Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зма 239 збавився, хоч і як він себе змарнував і (Коб.)]\ ~*тп час потерять время, потратить время напрасно (попусту, бесполезно; разг> зря). змариушхтпся, -пуюся, -пустея 1) иЗбостись; погибнуть [Не бійся, я виповню свої обов'язки.., нехай би я при тім і сама змарнувалася! (Коб.)]; 2) (о хозяйстве) прийти в упадок. змастити см. змащувати. змах, -ху взмах [Кажуть: Ленін. І я бачу знову Змах легкої владної руки (Мал.)]. змахати (змахаю, змахаеш) разг. смахбть. змахувати (змахую, змахуєш), змахнути, -ну, -пещ 1) взмахивать, взмахнуть; (крыльями разг. — ещё) взмётывать, взметнуть [Боєць підвівся і подавсь вперед. Змахнув рукою (Важан)\ Птах, плавно змахнувщикрилами, спокійно поплив стороною над степом (Гонч.)]\ 2) (о прямым дополнением) разг, смахивать, смахнуть [Хлоп'ятка, одвертаючись до стін, змахували сльози шорсткими запеченими долонями (Гонч.)\ Катруся тільки засмутилася трохи, а потім Змахнула сльозинку (Іван.)]; ***нути д у м- к й отогнать мысли [Зусиллям волі він змахнув усі думки і далі брів (Коцюб.)]. змащений 1) смазанный; 2) намасленный; помасленный; г^ниц олією помасленный растительным мбслом; с растительным маслом [На столі холоне сніданок; сковорода рум'яної картоплі, змащена олією капуста, склянка свіжого молока, житній хліо й цибуля (Куч.)]. Ср. змащувати 1—2. змащення смазка. змащування смазывание; разг. ембзка [Порадився з трактористами і вирішив раціоналізувати змащування, щоб запобігти передчас- І ному зношуванню підшипників (Рад. Укр.у 1946, І)]. змащувати, -щую, -щуєш, змастити (змащ?, змастиш) 1) ембзывать, смазать [Вона взяла і розібрала до цурки свій автомат, спокійно й хутко змастила, знову вібрала (Янов.)]; 2) (только соверш. — є пище) намаслить (намазать маслом); помислить | (полить маслом). змащуватися, -щуеться сматываться. змежештп, -шв обл. спасть [Як змеженіє вода, тоді треба її гатити (Миус. окр. — Сл. Гр.); Посивів, Дніпре мій. Широкий — змеженів (Тич.)]. змелений емблотый; измолотый. Ср. змелювати 1. змелювати, -люю, -люещ, змолоти (змелю, змёлеш) 1) смалывать, смолбть; (всё, до конца—ещё) измалывать, йзмолбть [На добрий камінь що не скинь, то змеле (Ном.); Ми з Мусієм Корнійовичем одібрали в коморі з нащих лишків пшениці, в Красно- городці її змололи, а тепер усім нашим матерям і вдовам робимо подарунки (Скляр.)]; 2) (только соверш. — сказать вздор) фам. смолбть [-— Змолов ти, Жучку, недоладну річ,—Бджола йому сказала(Рл.)]. змелюватися, -люеться, змолотися (змелеться) смалываться, смолоться; измалываться, измолбться. Ср. змелювати 1. | змелыгути, -ну, -нёщ обл. смигнуть, сморгнуть; н є г+>іщ нікуди (смотрит не отрываясь) не смигнёт [А Загнибідиха ж то й не змельне нікуди; як уп'яла свої блакитні очі в ясно сонячне світло, та там вони й потонули... (Мирн.)]. зменшати см. зменшувати. зменшитися см. зменшуватися. змепшепий 1) уменьшенный, уменьшенный; умалённый; сниженный, пониженный; сбавленный; ослабленный; умеренный; убавленный; преуменьшенный, преуменьшенный; с?. зменшувати; 2) грам, уменьшительный; о*не ім'я уменьшительное имя. зменшеність, -пості грам, уменьшительность. зменшення уменьшение; умаление; падение; снижение, понижение; сбавка; ослабление; умеренно; убавление, убавка (разг.); преуменьшение; убывание, убыль; оскудение. Ср. зменшувати и зменшуватися 1. зменшено-пестливий грам, уменьшительно- ласкательный. зменшити см, зменшувати. зменшитися см. зменшуватися. зменшувальний уменьшительный; ~не скло уменьшительное стеклб; ^ний суфікс линзе, уменьшительный суффикс. зменшуване 1) прич. см. зменшуваний; 2) (род. зменшуваного) сущ. мат. уменьшаемое. зменшуваний уменьшаемый; (становящийся всё меньше) убывающий; ^-на д б з а мед. убывающая дбза. зменшування уменьшение; умаление; снижение, понижение; сбавка; ослабление; убавление, убавка (разг.); преуменьше? ниє. Ср. зменшувати. зменшувати, -шую, -шуєш и обл. зменшити, -шало, -шаєш, зменшити, -шу, -шиш уменьшить, уменьшить; (прям. уст. и перен. книжн. — ещё) умалять, умалить; (о цене,' плате, норме и т. п. —• ещё) снижать, снизить, понижать, понизить, разг. сбавлять, сбавить; (делать менее сильным, менее напряжённым и т. п. — ещё) ослаблять, ослабить; (ограничивать степень проявления чего-нибудь — ещё) умерять, умерить; (отнимать или терять часть чего- нибудь — ещё) убавлять, убавить; (представлять меньшим, чем в действительности) книжн. преуменьшать, преуменьшить [Вона поволі зменшувала звичайну порцію чарок, яку о. Василь заживав при обіді (Коцюб.); Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам.., не зменшали злості (Коцюб.); Есмінець зменшив швидкість ходу (Трубл.); Стара Кандзюбиха пропхалась крізь натовп і обережно зменшила у лампі світло (Коцюб.)]; ~шитн крок умерить шаг [Начко затремтів мимоволі і зменшив крок (Фр.)і зменшуватися, -гауюся, -шуєшся и обл. зменшитися, -шадося, -шаєшся, зменшитися, -шуся, -шигася 1) уменьшиться, уменьшиться; (прям. уст. и перен. книжн. — ещё) умаляться, умалиться; (о цене, плате, норме и т. п. — обычно) падать, упасть, снижаться, снизиться, понижаться, понизиться; (становиться меньше в коли- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)