Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
знп 256 зні тишь — еще) погубить; (о стране, хозяйстве и т. п.; о птичьих гнёздах — обычно) разорять, разорить [Буржуазія все більше и більше знищує роздробленість засобів виробництва, власності і населення (Комун. ман.)\ Пташки знищують комах-шкідників (Коп.); Коли знищили паразитів-поміщиків, люди полюбили працю (Панч); Стоян боровся за врожай, який загрожувала знищити посуха (Скляр.)]; ~тп вогнём і мечем см. вогонь. знищуватися, -щуеться, знищитися, -щиться 1) (исчезать) уничтожаться, уничтожиться; изничтожаться, изничтожиться; 2) страд, з. (несозерш.) уничтожаться; изничтожаться; истребляться; разоряться; ср. знищувати. знищувач истребитель; разоритель. Ср. знищувати. знищувачка истрёбйтельница; разорйтельни- ца. Ср. знищувати. знищуюче нар. уничтожающе. знищуючий прич., прил. уничтожающий. зншечений 1) испбрченный; изурбдованный, исковерканный; изломанный; разбитый, погубленный; уничтбженный ]На початку 1860 року «Кобзар» вийшов у світ, знівечений до невпізнання цензурою (Літ. газ., 1939, II); Галя недовго мовчала. Поглянула вона на знівеченого її словами Чіпку, що сидів, мов у воду опущений, боявся підвести на неї очі, — і жаль пройняв., дівоче серце (Мири.)]; 2) изувеченный. Ср. знівечити 1—2. зпівеченість, -ності 1) исковёрканность; изломанность; 2) изувёченность. Ср. знівечити 1—2. знівечення пбрча; изурбдование. Ср. знівечити 1. знівечити, -чу, -чиш 1) испбртить; (преим. перен. — ещё) изурбдовать, исковеркать, изломать (разг.); (о жизни и т. п. — ещё) разбить, погубить; (унизить, поставить в тупик) уничтожить; 2) (нанести узечья) разг. изувечить [Вона кляла чоловіка, що зав'язав їй світ, знівечив її так, що в неї кістки не було цілої (Н.-Лев.)]. знівечитися, -чуся, -чишся 1) испбртиться; изуродоваться, исковеркаться; 2) изувечиться. Ср. знівечити 1—2. зніжений изнеженный. зніженість, -пості изнеженность. зніжити см. зніжувати. зпіжитися см. зніжуватися. зніжувати, -жую, -жуєш, зніжити, -жу, -жиш изнеживать, изнежить [Десь, мабуть, за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Харьк. — Сл. Гр.)]. зніжуватися, -жуюся, -жуєшся, зніжитися, -жуся, -жишся изнеживаться, изнежиться. знікчемнілий превратившийся в ничтбже- ство; ничтбжный; никчёмный; никудышный; ни на что не гбдный. Ср. знікчемніти. знікчемніти, -цію, -тет разг. превратиться в ничтожество; стать никчёмным [человеком]; стать никудышным; стать ни на что не гбд- ным. знімальний спец. съёмочный. знімання 1) снимание; снятие; раээ. съёмка [Сашко затиснув наперсток щипцями дл* знімання нагару з свічок (перекл. з Горького)]; 2) поднятие; 3) съёмка; засъёмка. Ср. знімати 1—3. знімати, -маю, -маєш, зняти (зніму, знімеш) 1) снимать, снять; (переставлять сверху вниз — ещё) составлять, составить; (освобождать или освобождаться от обязанностей , ответственности и -т. п. -г- ещё) слагать, сложить (что) [Сідайте, будь ласка, знімайте вашу куртку і почувайте себе вільно (Янов.); Мама послала мене того дня знімати квасолю з тичок па городі (Вільде); — Що? — схопився Саїд з-за столу. — Навіть і зовсім знімайте з роботи... (Ле); Андрій зняв з канделябра свічку і підпалив завіси (Коцюб.); Руднєв влучним пострілом зняв спостерігача (Ковпак); Запропонуйте негайно ж зняти з північного тунелю всіх робітників і приладдя й перекинути на Кампир-Раватську греблю (Ле)]; ~^мати пінку перен. снимать пенки; ~^мати суперечність фи- лос. снимать противоречие; ~^ти щогли мор. снимать, снять мачты, размачтбвы- вать, размачтовать; зірки (збрі)з неба гамати см. зірка, зоря 1; як рукою зняти перен. разг. как рукой снять; 2) (вверх) поднимать, подымать (разг.), поднять [—Не карайте його, прошу вас, — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого., рицаря (Ле)]; 3) (фото, кино) снимать, снять; (соверш. спец. — ещё) заснять [Зняли з його портрет, на котрому він дуже добре вийшов (Л. Упр.)]; 4) (начинать) поднимать, подымать (разг.), поднять; (о разговоре) заводить, завести [— Якого тут людей! — знімаю річ сама (Вовч.); Семен зразу не може зважитись зняти бесіду (Яо- цюб.); — Що у вас тут таке? ..Полякалися чого, що крик зняли? — спитав він дітей (Вас.)]; ^>ти питйия поднимать, поднять вопрос [Тепер ніхто вже не знімав гострих, пекучих питань, як першого дня, коли Кирило приїхав на дачу (Коцюб.)]; 5) (о чувстве) редк. охватывать, охватить [Семена зняла цікавість і разом якийсь острах обгорнув його (Ко- цюб.); Його зняла тривога (Фр.)]. зніматися, -маюся, -маєшся, знятися (знімуся, знімешся) 1) сниматься, сняться [З ранку 2 жовтня наша ескадра, розбившись на чотири ешелони, стала послідовно зніматися з якоря (перекл. в Новикова- Прибоя)]; 2) подниматься, подыматься, подняться; (только несоверш. стоять — о высоком — ещё) возвышаться; (отделяться от земли — ещё) взлеталъ, взле- • тёть; (о флагах, занавесе; о быстром движении вверх; о чём-нибудь лёгком: пыли и т. п.—ещё) взвиваться, взвиться [Направо й наліво знімалися гори (Коб.); Коли сонце одного дня знімалося над головою, всі троє продиралися над берегами Бистриці (Ле); Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів... (Рил.); З старої сосни чи з дуба знялася пташина (Шиян); З тим словом він знявся з підлоги і став |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)