Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

вря
Ж
му) не сдвинусь с места, разг. шагу не
сделаю; 3) страд, з. (несоверш.) сдвигаться;
сворачиваться; ср. зрушувати 1.
зря нар. разг. зря [Ні хвилини не хочу гаяти
зря (Шиян)].
зряджати, -джаю, -джаєш, зрядити, -джу,
-дйш обл. 1) (одевать) обряжать, обрядить;
2) (приготовлять) снаряжать, снарядить
[Зітхнула та й стала зряджати сина в
дорогу (Головко); Зрядили його, і він пішов
(Манж.)]\ 3) (нанимать, договаривать)
подряжать, подрядить [Марія зрядила
досвідченого старика Арсентія, щоб за кіньми
приглянув (Горд.)].
зряджатися, -джаюся, -джаєшся, зрядйтися,
-джуся, -дйшся 1) обряжаться,
обрядиться; 2) снаряжаться, снарядиться [Тільки
навесні згадала я, як-то люди плачуть,
як почав мій Данило в дорогу зряджатись
(Вовч.);—Оддали мене молодим панам,—
каже [Одарка],—з неділі повезуть. І вас
повезуть, тітко-серце; казали нам на
неділю зрядитись (Вовч.)]. Ср. зряджати 1—2.
зрядити см. зряджати.
зрядйтися см. зряджатися.
зряду нар. сряду.
зрятувати (зрятую, зрятуєш) обл. спасти
[Зрятуй його! (Греб.)].
зрячий зрячий [Кобзар дивився на нього
зрячими очима (Риб.); М а м а й: ..На
каторзі ви мені світ одкрили, тепер я
зрячий, обрій бачу, ' і за обрій заглядаю
[Янов.)].
зсаджувати, -джую, -джуєш, зсадити, -джу,
-диш 1) ссаживать, ссадить; (из чего-
нибудь— еще) высаживать, высадить
[Чоловік тоді його зсадив з груші (Рудч.)]\
2) (вверх) подсаживать, подсадить [Накладе
сіна на віз та й зсадить туди свою Меласю
(Квітка)].
зсаджуватися, -джується 1) ссаживаться;
• высаживаться; 2) подсаживаться. Ср.
зсаджувати 1—2.
зсадити см. зсаджувати.
зсадпіїти, -ню, -нйш [содрать кожу на теле)
ссадить.
зселення сселение.
зселити см. зселяти.
зселитися см. зселятися.
зселяти, -ляю, -ляєш, зселити, -лю, -лиш
сселять, сселить.
зселятися, -ляється, зселитися, -литься
сселяться, сселиться.
з-сёред предл. из; (при названиях людей —
ещё) из среды.
зсередини нар. изнутри [Вкупі з матір'ю він
день у день коло хати порається. Розкрив
її, оббив зокола й зсередини (Мирн.)].
зсерця нар. разг. в сердцах [Турн зсерця
скрипотів зубами (Котл.)\ Він порвав
телеграму.. Це він зробив зсерця (Скляр.)].
зсильнополітйчний, -ного сущ. ист. ссыльно-
политйческий.
зспльпопоселёнець, -нця ист.
ссыльнопоселенец.
зсппілий обл. посинелый, посиневший [—
Застрелю, як собаку, — шепче Замфір зсині-
лими устами (Коцюб.)].
зсшіїти, -пію, -пієш обл. посинеть.
<*-380
зек
зсипальник спец. ссыпальщик.
зсипальниця спец. ссыпальщица.
зсипання ссыпка.
зсипати, -паю, -паєш, зсипати, -плю, -плеш
ссыпать, ссыпать [Привезли перший віз
і зсипали пісок на купу (Л. Укр.)].
зсипатися, -пається ссыпаться.
зейпка ссыпка.
зсипний ссыпной; <**нйй пункт ссыпной
пункт; разг. ссыпка [В багатьох колгоспах
з самого початку жнив добре розгорнулися
скиртування, молотьба та вивіз хліба на
зсипні пункти (Рад. Укр.у 1946, VIII)].
зсипнйк, -ка спец. ссыпщик.
зсиппйця спец. ссыпщица.
зсисати (зсисаю, зсисаєш), зісебтп (зіссу,
зіссеш) ссасывать, ссосать.
зсихання ссыхание.
зсихати (зсихаю, зсихаєш), зсохнути и
зсохти, -хну, -хнеш засыхать, засохнуть;
(тощать) иссыхать, иссохнуть [Здався
тепер, барвіночку, Не мені, другій, —
Бодай би зсох, бодай зов'яв, Барвіночку
мій!.. (Л. Укр.)\ Вона зів'яла, зсохла, як
билина в спеку (Н.-Лев.)].
зсихатися (зсихаюся, зсих&єшся), зсохнутися
и зсохтися, -хнуся, -хнешея ссыхаться, себх-
нуться [А м ф і о н: .. На лірі струни зсох-
лись від невжитку (Л. Укр.); Малаика чорна,
зсохлась уся на шабатурку (Коцюб.)].
зсідання 1) садка; 2) свёртывание,
створаживание; сседание, сваривание. Ср.
зсідатися 1—2.
зсідати, -даю, -д&єш, зсісти (зсяду, зсядеш)
сходить, сойтй; разг. слезать, слезть
[З чужого коника і в грязі зсідають (Ном.);
Швиденько зсів з коня могучий цар
(Фр.)].
зсідатися, -дається, зсістися (зсядеться) 1) (о
тканях, коже и т. п.) садиться, сесть,
сседаться, ссесться, съёживаться, съёжиться;
2) (о молоке, крови и т. п.) хим., кул.
свёртываться, сворачиваться, свернуться, тво-
Їібжиться, створаживаться, створбжиться;
только о молоке кул. разг. — ещё) ссе-
датьдя, ссесться, свариваться, свариться
(при кипячении)', здатність ^датися
хим. способность свёртываться,
свёртываемость.
зсідок, -дка мед. свёрток.
зсік, -ку спец. ссек.
зсікати, -каю, -каєш, зсікти (зсічу, зсічеш)
ссекать, ссечь [Торік, колючи тріски, зсікла
собі руку (Вовч.)].
зсілий свернувшийся, створоженный, створб-
жившийся [Зсіле молоко (Вх, Зн.—Сл. Гр.)].
зсісти см. зсідати.
зсістися см. зсідатися.
зскакування соскакивание.
зскакувати, -кую, -куєш, зскочити, -чу, -чиш
1) соскакивать, соскочить [3 вагонів
ешелону, тільки зарипіли гальма, почали
зскакувати червоноармійці (Скляр.); Мамаюк
бачила, як незнайома дівчина зскочила з
нарт і підняла рушницю (Трубл.)]; 2)
(подниматься) редк. вскакивать, вркочйть
[Грицько зразу зскочив з місця (Вас.)].
зскоблйти см. зскоблювати.
зскоблйтися см. зекбблюватися.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)