Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

зоб
259
зод
зображальний, (реже) зображувальний изо- I
бразйтелышй; г^>ні засоби .мови
изобразительные средства языка. .
зображальність, -пості изобразительность.
зображання изображение; представление. Ср.
зображати,
зображати, -жаю, -жаеш и зображувати,
-жую,, -жуєш, зобразити, -ражу, -разйш
изображать, изобразить; (преим. с
указанием как, каким) представлять,
представить [Картина зображала гору Геллерт на
правому березі Дунаю (Лжч.); Велику
людину, треба зображувати у великих ділах
.(Літ. газ., 1939, /); Літератор допомагає
читачеві краще бачити і чути те, що він,
літератор, зобразив (перекл. а Горького)],
зображатися, -жаюся, -жаешся и
зображуватися, -жуюся, -жуєшся, зобразитися,
-ражуся, -разишся 1) изображаться,
изобразиться; 2) страд, а. (несоверги.)
изображаться; представляться. Ср. зображати,
зображений изображённый; представленный.
Ср. зображати,
зображення изображение; представление [Фо-
. тотелеграфом можна передавати точне
зображення документів, друкованих текстів
(Рад. Укр., 1949, III)].гСр.^зображати,
зображувальний см. зображальний,
зображуваний изображаемый [Не треба забу-
. вати, що, ставлення самого драматурга до
зображуваних персонажів та їхніх вчинків
теж знаходить свій відбиток у діалозі
значно більшою мірою, ніж в авторських
ремарках (Літ. газ., 1953, XI)].
зображувати см. зображати,
зображуватися см. зображатися,
зображувач изобразитель.
зображувачка изобразйтельница.
зобразити см. зображати,
зобразитися см. зображатися,
зов, -ву поэз. зов і По першому зову Ішли
комсомольці з райкому на фронт (Воронько)].
, зовиця золбвка [Тесть у мене з розумною
, бородою, теща — з жвавими руками,
зовиці вбрались, аж сіяють (Воєн.)].
зовні нар. 1) снаружи; (со стороны) извне;
(за пределами чего-нибудь) вовне (книжн.)
[Зовні землянка схожа на дзот (Шер.)\
Тут ворог зосередив головні , сили для
того, щоб зовні протаранити кільце
оточення. (Гот.)]\ 2) (с виду) внешне,
наружно; по внешности [Зовні Марія була
зовсім спокійна (Смол.)].
зовнішнє 1) іприл. см. зовнішній; 2) (род.
зовнішнього) сущ. мед. наружное.
зовнішній 1) внешний; (находящийся снару-
. жи, обращенный наружу; показной — ещё)
наружный; ~ш двері наружная дверь;
~шй кут мат. внешний угол; ^ия
стіна внешняя (наружная)*стена; 2) мед.
наружный.
зовнішність, -ності внешность, наружность;
книжн. бблик [Високий, стрункий чоло- |
вік, він своєю зовнішністю нагадував Ми- І
колу Щорса (Шиян)]. ,, к 1
зовнішньо нар. внешне, наружно; по
внешности [Зовнішньо Васютін відразу справив
приємне враження (перекл. а Павленка)].
зовнішньополітичний внешнеполитический. 1
зовнішньоторговельний, зовнішньоторговий
внешнеторговый.
зовсім нар. совсем; (иногда — ещё)
совершенно; (при утверждении — ещё) вполне;
(при отрицании — ещё) решительно,
положительно, вбвсе; (окончательно —ещё)
вчистую (разг. уст.); (словно, как будто —;
ещё) чисто (разг.) [3 корабля маленький
літак був зовсім непомітний (Трубл*); Як
сталось з татом нещастя — змінилися
зовсім (Коцюб.); Ко'ролькова якось жалібно,
зовсім по-дитячому, посміхнулась (Гонч.)];
~м інша річ совсем (совершенно)
другое дело; раза, особь статья; г^м н е
дорого и т. п. совсем (совершенно;
разг. вовсе, далеко) не дорого и т. п.;
разг. не так-то дорого и т. п.; ~м н і разг.
ничуть не бывало; <^>м нічого совсем
(совершенно, решительно, положительно,
ровно; разг. ровным счётом) ничего; н е
г^м не совсем; не вполне; це [вже]
о^м л о г 6 н о это [уж] совсем плохо;
разг. это [уже] ни на что не похбже,
зов'януги обл. см. зів'янути.
зогляд ітися, -джуся, -дишся разг.: н є
^дівся не успел оглянуться [Марко Балюк
навіть не зоглядівся, коли вечірня мла
затопила сади (Куч.)].
зогнати обл. см. зігн&ти, зганяти.
зогнивати обл. см. згнивали,
зогнйлнй обл. сгнивший [Андрій прилип до
землі, неначе торішній зогнилци листок
(Коцюб.)].
зогнити обл. см. згнити, згнивати.
зогрівальний согревательный, согревающий.
зогрівання согревание.
зогрівати, -ваю, -в&вш, зогріти, -рйо, -рієш
согревбть, согреть [Лампа, що спускалась
над столом, зогрівала своїм промінням
обличчя людини (Скляр.)\ Свіжий
березневий вітер прохолодив мені чоло і зогрів
груди (Смол.)].
зогріватися, -ваюся, -ваєшся, зогрітися, -рію-
ся, ,-рїеінся согреваться, согреться. [Сплять
бійці, накрившись плащ-палатками
^зогріваючись, власним диханням (Гонч.)\
Оксана., пустилась йти швидше, щоб
зогрітись (Квітка)].
зогріти см, зогрівати.
зогрітий согретый [Догріте ходою тіло знову
затіпалось, .як в лихоманці (Коаач.)].
зогрітися см. зогріватися.
зогрішйти, -шу, -шйш рел., перен.
согрешить.
зодіак, -ку астр, зодиак.
зодіакальний астр, зодиакальный.
зодчий, -чого иск. збдчий.
зодягати, -гаю, , -гаєш, зодягти, -дягчу,
-дягнеш и зодягнути разг. одевать, одеть
[Сашка зодягали теж не так, як мене
(Вас.)].
зодягатися, -гаюся, -гаєшся, зодягтися, -дяг-
иуся, -дягнешся и зодягнутися разг.
одеваться, одеться [Треба ж мені зодягнутись
самій і хлопця зодягнути (Вовч.)]. .
зодягнений, зодягнутий разг. одетый [Ми
цшли з прапорами святково зодягнені
(Нех.)\ Підтягуючи хвацько зодягнені буш-
.лати, Рівняючись праворуч, ідуть призов-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)