Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зяй 255 зпи мисловістю, зокрема перед Донбасом (Рад. Укр., 1953, XII)]; ~»ня цін снижение (понижение) цен [За останні півроку в усіх країнах народної демократії в тій чи іншій мірі здійснене зниження цін на продовольчі і промислові товари (Рад. Укр., 1952, XI)]. Ср. знижувати 1—2. знижка торг, скидка, уступка; спец. уценка. знижувальний техн. понизительный. знижування 1) снижение; 2) снижение, понижение; сбавка; ~ня ціни снижение (понижение; сбавка) цены; уценка. Ср. знижувати 1—2. знижувати, -жую, -жуєш и знижати, -жаю, -жаєш, знизити (зпйжу, знизиш) 1) (спускать ниже) снижать, снизить; 2) (делать более низким; уменьшать) снижать, снизить, понижать, понизить; (о цене, весе и т. п. — ешё) убавлять, убавить, разг. сбавлять, сбацить [Голод же і підганяв їх до роботи немилосердно, а Герман пильно і правильно знижував та зпижував робітнику плату (Ф/>.)]; ^ти голос понижать, понизить, гблос [Руфін.. гукає тривожно, але вмисне знижуючи голос (Л. Укр.); Він знизив голоса і розповів, що придумав (перекл. з Вовчка)]; ^ти ціну снижать, снизить (понижать, понизить, убавлять, убавить; сбавлять, сбавить) цену; (при навивании товара спец.— ещё) уценивать, уценить; 3) (оскорблять достоинство) редк. унижбть, унизить. знижуватися, -жуюся, -жуется и знижатися, -жаюся, -жаєшся, знизитися (знижуся, знизишся) 1) снижаться, снизиться [Літак, плануючи, почав знижуватись (Трубл.); А шторм не вщухав і знижалися тучі (Пере.); Підлітаючи до Айсборна, він навмисне наказав знизитися (Собко)]; 2)^ снижаться, снизиться, понижаться, понизиться [Та ось поверхня того барвистого моря захвилювала дужче й дужче, в ньому почали робитися все глибші розсі- лиаи та й уся його поверхня якось знижувалась, опадала, таяла (Фр.)\ При недостачі вологи значно затримується ріст і різко знижується урожай капусти (Коле, вироби. енцикл.); Телєгін: У самоварі вже значно знизилась температура (перекл. з Чехова)]; 3) унижаться, унизиться і Аж мені соромно.. Чого ви так знижуєтесь? (Тесл.)] Ор. знижувати 1—3. зшіз&ти1 с#. знизувати1. знизити2 см. знизувати2. знизити см. знижувати. зпйзитися см. знижуватися. зішзнути см. знизувати8. знизу нар. снизу [Знизу бійці, затамувавши подих, все з більшою напругою стежили за кожним його рухом (Гонч.)]. знизування1 снизывание. Ср. знизувати1. знизування2 пожимание, пожатие; подёргивание. Ср. знизувати2. знизувати1, -зую, -зуєш, з низ 6т н (знижу, знижеш) (надевать подряд на нитку и т.п.) снизывать, снизить [Знижи мені оце намисто (Сл. Гр.)]. знизувати2, -зую, -зуєш, зпиз&ти (знижу, знижеш) и разе, знизнути, -пу, -непі (плечами) пожимать, пож&ть; (только несо- верш. — ещё) подёргивать [Лукаш знизує нотерплячо плечима і подається йти (Л. Укр); Докія знизала плечима (Козач.); Вона аж плечима знизнула, як згадала^ його вчені книжки, його вчену розмову (Н.-Лев.)]. зникати, -кшо, -каєш, зникнути и разг. знйк- ти, -кпу, -кнеш исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть; (теряться из виду—ещё) скрываться, скрыться; (постепенно разрежаясь, расходиться или становиться незаметным — ещё) рассеиваться, рассеяться; (незаметно уходить разг. — ещё) стушёвываться, стушеваться, ускользать, ускользнуть, шутл. испариться, испариться, улетучиваться, улетучиться; (только соверш.— сразу прекратиться—о чувстве и т. п. — ещё) схлынуть [Інколи Гертруда вникала на якийсь час з дому (Собко)\ Знову вставали Альпи, зникаючи верховинами в хмарах (Гбнч.); Лукаш іде до озера і зникає в очереті (Л. Укр.); За рогом будинку зникла Сашкова постать (Донч.); Зник вій, як мрія, як срібний тумац проти сонця (Л. Укр.); І зник, пропав той тяжкий голос. Тільки луна в яру гула (Шевч.)]. зниклий исчезнувший, пропивший; скрывшийся; рассеявшийся [3 наказу командування довгий час провадились розшуки зниклого літака (Літ. газ., 1946, XII); У половині листопада несподівано з'явився зниклий «Серго» (перекл. з І. Козлова)]. Ср. зникати. зникнення исчезновение; (преим. о вещах) пропажа [Розенберг не враз повернув собі рівновагу, з якої вибило його раптове зникнення Наринського (Шовк.)]. зникнути, знйкти см. зникати. знишка нар. разг. исподтишкб, украдкой, тихбнько, потихбньку [Батько знишка шепнув щось матері (Вас.)]. зпйщений 1) прич. уиичтбженный; истреблённый; разорённый [В процесі переходу від соціалізму до комунізму мав бути знищена протилежність між містом і селом (Рад. Укр., 1946, ЇХ)]; ср. знищувати; 2) прил. (униженный, подавленный чем-нибудь) уиичтбженный. зпйщенпя уничтожение; истребление; разорение [Відмінною рисою комунізму є не знищення власності взагалі, а знищення буржуазної власності (Комун, ман.)]; від- дати на ^ня вогнем і мечем см. вогонь. Ср. знищувати. знищити см. знищувати. знищитися см. знищуватися. знпщіти, -щїю, -щїеш обл. обнищать; разориться [Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирн.)]. знищувальний уничтожающий. знищувально нар. уничтожающе. знищування уничтожение; истребление; разорение. Ср. зпйщувати. знищувати, -щую, -нгуеш, знйщитй, -щу, -щиш уничтожить, уничтбжить, разг. изничтожать, изничтбжить; (о живом, растениях и т. п. — ещё) истреблять, истребить; {только соверш. -— разрушить, испор- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)