зек 274 зсу зекбблювати, -люю, -люєш, зскоблйти, -лю, -лиш соскабливать, соскоблить. зекбблюватися, -люється, зскоблйтпся, *лйть- ся соскабливаться, соскоблиться. зсковзувати, -зую, -зуєш и зскбвзуватися, зсковзнути, -ну, -неш и зсковзнутися соскальзывать, соскользнуть [Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (Ус.)]* зскочити см. зскакувати. зскребти см. зскрібати. зскребтися см. зскрібатися. зскрібання соскроббние, соскабливание. зскрібати, -баю, -б&єш, зскребти, -бу, -беш соскребать, соскрести, соскабливать, соскоблить [Він узяв тюленячі кістки, старанно зскріб з них м'ясо (перейл. з Сьо- мушкіна)]. зскрібатися, -бається, зскребтися, -бёться соскребаться, соскрестйсь, соскабливаться, соскоблиться. зскубувати, -бую, -буєш, зскубати, -баю, -б&єга и зскубти, -бу, -бёш сощипывать, сощипать, сощипнуть. зслизати, »заю, -заєш, зслйзпути и зслизти (зслизну, зслизнеш) 1) соскальзывать, соскользнуть; лижі зслизнули з ніг лыжи соскользнули с ног; 2) перен. исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть [Дві ямочки на щоках наче засміялись і знов в одну мить зслизли (Н.-Лев.); Лев сердито воркоче: ..А, щоб ти зслиз! (Л. Укр.)]. зсовування сдвигание; разг. сдвижка; смешение. Ср. зсовувати* зсовувати (зсовую, зсовуєш) и зсувати, -ваю, -ваєш, зсунути, *ну, -пеш сдвигать, сдвинуть; {ставить вместе — ещё) составлять, составить; (изменять местоположение — еще) смещать, сместить [Гнат зсував топкі брови й поглядав на жінку спідлоба (Коцюб.); Стрункий Бекір, в одній сорочці, заголив руки по лікоть, фез зсунув на тім'я і бив по струнах з таким завзяттям, що не чув навіть, як його кликали (Коцюб.)]. зсовуватися (зсовуюся, зсовуєшся) и зсуватися, -ваюся, -в&єшся, зсупутися, -нуся,, міешся 1) сдвигаться, сдвинуться; (изменять местоположение — ещё) смещаться, сместиться; (медленно спускаться—ещё) сползать, сползти, съезжать, съехать (преим. о частях костюма и т. п.); (падать с чего- нибудь — ещё) соскальзывать, соскользнуть; (о земле—ещё) оползать, оползти, обваливаться, обвалиться [Всі зсовувались, пускали і пас за стіл (Вас); Вона любила осінню пору, коли повітря таке прозоре, що гори, здавалось, зсувались і стояли, як стіни храму (Коцюб.); Капелюх зсувався йому на очі, поли свити роздувалися від вітру (перекл. з Горького); Він стоїть над яром, жовта глина зсувається в нього з-під піг (Коцюб.); Скелі зсунулися зовсім близько, і Гайворонові здавалося, ніби йде він у довжелозному коридорі (Собко); Він зсунувся в борозну і заснув, підібгавши під себе поженята (В. Василевська — переклад) ; Фереджб зсунулось з її голови і впало додолу (Коцюб.); Остапові зсунулась пов'язка з рани (Коцюб.)]; 0 гнутися з глузду разг. рехнуться (вулъг.), спятить [с ума] (фам.), своротить с ума (фам.), свихнуться (разг.), оглупеть, лишиться рассудка (ума), потерять рассудок (ум), помешаться, тронуться [Не гадай прецінь, що я з глузду зсунувся (Фр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) сдвигаться; Составляться; смещаться; ср. зсовувати. зсохлий засохший; иссбхший [3 соняшників опадали зсохлі жовті пелюстки (Десн.); Зсохлий, зморщений, жовтий, він скидавсь на мерця (Коцюб.)]. Ср. зсихати. зсохнути, зебхти см. зсихати. зсохнутися, зебхтися см. зсихатися. зспівуватися (зспівуюся, зспівуєшся), зспіватися, -ваюся, -в&єшся спеваться, спеться. зспбду см. зісподу. зстарити, -рю, гриш разг. состарить [Нужда мене зстарила і зв'ялила (Вовч.)]. зстаріти, -рію, -рієш и зстарітися ралг. состариться [Зстаріли ви, ненько!.. (Вовч.)]. зстародавпа нар. издревле. зстрибувати, -бую, -буєш, зстрибнути, -ну, -иёш спрыгивать, спрыгнуть, соскакивать, соскочить [Шура зстрибнула з машини і пішла в голову колони (Ґонч.)]. зстригати, -гаю, -гаєш, зстрйгтн, *рижу, -рижёш состригать, состричь [Він раптом неспокійно заграв, розкидаючи, наче кремінь іскри, гострі слівця, зстригаючи ними, як ножицями, все, що суперечило йому (перекл. з Горького)]. зстригатися, -гається состригаться. зстрйгти см. зстригати. зстругати см. зстругувати. зстругатися бм. зстругуватися. зстругувати, *гую, -гуєш, зстругати (зстру- жу, зстружеш и зстругаю, зстругаєш) сострагивать, сострогать, состругивать, состругать. зстругуватися, -гується, зстругатися (зстру- жеться и зстругається) сострагиваться, сострогаться, состругиваться, состругаться. зступати, -паю, -п&фп, зступити, -плю, -шші обл. сходить, сойтй. зступатися, -пається, зступитися, -питься сходиться, сойтись, сдвигаться, сдвинуться [— Кажіть: хто там озивається?..—аж розлягається пан до передніх. Передні мовчать; зступаються ближче один до одного (Мирн.); По кутках у хаті зступилр- * ся тіні; густий мо^ок окрив її всю (Мирн.)]. зступити см. зступати. зступитися см. зступатися. зсув, -ву смещение; (техн. — ещё) сдвиг; (геол. — ещё) сдвиг, бползень (вследствие размыва почвенными водами); ^в г р у н- т у смещение почвы* ' зсування сдвигание; разг. сдвижка; смещение; (геол.—ещё) оползание. Ср. зсовувати. зсувати см. зсовувати. зсуватися см. зсовуватися. зсувний 1) едвижнбй; 2) геол. "бползневый. зсудомити, -мить свести (судорогой), стянуть (судорогой); (безл. — ещё) скорчить, разг. скорёжить [Хвиля радості наплинула па Муху й до корчів зсудомила йому горло (Панч); Вони винили. Стахурський легко
|