Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
змге 240 зми честве, степени, уровне — ещё) убавляться, убавиться, убывать, убыть, падать, упасть; {ограничиваться в степени проявления чего- нибудь — еще) умеряться, умериться; {становиться скудным, малым, слабым книжн.— ещё) скудеть, оскудевать, оскудеть [Уже було зовсім попоні, але народу не зменшувалося {Іван.)) Тихо піднявся він [місяць] угору, зменщаючись і ясніючи (Н.-Лев.); 'Стрілянина перед фронтом дивізії трохи зменшилася (Ле і Левада)]; 2) страд, з. (несоверш.) уменьшаться; умаляться; снижаться, понижаться; сбавляться; ослабляться; умеряться; убавляться; преуменьшаться; ср. зменшувати. зменшувач техн. уменыцйтель. змережаний 1) украшенный (узором или узб- рами); вышитый (мерёжкой), украшенный мерёжкой; украшенный резьбой; расписанный; 2) исписанный; испещрённый. Ср. змережати 1—2. змережати, -жаю, -жаєщ и змережити, -жу, -жиш 1) украсить (узором или узорами); {по ткани — ещё) вышить (мерёжкой), украсить мерёжкой; {по дереву — обычно) украсить резьбой; {красками — ещё) расписать [Тонесеньку хустку сріблом мережить; та як змережила, сльозами зросила (Федьк.)]; 2) перен. исписать; {усеять) испещрить. змережешш см. змережаний. змережити см. змережати. змерзання смерзание. змерзатися, -зається, змёрзнутися и змёрз- тися, -знеться смерзаться, смёрзнуться [Ріка ще жива була, плюскала ворона вода в Пслі, болото змерзалося {Горд.); Боєць обернувся радісний, червоний.. Брови йому змерзлися (Гонч.)]. змерзлий замёрзший, озябший; прозябший, зазябший; иззябший; продрбгший [Я до нього, а він увесь як кість змерзлий, ані рукою,^ ані ногою рушити не може (Фр.)]. Ср. змерзнути. змерзлюх, -ха, змерзляк, -ка разг. мерзляк {разг.), мерзлятина {разг. прен.); {в значении определения, сказуемого — ещё) зябкий. змерзнути и змерзти, -зну, -зпеш замёрзнуть, смёрзнуть (обл.), озябнуть; разг. прозябнуть, зазябнуть, {сильнее) иззябнуть; {до озноба) продрбгнуть [Таня вже трохи змерзла, стомилась і хотіла їсти (Коп.)]. змёрзпутися см. змерзатися. змерзти см. амёрзнути. змёрзтися см. змерзатися. змёркнути и змёркти, -кне померкнуть; {потерять блеск — ещё) потускнеть [Під зорями воркує Багаття степове, — То змерк- пе на хвилину, То знову оживе (Нагн.); Серпанком чорним жалібниці-мрії Мені покрили очі, змеркнув світ (Л. Укр.); Ранок ясний минув, день змерк (Вовч.)]. змертвілий помертвелый, помертвевший [Очі каламутні, неначе змертвілі {Н.-Лев.)]. змертвіти, -вїю, -вієш помертветь; {от испуга — ещё) обмереть [Оксана так і змертвіла! {Квітка)]. змерхнути, -не 1) померкнуть; потускнеть [Чом твої очі змерхли веселі, Де свою радість встиг ти згубити? {Пере.)]; ер. змёркнути; 2) {о краске) потускнеть; спец. зажухнуть. змести см. змітати. зметати, -таю, -таещ портн. сметать. змётепня сметёние. зметикнути, -ну, -иёщ {обл.) и зметикувати, -кую, -куєш разг. смекнуть {разг.), сообразить; фам. раскумекать [Вона це зметикувала раніше за нього {Панч)\. зметнути, -ну, -нёщ 1) взметнуть [Завіса вже впала, але вибух оплесків зметнув її знову догори {Смол.)]', 2) {сбросить) смести; {резким движением) смахнуть. зметнутися, -нуся, -нёшея взметнуться [Устим хватає коней за вуздечки, А ті хропуть, зметнувшись на диби {Мал.)]. змив, -ву геол., бакт. смыв [На землях, які значно піддаються змиву й розмиву грунту, запроваджуються ґрунтозахисні сівозміни (Колг. вироби, енцикл.)]. змивальний спец. смывальный. змиваний смываемый. змітапня смывание\спец. смывка; геол. смыв. змивати, -ваю, -ваєщ, змити (змию, змиєш) 1) смывать, смыть [Вода плюскотіла під каменем, вона то викидала на берег горбок піску, то знову змивала його {Десн.)\ Страйк, пронизавши всю Україну, обернувся на повстання й змив з її землі гетьманську владу {Панч)\ Жупана мов вода змила: згинув кудись і пропадав безвісті {Граб.)]; 2) (делать чистым) вымывать, вымыть; г^ти г б л о в у мыть, вымыть (помыть) голову [У дорозі вона хустя випере йому, догляне, голову змиє (Коцюб.)]; 3) (обливать) омывать, омыть [Невпинні сльози змивали її обличчя (Коцюб.)]. змиватися, -ваюся, -ваєшся, змитися (змиюся, змиєшся) 1) смываться, смыться; 2) вымываться, вымыться; 3) омываться, омыться. Ср. змивати 1—3. змивний смывнбй; спец. смывочный. змигнути, -ну, -нёщ разг. 1) смигнуть, сморгнуть [Сергій на скрипку грать трохи вмів. Грає Сергій, і не змигне Оленка нікуди, слухає так (Тесл.)]; як б к ом ^и разг. во мгновение ока [I Наумиха, як оком змигнути, вхопила граматку (Коцюб.)]; 2) (сбросить) смахнуть [[Маланка] жалібно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози (Коцюб.)], змигнутися, -нуся, -нёшея разг. 1) (с кем) смигнуться, сморгнуться; 2) (без дополнения) промелькнуть; н е ^^тися (о времени) пройти (пролететь) незаметно [Сіли ми в брамі та й говоримо собі, журимось, і час нам не змигнеться (Вовч.)]. змйзкати, -каю, -пает разг. измызгать; истрепать [Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз змизкаєш (Черниг. у. — Сл. Гр.)]. змик, -ку смык. змикання смыкание; спец., перен. смычка [В період після змикання рядків [буряків! треба провести одно—двоє ручних прополювань для очищення поля від бур'янів (Колг. вироби, енцикл.)],' |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)