Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зр! 269 зро зріти1 (зрію, зрієш) (достигать зрелости) зреть, созревать [На полях зріє багатий урожай (Київська пр., 1948', VI); Наш прапор понад світом червоний майорить. Рожевим плодом-цвітом ми зрієм кожну мить (Тич.)]. зріти2 (зрю, зриш) (смотреть) уст. зреть [Тобі вже зазирає в очі Твоє грядущее. Не зри! Сльозу прокочую утри! (Шевч.)]. зробити, -блю, -биш сделать; (о каком-нибудь деле — книжн., поэз. — ещё) совершить, свершить (рит.); (создать, организовать — ещё) устроить; (о поступках — еще) сотворить1; (без прямого дополнения — о поведении— ещё) поступить; (из отдельных частей — ещё) составить; (какую-нибудь вещь разг.у спец. — ещё) сработать; (обработать или отделать что-нибудь спец.— ещё) разделать; (вызвать какое-нибудь явление и т. п.— обычно) произвести, оказать; (приступить к осуществлению чего- нибудь — ещё) предпринять [Не можна зробити країну обороноздатною без величного героїзму народу.. (Леніп)\ Були ми безіменними, Були в недолі ми, А світла сила Леніна Зробила нас людьми (Мас); Зробити воза — це улюблена робота діда Півня (Донч.); Він зробив великої ваги роботу (Ле); — Тут би варто школу зробити, — говорив Прокіп (Коцюб.); Куди я тут піду? І що я тут зроблю у вашій пущі? (Л. Укр.); В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (Коцюб.)]; ~-ти а б й я к сделать кбе-как (кбй-как, как- нибудь, как попало); Фам. сварганить, свахлять; ^ти великі бчі разг. сделать большие глаза" [— Чого воно так, скажіть мені, сестри! — загадала Варвара і аж очі зробила великі (Коцюб.)]; ^ти висновок сделать вывод, вывести заключение, заключить; книжн. умозаключить [3 коротких відповідей можна було зробити висновок, що партійні осередки' всюди існують (перекл. з Фурманова)]; ~*т\\ візит сделать (нанести) визит; ~ти вплив оказать влияние; ^ти враження (уст., редк. в р а ж і п н я) произвести впечатление [Його бесіда зробила велике вражіння на всіх громадян (Фр.)]; ^ти іспит ком^, ч о м ^ сделать (произвести) испытание кому, чему, испытать кого, что, подвергнуть испытанию кого, что; ^ти к о г б ким сдё- ' лать кого кем; (возвести в какой-нибудь , чин) произвести кого во что [I Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл.)]; ~»ти крок прям., перен. сделать шаг, шагнуть іВін зробив крок і зараз стримався (Фр.)]; ^ти лад навести порядок; (между людьми — ещё) установить порядок [Дідові Овсієві не легко давалося зробити лад і спокій (Коцюб.)]; ~гп непридатним привести в негбдность; (для чего — ещё) сделать пепригодным; ~ти обчислення, огляд сделать (произвести) вычисление, смотр; ^ти п е р е- ворбт, подвиг совершить (сделать) переворбт, подвиг; ^ти послугу кому сделать (оказать) услугу кому, услужить кому; уст. одолжить кого; разг. ирон. разодолжить^ когб; ^*ти пбступку сделать уступку, уступить; ^ти початок положить начало; ^гп приємність кому- доставить удовольствие кому; (о человеке — ещё) сделать удовольствие (угодное) кому [Ніщо не могло зробити їй більше приємності, як горсточка насіння, випрохана в путящої хазяйки (Коцюб.)]; ^ти старим (о человеке) состарить; ~>ти тюус (у кбго) сделать (произвести) обыск (у кого), подвергнуть ббыску (когб) [Набігли на циганську хату турецькі жовніри, зробили трус (Коцюб.)]; ~ти честь оказать честь; ^ти шкоду сделать (причинить, нанести) вред (ущерб) [Його захопило непереможне бажання зробить йому шкоду (Коцюб.)]; ^ти, як юбдить (як р й д и в) товариш сделать (поступить), как советует (как советовал) товарищ, последовать совету товарища; нічого не можу ^ти з ним ничегб не могу сделать (поделать) с ним; (о ком разг. — ещё) у меня с ним сладу нет; це булб д у же в а" ж к о ~ти это было бчень трудно сделать, зто стбило большого (огрбмпого) труд6; чисто "^ти (какую-нибудь вещь и т. п.) чисто сделать: разг. чисто сработать; як (що) мені ^ти? как мне поступить?, что мне делать (предпринять)? зробитися, -блюся, -бпшся 1) сделаться; (о явлениях, событиях — обычно) произойти, совершиться; (о внешних результатах чего-нибудь — ещё) образоваться [Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться (Ном); Перед дверима зробився тиск, а знизу все напирали (Коцюб.)]; 2) (в сочетании с другими частями речи — как связка) сделаться, стать [Андрій усім жалівся, але тепер його рука зробилась гаслом (Коцюб.); Легко, легко так зробилось [Фр.)]; ^тися звичайним (звичкою) сделаться (стать) обычным; сделаться (стать) привычкой, войти в привычку; ^тися присл ї'в'я м сделаться (стать) послбвицеи, войтй в послбвицу; ~^тися старим (о живом) состариться, сделаться старым (старикбм); що ^билося з н и м (й о м у)? что произошл 6 (сделалось; разг. сталось) с ним? [Що ж се зробилося з старим, Чого зрадів оце? (Шевч.); Не знаю й досі, що йому зробилось, що він такий лихий в той вечір був\ (Л. Укр.)]. зробітнйчений ораббченный. зробітнйчепня ораббчение. зробітнйчити см. зробітпйчувати. зробітнйчитися см. зробітнйчуватися. зробітнйчування ораббчение. зробітнйчувати, -чую, -чуєш, зробітнйчити, -чу, -чиш ораббчдвать, ораббчить. зробітнйчуватися^-^уюся, -чуєшся, зробітпй- читися, -чуся, -чишся ораббчиваться, ора- ббчиться. зрбблепий сделанный; совершённый; свершённый; устрбенный; составленный; сра- ббтанный; разделанный; произведённый, оказанный; предпринятый [Окопів, так |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)