з мазання смазка. змазати см. змазувати. змазатися см. змазуватися. змазування смазывание; разг. смазка. змазувати, -зую, -зуєщ, змазати (змажу, змажеш) смазывать, смазать [Біля столу стояв заклопотаний Карно, змазуючи гасом автомат (Ст.)]. змазуватися, -зуюся, -зуєшся, змазатися (змажуся, змажешся) смазываться, смазаться. змайструвати, -рую, -руєш разг. смастерить; фам. смастачить [Він змайстрував собі столика, на якому провадив свої досліди (Шилн)]. змалечку нар. умеиьш. разг. сызмала, сызмальства, смалу, с малых лет; от пелён, с пелён, с пелёнок [Жалко стало й за се- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)