Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зав 14 зав слишком трудный, слишком тяжёлый, разг. чересчур трудный, чересчур тяжёлый [Невже і справді заважка мені Дорога зустрічей і тиха путь прощань? (Бажан)]. заважко нар. 1) тяжеловато; тяжел6; слишком тяжелб; чересчур тяжело; 2) трудновато, тяжеловато; трудно, тяжелб; слишком трудно, слишком тяжелб; чересчур трудно, чересчур тяжелб [I слово вимовить заважко їм було (Бажан)]. Ср. заважкий 1—2. заважувати, -жую, -жуєш (разг.), зав&жити, -ва^ку, -важиш 1) весить; разг. тянуть, потянуть; 2) переп. разг. иметь значение; 3) (чем-нибудь, поднимая, отделяя) обл. нажимать, нажать (на что), налегать, налечь (на что) [Він щосили заважив дзюбаком у ямці, щоб відлупити груду (Фр.)]. завал, -лу 1) (действие) обвбл [Завал тепляка стався за кілька хвилин до кінця перерви (Собко)]; 2) (нагромождение) зава*л [Вилізши з-під завалу, бійці кинулись у воду (Куч.)]. завала 1) разе, завал; нагромождение, за- громождённость; (снега) занбс, (чаще) заносы [У хаті така завала, що нема де сісти (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]; 2) (о товарах, грузах и т. п.) залежи. завалений 1) заваленный; загромождённый [Весь берег був завалений ворожими трупами (Ковпак)]; 2) поваленный; заваленный, обваленный, обрушенный; проваленный [Лісовик, щось воркочучи, закурює люльку, сівши на заваленому дереві (Л. Укр.)]; 3) проваленный; заваленный. Ср. завалювати 1—3. завалистий обл. 1) обвалистый; 2) (о зиме) многоснежный. завалити см. завалювати. завалитися см. завалюватися* завалка спец. завалка. завалочний спец. завалочный [От ще кілька хвилин, і перша мульда, підхоплена хоботом завалочної машини, поволі увійшла в отвір печі (Собко)]. завалувати, -лує 1) залаять, поднять лай [Брязкіт намерзлої шибки гулко роздався в морозному повітрі, собаки, зачувши, завалували (Мирн.)]; 2) (о движении) обл. повалить; (о дыме и т. п. — еще) заклубиться; "*>вало дймом безл. заклубился дым- [Заблискало по висоті, загриміло, завалувало димом (Гонч.)]. завалювання 1) заваливание; разг. завулка; загромождение; 2) заваливание, обваливание. Ср. завалювати 1—2. завалювати, -люю, -люєш, завалити, -валю, -валиш 1) (чем-нибудь или собой) заваливать, завалить; (о помещении и т. п. — переполнять — ещё) загромождать, загромоздить [Коли все вугілля в лаві вибрано, лаву завалюють' породою (Донч.); Місто завалили виноградом, інжиром, жовтими прозорими порсиками (Скляр.)]] 2) (вызывать падение) валить, повалить; (о постройке и т. п. —ещё) заваливать, завалить, обваливать, обвалить, обр^ши- Еать, обрушить; (вовнутрь) проваливать, провалить; 3) перен. проваливать, провалить; разг. заваливать, завалить [Ти ж знов завалиш справу з гуртом своїх роззяв (Бажан)]. завалюватися, -лююся, -люєшся, завалитися, -валюся, -вйлишся 1) (падать) валиться, повалиться; заваливаться, завалиться, обваливаться, обвалиться, обрушиваться, обрушиться, решиться, рухнуть; проваливаться, провалиться [В яру криниця завалилась, Верба усохла, похилилась (Шевч.); Місток завалився (Руд.)]; ер. завалювати 2; 2) (укладываться) фам. заваливаться, завалиться [Забравшись до кабінету, він раптом ні з сього ні з того завалився спати і спав до самого вечора (Гонч.); Було завалиться на1 піч (Сл. Гр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) заваливаться; загромождаться; валиться; заваливаться, обваливаться, обрушиваться; проваливаться; ср. завалювати 1—2. заваляпий (у чбму) запичканный (чем), замаранный (чем) [Брудна вода стікає з мокрої спідниці, а Марійка стоїть, ще й пальці розгорпула, заваляні в болоті (Коцюб.)]. завалити, -ляю, -ляєш разг. (чим, у чому) запачкать (чем), замарать (чем); разг. завалять (в чём). завалитися, -лягооя, -лясшея 1) разг. заваляться [Дось завалялось у коморі (Сл. Гр.)]; 2) (у чому) запачкаться (чем), замариться (чем). завалящий разе. 1) (плохой) завалйщий [Одежа на ньому старенька, і не знать чим підперезаний, і шапка заваляща (Квітка)]; 2) (бывший долго без употребления) завалявшийся. заваль, -лі разг. заваль, залежь. завалькувати, -кую, -куєш обложить степы толстым слоем глины, обмазать стены толстым слоем глины. зав&лыши обл. 1) громбздкий [Скриня була завальна, важка (Н.-Лев.)]; 2) (о зиме) снежный, с (большими) занбеамп [Завальна зима (Н.-Вол. у. — С л. Г р.)]. завантажений загруженный, загружённый [Сьогодні день у мене завантажений, багато справ (Коп.)]. завантаженість, -пості загруженность, загруженность. завантаження загрузка [Витрата електроенергії на молотьбу залежить від типу молотарки, її завантаження, а також якості врожаю (Колг. вироби, енцикл.)]. завант&житй см. завантажувати. завантажитися см. завантажуватися. завантажник загрузчик. завантажування загрузка. завантажувати, -жую, -жуєш, завантажити, -жу, -жиш загружать, загрузить. завантажуватися, -жуюся, -жуєшся, завантажитися, -жуся, -жишся, загружаться, загрузиться. завантажувач загрузчик. заварений заваренный. / заварити см. заварювати. заваритися см. заварюватися. заварка заварка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)