Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зрі 268 зрі на риса нашої общини, яка надала їй особливого значення в очах народників, є зрівняльність землекористування (Ленін)]. зрівняний 1) уравненный; 2) србвненный [Частина будівель була зовсім зрівняна з землею (Гонч.)]; 3) сравнённый. Ср. зрівнювати 1—3. зрівняпня уравнение. зрівняти см. зрівнювати. зрівнятися см. зрівнюватися. зріджений спец. изрежённый. зрідженість, -пості спец. изрежённость. зріджувати, -джую, -джуєш, зрідити, -джу, -дйш спец. изрёживать, изредйть [Випав град. . Він побив молоді сходи, зрідив їх на 25 процентів (Колг. Укр., 1939, IX)). зріджуватися, -джується спец. изрёживаться [В несприятливі по зимівлі роки конюшина дуже зріджується або навіть зовсім випадає, а залишаються тільки злакові трави (Колг. вироби, енцикл.)]. зрідити см. зріджувати. зрідіти, -діє поредеть [Вони [ліси], мов сніг на сонці, стопилися, зріділи, змаліли, декуди пощезали (Фр.)\ І зріділа ніч над ними (Руд.)]. зрідка нар. изредка [Над степом зрідка пробігав вітер (Янов.)]. зріднений 1) сроднённый [Кожним рухом зріднені з землею, Славим цвіт садів і цвіт дівчат (Криж.)]\ ер. зріднити; 2) сроднившийся; ср. зріднитися, зріднити, -ню, -ниш сроднить [Ми згадаємо не раз Чорноморські води, Як братів, зріднили нас Шторми і походи (Нагн.)]. зріднитися, -нюся, -нйшея сродниться [Білоус швидко зріднився з молоддю, і вже за кілька днів усім колгоспникам здавалося, що Михайло завжди жив у Заудайці (Десн.)]. зрідпї предик, разг. сродни [Вона зрідні пустиням І бурям степовим (Рил.)]. зріднути, -не обл. поредеть. зріз, -зу 1) срез [Вдалині виднівся рівний зріз скелі... (перекл. з Вабаевського)]; 2) с.-х. срез, срезка, срезывание [Низьким зрізом треба збільшити збір грубих кормів (Колг. село, 1954, VII)]. зрізаний 1) срезанный [Я швидко пішов полем. Але роздивившись, зрозумів, — це було не поле, а зрізаний очерет (перекл. 'з Федорова)]', 2) усечённый; ~*на піраміда усечённая пирамида [Пройшовши заглибину між двома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (Трубл.)]. Ср. зрізувати 1—2. зрізання срезка. зрізати см. зрізувати. зрізатися (зрїжуся, зріжешся) разг. срезаться; (школън. — ещё) порезаться [Він з бичачою впертістю боров науку і... зрізався (перекл. з Серафимовича)]. зрізка (срезанный мяч) спорт, срезка. зрізок, -зка 1) (отрезок) срезок; 2) (кадка) перерез. зрізування срезывание, срезка [На оголених місцях після зрізування купин і роз- корчовок треба підсіяти трави (Колг. Укр., 1939, VIII)]. зрізувати, -з)гю, -зуєш, зрізати (зріжу, зрі- жеш) 1) срезывать, срезать, срезать; (уда' лятъ что-нибудь иногда — ещё) снимать, снять [Жінки збирали виноград. Одні ножами зрізували грона й кидали в плетені кошики, інші носили ці кошики (Борз.)', Партизани пропустили селян, дали їм знак мовчки йти далі і вогнем з короткої дистанції зрізали мадьярські цепи (Ковпак)]', 2) мат. усекать, усечь. зрізуватися, -зуюся, -зуєшся 1) срезываться, срезаться; сниматься; 2) усекаться. Ср. зрізувати 1—2. зрізувач спец. срезальщик, срезчик. зрізувачка спец. срезальщица, срёзчица. зрікатися, -каЪся, -каєшся, зректися (зречуся, зречешся) (кого, чогб, що робити) отказываться, отказаться (от кого, от чегб, что делать); книжн. отрекаться, отречься (от кого, от чего), (только от чего) отрешаться, отрешиться; уст. отлагаться, отложиться (от кого, от чего) [Кассандра: Зрікаюсь, Андромахо, я зрікаюсь тих слів зловісних (Л. Укр.); Виходячи в розвідку, Козаков ; зрікався всього, підіймався одразу над простим смертним (Гонч.); Знаєш, Осман зрікся грати у твоїй комедії (Коцюб.)]. зрілий зрелый [В першій своїй фазі, на першому своєму ступені комунізм не може ще бути економічно цілком зрілим, цілком вільним від традицій або слідів капіталізму (Ленін)]. зрілість, -лості зрелость [Вміння узагальнювати практику — ознака зрілості керівника (Рад. Укр., 1955, І)]; атестат злості школьн. аттестат зрелости [Клим дістав, нарешті, атестат зрілості й зібрався їхати до Петербурга (перекл. з Горького)]. зріло нар. зрело. зрільник техн. зрёльник. зрільня техн. зрёльня. зріст (род. зросту) 1) рост; (перен. — увеличение — ещё) возрастание [Данько був років на п'ять старший від Валерія, та різнились вони хіба що зростом (Ільч.)]; ~т активності трудящих рост (возрастание) активности трудящихся; в и- с 6 к и й н а г^т, високого зросту выебкого роста, выебкий ростом, высокорослый; середній на г^т, середнього зросту среднего роста, средний ростом; малий (дрібний) на ^т, малого зросту малого рбста, малый ростом, малорослый [Романові вже минуло сім років, хоч і дрібний він на зріст (Вас.)]; н а ~*т, як ви рбстом с вас; н а весь (в увесь) **т прям., перен. во весь рост [Дівчина, ставши на вікні в увесь зріст, поливала квіти (Ільч.)]; 2) редк. возраст; совершеннолетие [Діждалася вдова долі, Зросту того сина (Шевч.)]; дійти [до] зросту войтй (прийти) в возраст, вырасти; достигнуть совершеннолетия [Бо не дійде До зросту дитина, Піде собі сліпця водить (Шевч.); Я дійшов свого зросту і сили, я побачив ясне вдалині (Тич.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)