Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вря Ж му) не сдвинусь с места, разг. шагу не сделаю; 3) страд, з. (несоверш.) сдвигаться; сворачиваться; ср. зрушувати 1. зря нар. разг. зря [Ні хвилини не хочу гаяти зря (Шиян)]. зряджати, -джаю, -джаєш, зрядити, -джу, -дйш обл. 1) (одевать) обряжать, обрядить; 2) (приготовлять) снаряжать, снарядить [Зітхнула та й стала зряджати сина в дорогу (Головко); Зрядили його, і він пішов (Манж.)]\ 3) (нанимать, договаривать) подряжать, подрядить [Марія зрядила досвідченого старика Арсентія, щоб за кіньми приглянув (Горд.)]. зряджатися, -джаюся, -джаєшся, зрядйтися, -джуся, -дйшся 1) обряжаться, обрядиться; 2) снаряжаться, снарядиться [Тільки навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись (Вовч.);—Оддали мене молодим панам,— каже [Одарка],—з неділі повезуть. І вас повезуть, тітко-серце; казали нам на неділю зрядитись (Вовч.)]. Ср. зряджати 1—2. зрядити см. зряджати. зрядйтися см. зряджатися. зряду нар. сряду. зрятувати (зрятую, зрятуєш) обл. спасти [Зрятуй його! (Греб.)]. зрячий зрячий [Кобзар дивився на нього зрячими очима (Риб.); М а м а й: ..На каторзі ви мені світ одкрили, тепер я зрячий, обрій бачу, ' і за обрій заглядаю [Янов.)]. зсаджувати, -джую, -джуєш, зсадити, -джу, -диш 1) ссаживать, ссадить; (из чего- нибудь— еще) высаживать, высадить [Чоловік тоді його зсадив з груші (Рудч.)]\ 2) (вверх) подсаживать, подсадить [Накладе сіна на віз та й зсадить туди свою Меласю (Квітка)]. зсаджуватися, -джується 1) ссаживаться; • высаживаться; 2) подсаживаться. Ср. зсаджувати 1—2. зсадити см. зсаджувати. зсадпіїти, -ню, -нйш [содрать кожу на теле) ссадить. зселення сселение. зселити см. зселяти. зселитися см. зселятися. зселяти, -ляю, -ляєш, зселити, -лю, -лиш сселять, сселить. зселятися, -ляється, зселитися, -литься сселяться, сселиться. з-сёред предл. из; (при названиях людей — ещё) из среды. зсередини нар. изнутри [Вкупі з матір'ю він день у день коло хати порається. Розкрив її, оббив зокола й зсередини (Мирн.)]. зсерця нар. разг. в сердцах [Турн зсерця скрипотів зубами (Котл.)\ Він порвав телеграму.. Це він зробив зсерця (Скляр.)]. зсильнополітйчний, -ного сущ. ист. ссыльно- политйческий. зспльпопоселёнець, -нця ист. ссыльнопоселенец. зсппілий обл. посинелый, посиневший [— Застрелю, як собаку, — шепче Замфір зсині- лими устами (Коцюб.)]. зсшіїти, -пію, -пієш обл. посинеть. <*-380 зек зсипальник спец. ссыпальщик. зсипальниця спец. ссыпальщица. зсипання ссыпка. зсипати, -паю, -паєш, зсипати, -плю, -плеш ссыпать, ссыпать [Привезли перший віз і зсипали пісок на купу (Л. Укр.)]. зсипатися, -пається ссыпаться. зейпка ссыпка. зсипний ссыпной; <**нйй пункт ссыпной пункт; разг. ссыпка [В багатьох колгоспах з самого початку жнив добре розгорнулися скиртування, молотьба та вивіз хліба на зсипні пункти (Рад. Укр.у 1946, VIII)]. зсипнйк, -ка спец. ссыпщик. зсиппйця спец. ссыпщица. зсисати (зсисаю, зсисаєш), зісебтп (зіссу, зіссеш) ссасывать, ссосать. зсихання ссыхание. зсихати (зсихаю, зсихаєш), зсохнути и зсохти, -хну, -хнеш засыхать, засохнуть; (тощать) иссыхать, иссохнуть [Здався тепер, барвіночку, Не мені, другій, — Бодай би зсох, бодай зов'яв, Барвіночку мій!.. (Л. Укр.)\ Вона зів'яла, зсохла, як билина в спеку (Н.-Лев.)]. зсихатися (зсихаюся, зсих&єшся), зсохнутися и зсохтися, -хнуся, -хнешея ссыхаться, себх- нуться [А м ф і о н: .. На лірі струни зсох- лись від невжитку (Л. Укр.); Малаика чорна, зсохлась уся на шабатурку (Коцюб.)]. зсідання 1) садка; 2) свёртывание, створаживание; сседание, сваривание. Ср. зсідатися 1—2. зсідати, -даю, -д&єш, зсісти (зсяду, зсядеш) сходить, сойтй; разг. слезать, слезть [З чужого коника і в грязі зсідають (Ном.); Швиденько зсів з коня могучий цар (Фр.)]. зсідатися, -дається, зсістися (зсядеться) 1) (о тканях, коже и т. п.) садиться, сесть, сседаться, ссесться, съёживаться, съёжиться; 2) (о молоке, крови и т. п.) хим., кул. свёртываться, сворачиваться, свернуться, тво- Їібжиться, створаживаться, створбжиться; только о молоке кул. разг. — ещё) ссе- датьдя, ссесться, свариваться, свариться (при кипячении)', здатність ^датися хим. способность свёртываться, свёртываемость. зсідок, -дка мед. свёрток. зсік, -ку спец. ссек. зсікати, -каю, -каєш, зсікти (зсічу, зсічеш) ссекать, ссечь [Торік, колючи тріски, зсікла собі руку (Вовч.)]. зсілий свернувшийся, створоженный, створб- жившийся [Зсіле молоко (Вх, Зн.—Сл. Гр.)]. зсісти см. зсідати. зсістися см. зсідатися. зскакування соскакивание. зскакувати, -кую, -куєш, зскочити, -чу, -чиш 1) соскакивать, соскочить [3 вагонів ешелону, тільки зарипіли гальма, почали зскакувати червоноармійці (Скляр.); Мамаюк бачила, як незнайома дівчина зскочила з нарт і підняла рушницю (Трубл.)]; 2) (подниматься) редк. вскакивать, вркочйть [Грицько зразу зскочив з місця (Вас.)]. зскоблйти см. зскоблювати. зскоблйтися см. зекбблюватися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)