Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зом 262 80р зомлїппя 1) Обморок; 2) оцепенение [Голосне стукання до дверей салону розбуркало його з того душевного зомління (Фр.)]* Ср. зомлівати 1-^2. зомліти см. зомлівати. зона збна [Вони [гарбузи] добре ростуть на всіх грунтах України і в усіх кліматичних зонах (Коле, вироби. енцикл.); Вийшли з зони обстрілу гаразд (Янов.)]\ т р о п і ч- . на "*>на тропическая зона. зона (болезнь хлебных влаков) с.-х. зони, головня. зональний зональний. зональність, -ності зональность. зонально нар. зонально. зонд мед., техн. зонд, Збндські острови Збндские острова. зондування зондирование; разг. зондирбвка. зондувати, -дую, -дуєш зондировать. зондуватися, -дуюся, -дуєшся зондироваться. зонний, зоновий зонный, зонт зонт. зонтик 1) збнтик [Кашкети летіли вгору, нам маяли хустинками, зонтиками, просто руками (Смол.)]; 2) бот. збнтик. \ зонтикоподібний зонтикообразный. зонтичний зонтичный. зонтичні, -них сущ. бот. зонтичные. зонтоподібний зонтообразный. зооветеринарний зооветеринарный [Про орга- ,,, візоване приймання приплоду повинні повсякденно дбати зооветеринарні спеціа- лісти МТС і колгоспів (Колг. село. 1955, зоогеографія зоогеография, зоогігієна с.-х. зоогигиена. зоолог зоблог [Праця літератора, мабуть, важча за працю вченого спеціаліста, наприклад, зоолога (перекл. з Горького)]. зоологічний зоологический [Нахавадусі хотів, щоб саме цього ведмедя піймали живим для його зоологічного саду (Трубл.)]. зоологія зоолбгия. зоомїнімум, -му вет., с.-х. зоомйнимум. зооморфізм, -му зтн. зооморфизм. зооморфічний втн. зооморфический. зоонози, -поз мед., вет. зоонбзы. зоопалеонтологія зоопалеонтолбгия. зоопарк, -ку зоопарк. зоопр&вила, -вил вет., с.-х. зооправила. зоопсихолбгія зоопсихолбгия. зоосад, -ду зоосад, зоосйди, -дів с.-х. зоосйды. зооспбра бот. зооспбра. зоотехнік зоотехник [Ми маємо величезну армію агрономів, зоотехніків, механіків , та інших спеціалістів (Звіт ЦК КП(б)У XVI а.)]. зоотехніка с.-х. зоотехника. зоотехнічний с.-х. зоотехнический, зоотехнія с.-х. зоотехния. ч зооферма с.-х. зооферма. зопалу нар. сгоряча [Лев: ..Пробачай, що я нагримав зопалу (Л. У ко.); Коняка зопалу^ рвонула воза (Ле)\. зопрівати, -ваю, -в&еш, зопріти, -рїю, -рїеш преть, сопреть. зопрілий прелый, сопревший. зопрілість, -лості прелость. зопріти см. зопрівати. збраннй 1) вспаханный; распиханный; ~па земля вспаханная (распаханная; в значении прил. пбханая) земля; с.-х. за- пишка, распбшка; ~*иа цілини вспаханная (распаханная, пбднятая) целина'; 2) спаханный; 3) изрытый; изборождённый [Василь Карпович побачив безмежну . рівнину, зорану воронками. Тут пройшла війна (Донч.)', Де тільки з'являлось його обличчя старої баби, глибоко зоране плугом життя.., там дух руйнування напружував жили (Коцюб.)]. Ср. збрювати 1—3. зорати см. збрювати. зорганізований сорганизбванный. зорганізувати, -зую, -зуєш сорганизовать [Авангардом революційних сил зуміє стати в наш час тільки партія, яка зорганізуй дійсно всенародні викривання (Ленін)]. зорганізуватися, -зується сорганизоваться. зореносець, -сця звездонбсец [Я пізнаю породу зореносців, Породу нашу (Важан)]. зореносний звездонбеный [Москва! Годинник б'є дванадцять На зореносному Кремлі (Нех.I зорепад, -ду 8вездоп?д [Один з осінніх зорепадів, що інколи трапляються па півдні нашої країни, проносився перед очима Короткова (Собко)]. зорещлнвий обл. уст. звёздный [Ніч зоре- шлива та тиха; тільки соловейко свище, та гуде Дніпро (Вовч.)]. зорйнка уменыи., ласк. разг. звёздочка [Холод, ніч; ні зоринки нема (перекл. Л. Українки)]. зористий поза. 1) звёздный; (о небе — ещё) звездистый [Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? (Л. Укр.)]\ 2) (блестящий) звездистый [Тільки зористі іскраві очі блищать (Вовч.)]. зорити, -рю, -рйш разг. глядеть (пристально), смотреть (пристально); (за кем, за чем— ещё) следить [На нас зорить уся планета. І гордий я, що день у нас, що можу піснею поета комуністичний славить час (Сос.)\ Цікаві теж були тіні і їх життя. Кирило зорив за ними, як вони корчились попід кущами, пнями дерев, під берегом річки (коцюб.)]. зорієнтуватися, -шфося, -нтуєшся сориентироваться [На порозі з'явилася тітка Васи- лина. Вона не зразу зорієнтувалася у темній хаті (Кач.)]. зоріння поза, сияние. зоріти (зорію, зорієш и зорю, зориш) 1) поэз. сийть; (о светилах — ещё) светить, светиться; (о небе — обычно) быть звёздным, усеяться звёздами, звездиться (уст. поэз.) {Серце моє, зоре моя, Де це ти зоріла? (Шевч.)\ Крізь темнбту самотно зорить Одинокая зірка ясная {Л. Укр.)\ Уже зоріло небо, і Стах вів «Колумб», керуючись зорями та маяком (Трубл.)]; ^рїе надія теплится надежда [В серці подорожніх зоріла надія на щасну долю (Коцюб.)]; 2) (о наступлении утра) безл. светить, рассветать; (слабее) брезжить [Не спиться, хоч вже далі і зоріти буде (Коб.)]\ ^ріе оветает, рассветает, [заря] брезжит; 0 ніч ~ти разг. не спать ночь. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)