зоб 259 зод зображальний, (реже) зображувальний изо- I бразйтелышй; г^>ні засоби .мови изобразительные средства языка. . зображальність, -пості изобразительность. зображання изображение; представление. Ср. зображати, зображати, -жаю, -жаеш и зображувати, -жую,, -жуєш, зобразити, -ражу, -разйш изображать, изобразить; (преим. с указанием как, каким) представлять, представить [Картина зображала гору Геллерт на правому березі Дунаю (Лжч.); Велику людину, треба зображувати у великих ділах .(Літ. газ., 1939, /); Літератор допомагає читачеві краще бачити і чути те, що він, літератор, зобразив (перекл. а Горького)], зображатися, -жаюся, -жаешся и зображуватися, -жуюся, -жуєшся, зобразитися, -ражуся, -разишся 1) изображаться, изобразиться; 2) страд, а. (несоверги.) изображаться; представляться. Ср. зображати, зображений изображённый; представленный. Ср. зображати, зображення изображение; представление [Фо- . тотелеграфом можна передавати точне зображення документів, друкованих текстів (Рад. Укр., 1949, III)].гСр.^зображати, зображувальний см. зображальний, зображуваний изображаемый [Не треба забу- . вати, що, ставлення самого драматурга до зображуваних персонажів та їхніх вчинків теж знаходить свій відбиток у діалозі значно більшою мірою, ніж в авторських ремарках (Літ. газ., 1953, XI)]. зображувати см. зображати, зображуватися см. зображатися, зображувач изобразитель. зображувачка изобразйтельница. зобразити см. зображати, зобразитися см. зображатися, зов, -ву поэз. зов і По першому зову Ішли комсомольці з райкому на фронт (Воронько)]. , зовиця золбвка [Тесть у мене з розумною , бородою, теща — з жвавими руками, зовиці вбрались, аж сіяють (Воєн.)]. зовні нар. 1) снаружи; (со стороны) извне; (за пределами чего-нибудь) вовне (книжн.) [Зовні землянка схожа на дзот (Шер.)\ Тут ворог зосередив головні , сили для того, щоб зовні протаранити кільце оточення. (Гот.)]\ 2) (с виду) внешне, наружно; по внешности [Зовні Марія була зовсім спокійна (Смол.)]. зовнішнє 1) іприл. см. зовнішній; 2) (род. зовнішнього) сущ. мед. наружное. зовнішній 1) внешний; (находящийся снару- . жи, обращенный наружу; показной — ещё) наружный; ~ш двері наружная дверь; ~шй кут мат. внешний угол; ^ия стіна внешняя (наружная)*стена; 2) мед. наружный. зовнішність, -ності внешность, наружность; книжн. бблик [Високий, стрункий чоло- | вік, він своєю зовнішністю нагадував Ми- І колу Щорса (Шиян)]. ,, к 1 зовнішньо нар. внешне, наружно; по внешности [Зовнішньо Васютін відразу справив приємне враження (перекл. а Павленка)]. зовнішньополітичний внешнеполитический. 1 зовнішньоторговельний, зовнішньоторговий внешнеторговый. зовсім нар. совсем; (иногда — ещё) совершенно; (при утверждении — ещё) вполне; (при отрицании — ещё) решительно, положительно, вбвсе; (окончательно —ещё) вчистую (разг. уст.); (словно, как будто —; ещё) чисто (разг.) [3 корабля маленький літак був зовсім непомітний (Трубл*); Як сталось з татом нещастя — змінилися зовсім (Коцюб.); Ко'ролькова якось жалібно, зовсім по-дитячому, посміхнулась (Гонч.)]; ~м інша річ совсем (совершенно) другое дело; раза, особь статья; г^м н е дорого и т. п. совсем (совершенно; разг. вовсе, далеко) не дорого и т. п.; разг. не так-то дорого и т. п.; ~м н і разг. ничуть не бывало; <^>м нічого совсем (совершенно, решительно, положительно, ровно; разг. ровным счётом) ничего; н е г^м не совсем; не вполне; це [вже] о^м л о г 6 н о это [уж] совсем плохо; разг. это [уже] ни на что не похбже, зов'януги обл. см. зів'янути. зогляд ітися, -джуся, -дишся разг.: н є ^дівся не успел оглянуться [Марко Балюк навіть не зоглядівся, коли вечірня мла затопила сади (Куч.)]. зогнати обл. см. зігн&ти, зганяти. зогнивати обл. см. згнивали, зогнйлнй обл. сгнивший [Андрій прилип до землі, неначе торішній зогнилци листок (Коцюб.)]. зогнити обл. см. згнити, згнивати. зогрівальний согревательный, согревающий. зогрівання согревание. зогрівати, -ваю, -в&вш, зогріти, -рйо, -рієш согревбть, согреть [Лампа, що спускалась над столом, зогрівала своїм промінням обличчя людини (Скляр.)\ Свіжий березневий вітер прохолодив мені чоло і зогрів груди (Смол.)]. зогріватися, -ваюся, -ваєшся, зогрітися, -рію- ся, ,-рїеінся согреваться, согреться. [Сплять бійці, накрившись плащ-палатками ^зогріваючись, власним диханням (Гонч.)\ Оксана., пустилась йти швидше, щоб зогрітись (Квітка)]. зогріти см, зогрівати. зогрітий согретый [Догріте ходою тіло знову затіпалось, .як в лихоманці (Коаач.)]. зогрітися см. зогріватися. зогрішйти, -шу, -шйш рел., перен. согрешить. зодіак, -ку астр, зодиак. зодіакальний астр, зодиакальный. зодчий, -чого иск. збдчий. зодягати, -гаю, , -гаєш, зодягти, -дягчу, -дягнеш и зодягнути разг. одевать, одеть [Сашка зодягали теж не так, як мене (Вас.)]. зодягатися, -гаюся, -гаєшся, зодягтися, -дяг- иуся, -дягнешся и зодягнутися разг. одеваться, одеться [Треба ж мені зодягнутись самій і хлопця зодягнути (Вовч.)]. . зодягнений, зодягнутий разг. одетый [Ми цшли з прапорами святково зодягнені (Нех.)\ Підтягуючи хвацько зодягнені буш- .лати, Рівняючись праворуч, ідуть призов-
|