зро 271 ЗРТ чествах, явлениях; о нормах чеіо-нибудь и т. п. — ещё) возрастать, возрасти, повышаться, повыситься [І він зростав Не так, як син його зростає (Рил.); Хаецький, невпинно зростаючи сам, водночас сприяв і майорові в його роботі (Гонч.); Сили табору миру, демократії і соціалізму зростають і міцніють з кожним днем (Рад. Укр., 1952, XI); Мавка спалахнула: Так! хто не зріс між вами, пе зрозуміє вас! (Л. Укр.)] Мов покоління Зросло в комсомолі (Воронько); Рівень заробітної плати зріс, і збільшилися прибутки колгоспів (Зак. п'ят. план)]; 2) (о растениях) расти, вырастить, вырасти [А на тій ниві ро- сте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця (Коцюб.); Ъй, того ми так високо Виросли на гіллі* — Якби зросли низесенько, Чи то ж би доспіли? (Л. Укр.)}. зростатися, -стаюся, -стбешея, зростися, -туся, -тёшся срастаться, срастись [Злітаючи в небо, він зростається 8 машиною в єдину живу істоту (Трипіл.); Ой, у полі дві тополі докупи зрослися (Чуб.)]. зростаючий растущий; вырастающий; возрастающий, повышающийся; (иногда) развивающийся [На базі зростаючої важкої індустрії розширяється виробництво тканин, одягу, взуття та інших товарів народного споживання (Хрущов); Під впливом зростаючої визвольної боротьби українського народу в ряді районів Польщі відбувались селянські виступи, які ослабляли польську феодальну державу - (Тези про 300-річчя)]. Ср. зростити 1. зрости см. зростати. зростися см. зростатися. зростити см. зрощувати. зрбсток, -тка србсток. зрошений орошённый; покрытый [Я лежала на зрошеній передранковою росою траві (Риб.)]. Ср. З|юшувати. зрошення орошение [— Ідея зрошення наших степів не нова. Не мені вона належить — належить вона самому народові, — говорив Мурашко наступного вечора своїм прияте- г лям (Гонч.)]. зрошувальний оросительный [Вона раділа, як дитя, кожній звістці про нові зрошувальні оистеми (Донч.)]. зрошуваний орошаемый [Зрошувані поля даватимуть багатющі врожаї (Літ. газ., 1952, VII)]. зрошування орошение. зрошувати, -шую, •шуєш, зросити (зрошу, зросиш) орошать, оросить; (при словах роса, пот — обычно) покрывать, покрыть [Бачиш, дамби стрімких загат До колгоспних зійшлися'хат, Там потужні стоять насоси — Вони легко це поле зросять (Заб.); Припав нін до землі та и зросив її слізьми (Вовч.); Холодний піт зросив мене 8 ніг до голови (Смол.)]. зрошуватися, -шуюся, -шувіпся, зроситися (зрошуся, зросишся) орошйтьоя, ороситься; покрываться, покрыться. Ср. зрошувати* зрошувач ороситель. зрощений 1) выращенный; взращённый [Братством своїм багата, Зрощена [правда] у Кремлі, Хай розкида зернята По велетенській землі (Мал.)]; 2) сращённый. Ср. зрощувати 1—2; 3) сросшийся [Брови її високі і зрошені в'юнкою чорною гадючкою на чолі білому чорніли, ~~ щось недобре віщували (Вовч.)]; ср. зростатися. зрощення сращение, зрбщування 1) выращивание; взращивание; 2) сращивание. Ср. зрощувати 1—-2; 3) сращивание [Концентрація виробництва; монополії, що виростають з неї; злиття або зрощування банків з промисловістю — ось історія виникнення фінансового капіталу і зміст цього поняття (Ленін)]; ср. зроста-» тися. зрбщувати, *щую, -щуеш, зростити (зрощу, зростиш) 1) выращивать, вырастить; (преим. перен.) взращивать, взрастить [I далі їх [біографії] ніяк не розрізнити — чи на кордонах дальніх стоїмо, чи зрощуємо колосисте жито (Герао.); Не можна ж зростити квітку на безводному грунті. Вона зів'яне (Коцюб.)]; 2) (соединять) спец. сращивать, срастить. зруб, -бу 1) сруб; обл. срубка [Колись хотіли купити у нього цього ясена на зруб (Вас.)]; 2) строит, сруб, обр^б; (для мостов, плотин и т. п.) спец. ряж [На двадцять восьмий день дванадцять башт, схожих на високі зруби, порівнялися з настом старого мосту (Панч); Ну ж і весело довкола: Був недавно тільки зруб, А тепер — висока школа, А за школою ще й клуб! (Мур.)]; 3) (место, ёде вырубили лес) вирубка, выруб [Ідуть вони темним лісом, Ідуть чагарами, Ідуть вони пустим зрубом, Буйними ланами (Руд.)]. зрубаний срубленный; вырубленный; снесённый, снятый; сколотый [На місці зрубаного дуба Росли нові! (Сое.)]. Ср. зрубувати. зрубання срубка; вырубка; сколка. Ср. зрубувати. зрубати см. зрубувати. зрубйти, -бліб, -биш строит, редк. срубить ІЗрубив хату (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. зрубування срубка; вырубание, вйрубка; скалывание, сколка. Ср. зрубувати. зрубувати, -бую, -буєш, зрубати, -баю, »б&бш срубить, срубить; (много, всё — ещё) вы* рубать, вырубить; (о голове•— обычно) сносить, снести, снимать, снять; (о льде и т. п. — еще) скалывать, сколбть [К и л и а: ..Зрубай її [вербу], як хочеш, хіба я бороню? (Л. Укр.); Хтось без жалю веселий гай зрубав (Га.)]. зрубуватися ^ -бується еру биться; вырубаться; сноситься, сниматься; скалываться. Ср. зрубувати. зруйнований 1) разрешенный; развйленный; взорванный; разорённый [На якийсь час [телефонна] лінія входить в зруйновану траншею, потім знову виринає і знову біжить через пагорки (Гонч.Щср. зруйнувати; 2) разрушившийся; развалившийся; обветшалый; рухнувший; разорившийся [Перейшли річку по льоду біля з руйнованого млина (Коэач.)]\ ср. зруйнуватися. . зруйнованість, -пості 1) разорённость;-?) обветшалость. Ср. зруйнований 1—2.
|