Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зор 263 зорїтися, -ріеться редк. звездиться. збрішй поза, заревой; обл. збрный I Десь у піднебессі Зорний холодок. Сутіні прозорі, Дальній огоньок г(Тич.)\$На чолі зморшки є? — То з гніву"таЧіечалі. Бо ми йдемо крізь смерть в дніпюовські'зорні*далі, До рідних, до землі, до пісні'Кобзаря (Мал.)]. зоровий зрительный ''[У Жубура була добра зорова пам'ять (перекл. Скляренка)]; о-таий нерв анат. зрительный нерв; ^ва" т р у- б а" зрительная труба. зорудувати, -дую, -дуєш разг. справиться (с кем, с чем); сделать (что); устрбить (что); (с выгодой) обделать (разг.) [Ні, ви вже дома посидьте, а ми з Іваном все зорудуємо (Вовч.)]. зорювати, -рюю, -рюбш, Зорати, -рй, -рёш 1) вспахивать, вспахать; (преим. впервые) распахивать, распахйть [Треба зорати майбутнє бурякове поле на зяб у серпні (Рад. Укр., 1949, 1П)\\ ^рати цілин^ вспахать (распахбть, ^поднять) целину; 2) (снимать пахотой, при пахоте) спихивать, спахать; 3) (только соверги. — покрыть углублениями) изрыть; (перен. — о морщинах и пг. п. — ещё) избороздить. зорювати, -рюю, -рюещ ночевать (под открытым небом) [Як де стануть зорювати.., то поки каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Квітка)], збрюватися, -рюється ІI вспйхиваться; распахиваться; 2) спихиваться. Ср. зорювати зорй 1) звезда" [На землю глянули тихі зорі (Коцюб.)]; ^рі з н 6 б а з н і м а ти (здіймати) хватить (снимать) с нёба звёзды; ранішня (вранішня, світова) ~>ря утренняя звездй; уст. повв. денница] 2) (освещение горизонта; рассвет) заря [Там, за Карпатами, на сході, займалася зоря (Куч.); Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Л. Укр.); На заході догоряла прекрасна й тиха зоря (Шиян)]\ н а ~-рГ на заре; (реже) с зарёй [Що шумить-дзвенить верхами? Що там ' трусить порохами вранці на ворі? (Тич.); Вийшовши з дому на зорі, Назарович до половини Дня борсався ще десь на півдорозі (Ряб.)]; ні світ ні ^ря" (до рассвета, очень рано) разг. ни свет ни заря; 3) (сиг- пал) воен. заря; б й т и (г р ? т и и т. п.) г^рю бить (играть и т. п.) зарю (збрю) [Цвіркун замовкне; зорю б'ють. Благаю бога, щоб смеркало (Шевч.)]. ' зоряний звёздный; (усеянный звёздами; со к множеством звёзд— ещё) звездистый [Стояли гарячі сонячні дні й теплі зоряні ночі (Баш); Помалу обертався зоряний годинник (Собко); Тихо. Небо глибоке, зоряне (Шер.)]; *^пе скупчення астр. - звёздное скопление. зоряниця 1) ^тренняя зарй; уст. поэз. денница [Лія спершу уважно слухала його, далі швидко одхилила од його лице, і воно одразу спалахнуло, як досвітня зоряниця (Вас.)]; 2) звездб; (утренняя—ещё) денница (уст. поэз ) [За вокзалом горять золоті зоряниці (Пере.)]; 3) (мороз) обл. • утренник [Знаю' я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою, то й треба тобі марніти (Вас.)].' зоряно предик, звёздно; звёздная ночь; обл. звездисто [В Серці зоряно, як в маю (Мал.)]. зорятися: вриється безл. обл. занимается заря [Вже й зоряється! Вже сонце; день (Вовн.)]. зорьовйй поэз. заревой. зосереджений сосредотбченный [Ми стояли за ліском, невидимі для ворога, зосереджені для нової атаки (Кач.); Зосереджене високе чоло привертає увагу Захара (Горд.)]. зосередженість, -ності сосредоточенность [Відчуття глибокого спокою і діловитої зосередженості не залишало його (Ле і Левада)]. зосередження сосредоточение; (скопление; место, где собрано что-нибудь воен. — ещё) сосредотбчие [Величезний ріст промисловості і надзвичайно швидкий процес зосередження виробництва в дедалі більших підприємствах становлять одну з найбільш характерних особливостей капіталізму (Ленін)]. зосереджено нар. сосредотбченно [Він довго слухав Пилипа мовчки, зосереджено (Сміл.)]. зосереджування сосредотбчение. зосереджувати, -джую, -джуєш, зосередити, -джу, -диш сосредотбчивать, сосредотб- чить; (о внимании— направлять — ещё) устремлять, устремить (на когб, на что) [Комуністи зосереджують свою увагу на питаннях поліпшення "внутріпартійної роботи, на піднесенні всього рівня партійного життя (Рад. Укр., 1947, XII); Тут ворог зосередив головні сили для того, щоб зовні протаранити кільце оточення (Гот.)], зосереджуватися, -джуюся, -джуешся, зосередитися, -джуся, -дишся сосредотбчивать- ся, сосредоточиться [В перших числах листопада танкова армія генерала Роман- чука справді почала підтягатись до цього району, зосереджуватися в балках і чагарниках (Ле і Левада); Сталінград став кульмінаційним пунктом війни, бо саме там зосередилося найвище напруження героїчного народу (Собко); Федя роздягся і ліг з книжкою, але зосередиться заважала гармонь, яка грала в дворі (перекл. в Бірюкова)]. зосередити см. зосереджувати. зосередитися см. зосереджуватися. 36сим Зосйма. зосібна нар. разг. в отдельности; пбрознь. зоскніти, -нїю, -піеш 1) (погрязнуть в чём- нибудь) презр. закоснеть; 2) (о психическом 'состоянии) истосковаться; 'зачахнуть от тоскй [Зоскніти можна за той довгий час! (Мирн.)]. збсліпу нар. сбслепа, гбслепу [Хто зосліпу до їх вже й руку простягне, Той власну помилку розгнівано клене І заячі гриби розтоптує ногою... (перекл, Рильського)]. зоставатися, -стаїбся, -стаешся, зостатися, -ст&нуся, -станешся оставаться, остаться [І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостається Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей (Л. Укр.); За кілька хвилин ми проминули останні приміські |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)