Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зри шуме, смехе — обычно) подниматься, подняться; (о дожде, снеге — ещё) начиніть , идти, пойти; (о ливне — ещё) начинать лить, полить; (о песне, смехе — ещё) раздаваться, раздаться [Зривавться вихор, білий цвіт метелицею в'ється по галяві (Л. Укр.); Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.); Мов буря зірвалась за спиною Котовського — аж над гаєм гайвороння знялося! (Тич.)\ Дощ знову зірвався і .. поливав усю дорогу (Коп.); Ніч. Легенький сніг зірвався (Шер.)]; ~»ваіоться оплески раздаются аплодисменты; (сильнее) раздаётся взрыв аплодисментов [Гуч- , ні оплески зриваються в залі (Шиян)]; 3) (только несоверш. — о рельефе — опускаться) обрываться [За., ожередами дорога з степу круто зривається вниз (Головко)]; 4) взрываться, взорваться; ср. зривати1 2; 5) страд, в. (несоверш.) срываться; обрываться; сдёргиваться; обираться; взрываться; ср. зривати1 1—2. зриватися2, -вйється 1) взрываться; изры- . в&ться; 2) срываться. Ср. зривйтиЧ—2., зривистий (о голосе) срывающийся. зрйвиик разг. неодобр, срывщик; редк* сры- ватель [Спекулянт, мародер торгівлі, зрив- ник монополії — ось наш головний «внутрішній» ворог, ворог економічних заходів , Радянської влади (Ленін)], зрйвпиця срьівщица. > зрймий зримый [Ми будуємо комунізм. З . .кожним днем все виразніше й відчутніше проступають зримі його риси в нашому повсякденному труді й житті (Літ. газ., 1950, IX)]. зримо нар. зрймо. зринати1, -паю, -паєш, зринути, -ну, -неш и обл. зірнути, -ну, -нёш (из воды и перен.) выныривать, вынырнуть; (о воспоминании - и т. п.) всплывать, всплыть [Водяник до Русалки: Іди на дно! Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води! (Л. Укр.); І давня казка, вічно мила, Зринає крізь хвилястий спів (Рил.); Перед хлопцями зринула, постать чорноокої, веселої дівчинки (Вас.); Раптом зринуло в пам'яті одне літо, сонячне, розквітле, пахуче (В. Василев- ська — переклад)]; ^иає думка и т. п. возникает (о быстрой мелькает) мысль и т. п. [I думка зрина: Нащо тут -здалася ця праця дрібна?.. (Л. Укр.); На хвилинку ^ в лейтенанта зринуло припущення, від якого радісно забилося серце , (Пани)]. зринати3, -паю, -паєпі, зринути, -ну, -неш и обл. зірнути, -ну, -гііеш (с чего) срываться, сорваться [Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця (Коцюб.); Хай . жодне слово пусте 3 уст не зрине (Рил.); Кінь з недоуздка зірнув (Харьк. у. — Сл. і»]. зрітсбвування срисовывание, срисовка. зрисовуватії, -сбвую, -сбвуєш, зрисувйти, -сую, -сусш срисбвывать, срисовать ІТелє- гін і Мельшин, розіклавши на трлві карту, зрисували кожен для себе маленький топографічний знімок (пепекл: з О. Толстого)]. зрі зрисбвуватиоя, -сбвується срисбвываться. зрисувашія срисбвывание, срисбвка. зрисувати см. зрисбвувати. зрити см. зривати3. зритий 1) взрытый; изрытый [Чорна земля під копитом, Як та рілля, зрита (Руд.)]; 2) срытый. Ср. зривати2 1—2. зриття 1) взрытие; 2) срытие. Ср. зривйти* 1—2. зрівноважений уравновешенный. зрівноваженість, -ності уравновешенность. зрівноваження уравновешение. зрівноважено нар. уравновешенно [Він провів рукою по неголених щоках і, невідомо до кого звертаючись, зрівноважено промовив: «Треба поголитися» (Риб.)]. зрівноважити см. зрівноважувати» зрівноважитися см. зрівноважуватися. зрівноважування уравновешивание, уравновешение; приведение в равновесие. зрівноважувати, -жую, -жуєш, зрівноважити, -жу, -жищ уравновешивать, уравно- , весить; приводить в равновесие, привести в равновесие. зрівноважуватися, -жуюся, -жуєшся, зрівноважитися, -жуся, -жишся уравновешиваться, уравновеситься; приходить в равновесие, прийти в равновесие. зрівнюваний 1) уравниваемый; сравниваемый; 2) сравниваемый; 3) сравниваемый. Ср. зрівнювати 1—3. зрівнювання 1) уравнивание, уравнение; 2) сравнивание; 3) сравнивание. Ср. зрівнювати 1—3. зрівнювати, -нюю, -июєш, зрівпяти, -няю, -ниєш 1) (делать одинаковым) уравнивать, уравнять, (реже) сравнивать, сравнять; « (соверш. разг.— ещё) поравнять [її [жінку| . треба вивести на шлях культури, зрівняти в правах з мужчиною... (Коцюб.)]; 2) (делать ровным) сравнивать, сровнять [Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти (Шевч.)]; 3) (сопоставлять) разг. сравнивать, сравнить (когб, что с кем, о чем) [Зрівняв ягня — против коня! (Воров.)]. зрівнюватися, -нююся, -нюєгася, зрівнятися, -нягося, -няєшся 1) (становиться равным) уравниваться, уравняться; 2) (становиться ровным) сравниваться, сровняться; 3) (толь* ко соверш, — оказаться одинаковым) сравниться, сравняться [Кожна дівчина, яку стрівав в походах і в тилу, ..не могла зрівнятись з його Ольгою... (Коп.)]; 4) (только соверш.—оказаться наравне, рядом с кем, с чем) редк. поравняться [Паровози перетинали шлях різноголосими вигуками і вороже шипіли, зрівнявшись з поїздом (Коп.)]; 5) (только соверш. — о воврасте) разг. исполниться [Зрівнялось їй дванадцять го- дочків (Вовч.)]; 6) страд, з. (несоверш.) уравниваться; сравниваться; сравниваться; сравниваться; ср. зрівнювати 1—3. зрівнювач уравнитель. зрівнювачка уравнйтельница. зрівнялівка уравниловка. зрівпялівськин уравниловский. зрівняльний уравнительный. зрівняльний уравниловец. зрівняльність, -пості уравнйтельпость [Основ- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)