Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зра 266 зри но— ещё) заріз (разг.); (мигом) в два (в три) счёта (раза.); как раз (уст.); (вдруг, не раздумывая) с мйху (разг.) [Збирали пізні . гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща. Його не зразу впізнали (Коцюб.); Щоб вагони й години не стояли, хоч у власну хату складайте, а розвантажуйте зразу (Коп.)]; 2) (перед чем-нибудь) обл. едервб, сначала [Романко зареготався зразу, почувши бажання Семенове вчитись, але, трохи подумавши, згодився (Коцюб.); Зразу писав тільки букви.. Але далі-далі дійшов і до слів (Ф/>.)]. зралпти, -лю, -лиш с.-х. уст. обработать эемлю радом [Я виорю й зралю, и заскороджу, й посію (Н.-Лев.)]. зрана нар. обл. 1) поутр^ [Завтра ми зустрінемося зрана І сили зміряєм у ділі, не в словах (перекл. Рильського)]; 2) с утра [А на ланах широких коси дзвеніли зрана (Вовч.); По закутках зрана до вечора ^ стоять діди (Н.-Лев.)]. Ср. зранку 1—2. зранений раненный; израненный [Далеко внизу видніла гранена траншеями 8емля (Верш.)]. Ср. зранити. зранити, -ню, -ниш рбнить; мног. изранить [І коли в диму багрянім Куля зранила його, Він сказав: Немає рани, Не страшний для нас вогонь (перекл. Дмитерко)]. зранку, зрбішя, обл. зраня нар. 1) (когда) поутру [Зранку падав вологий сніг (Риб.); Він, як *і зрання, щиро налягає на плуга (Коцюб.)]; 2) (с каких пор) с утрй [Він зранку копається на грядках, поливає червоні гвоздики (Донч.); Гебрей: ..Чи ти на сонці не печешся зраня до вечора? (Л. Укр.)]. зредагований отредактированный. зредагувати, тую, -гуеш отредактировать. зредукбваний редуцированный. зредукувати, -кую, -к^еш редуцировать. зредукуватися, -кується редуцироваться. зрезюмований резюмированный. зрезюмувати, -м^ю, -м^вш резюмировать. зректися см. зрікатися* зрепетйруваний театр, срепетированный. зрепетйрувати, -рую, -руєш театр, срепетировать. зрефербваний реферированный. зреферувати, -р$о, -руеш реферировать. зреформований реформированный, преобразованный. зреформувати, -м^ю, гм^вш реформировать, преобразовать.- зреформуватися, -мнеться реформироваться, преобразоваться. зрецензувати, -з^ю, -з^еш прорецензировать. зречёвлюватн, -влюю, -влюєт, зречёвити, -влю, -виш редк. овеществлять, > овеществить [І жить — це значить жить. Зречев- лювати труд, Зречевлювати мисль (Важан)]. зречення (когб, чогб) отречение (от когб, от чегб). зрешетити см. зрешечувати. зрешетитися см. зрешечуватися. зрешечувати, -чую, -чуєш, зрешетити, -шечу, -шетйш изрешечивать, изрешетить; (несо- верш. разг. — еще) решетить. зрешечуватися, -чується, зрешетитися, -ше- тйться изрешечиваться, изрешетиться. зрештою нар. 1) разг. наконец, в конце концбв [Швець бився, побивався, Та зрештою й за розум взявся (перекл. а Крилова)]; ' 2) (в значении вводного слова) впрочем [Та, зрештою, швидко ростуть молоді, за який- небудь рік* так виросте, що й не впізнаєш, чиє воно (Гонч.)]. зрив, -ву 1) срыв; <^в плину срыв плана; 2) тип. срыв. зривання срывание; (преим. перен. — ещё) срыв; обрывание; сдёргивание. Ср. зривати1 1. зривати1, -в&о. -виєш, зірвати (зірв^, зірвеш) 1) срывать, сорвбть; (со всех сторон; всё — ещё) обрывать, оборвалъ; (стаскивать резким движением — ещё) сдёргивать, сдёр- • нуть; * (собирать — о плодах разг. — ещё) обирать, обобрать; (о голосе—ещё) надсаживать, надсадить [Зриває вітер листя з верховіть (Руденко); Мавка зриває з себе багряницю (Л. Укр.); Гай, сутуля- чись під важкою плитою [міномета], не лінується нагнутись, щоб зірвати запашний кущик (Гонч.); Остап: Зірвав дисципліну, шибеник! (Корн.); А втім він Їюбить все, щоб зірвати заходи загарбників Шер.)]; ^ти маски (миску) перен. срывать, сорвать миски (миску); 2) (производить взрыв или разрушать взрывом) взрывать, взорвать [3 громом зривайте мости, партизани, Штаби ворожі паліть! (Герас); Мавка: .Ля прокинулась. Вогнем підземним мій жаль палкий зірвав печерний склеп, і вирвалась я знов на світ (Л. Укр.)]. зривати3, -вбю, -ваєш, зрити (зрию, зриєш) 1) (взрыхлять) взрывать, взрыть; (всё пространство — ещё) изрывать, изрыть; 2) (уничтожать, разрушать) срывать, срыть. зриватися14 -ваюся, -ваешея, зірватися (зірвуся, зірвешся) 1) срываться, сорваться; (нг удержавшись, падать вниз — ещё) обрываться, оборваться [Коли черв'як торкнувся плоду, Той плід зривається з гіллі 1 (Піде); Юрко зривається з місця і біжить стежками до Ілька на городи (Козл.); • Слова все так само впевнено зривалися з уст (Ле і <Левада); Голос Розеноерга тремтів і зривався (Шовк.); Разів скілько Ларько зривався й падав у сніг (Вас); ~ Зустріч зривалася з пашої провини (ЇЇІиян); Зірвався лист від ясеня, від клена, Поплив, поплив і в чорториях завертів... (Ус); Зірвалася [Надія] з місця й помчала до Реви (Шиян); 3 високих круч луна орлиний клекіт, Лиш тихі води все стоять мовчазно, І тільки часом камінь з круч зірветься (Л. Укр.)]; ~тися на [рівні] нбги вскакивать, вскочить [Бійці, ..загледівши офіцерів, зриваються на ноги і завмирають в готовості (Гонч.); Він зірвався на ноги з свого місця і скочив на гостинець, щоб спішити за бричкою (Фр.); Садівник, почувши те виття, зірвався на рівні ноги і, вихиливши голову з буди, закликав пса (Фр.)]; 2) (возникать — о явлениях природы и т. п.) начиниться, начаться; (о ветре, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)