Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зав 15 зав заварний заварной. заварювальний спец. заварочный. заварювання заваривание, заварка. заварювати, -рюю, -рюещ, заварити, -варю, -вариш заваривать, заварить [Самовар не забарився поспіти:, не забарилася Христя і чаю заварити (Мирн.)]; ^рйти кбшу перен. разг. заварить кашу [Заваривши кашу, не жалуй масла (Ном.)]. заварюватися, -рюється, заваритися, -вериться завариваться, завариться [Г а н а: Чула одним вухом, ніби у вас, Прокопе, з Мариною діло серйозне заварюється (Корн.)]. завбачення метеор, и пр. предсказание. завбачати, -чаю, -чаєш, завбачити, -чу, -чиш метеор, и пр. 1) предсказывать, предсказать; ~»*чити погбду предсказать погоду; 2) редк. предвидеть (только несоверш.); предусматривать, предусмотреть, завбачений 1) предсказанный; 2) предвиденный; предусмотренный [Віщий Фіни.. На самоті спокійпо ждав, Щоб день, призначений від долі, Давно завбачений, настав (перекл. з Пушкіна)]. Ср. завбачати 1—2. завбачення метеор, и пр. предсказание. завбачити см. завбачати. завбачливий редк. предусмотрительный [Завбачливий Богун щодня водив свій полк у поле: вчив козацької науки (Кач.)]. завбачливо- нар. редк. предусмотрительно [Саша Сіверцев завбачливо падає, закриваючи голову руками, ніби тільки її й береже (Гонч.)]. завбачник метеор, и пр. предсказатель. завбачннця метеор, и пр. предсказательница. завбільшки нар. величиною [Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки (Трубл.)]. завбого нар. беднов?то; бедно, уббго; (в большей степени) слишком бедно, слишком уббго, разг. чересчур бедно, чересчур уббго [Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру (Л. Укр.)]. завважувати, завважити см. зауважувати, зауважити, заввишки нар. выеотбю, вышинбю, в вышину; (о человеке и животном) рбстом [Сам той Ох на корх заввишки, А на сажень борода (Л. Укр.)]. завглибшки пар. глубинбю, в глубин^ [Яма завглибшки була вже двадцять і два сажні (Фр.I завгодно 1) част, угбдно [Було мені ще років вісім. Мав тоненький голос я. Але по слуху яку завгодно пісню переймав (Тич.)]', 2) предик, редк. угбдно [А приступи хто до неї — «Що вам буде завгодно?» (Воєн.)]; я к' в а м ~по как вам угбдно, как хотите. завгодя нар. обл. заранее; разг. загодя [Збиралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили (Мирн.)]. завгбрюватп, -рюю, -рюєш, завгбрити, -рю, -риш (кому) обл. причинять гбре, причинить горо Скому); причинять неприятность, причинить неприятность (ком^); огорчать, огорчить (кого} [Правда, цим ми йому не завгоримо й його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, ало й вовка ловлять (Н.-Лев.)]. завгбсп (завідуючий господарством, завідувач г о с п о д й п- с т в а) завхоз (заведующий хозяйством). завгоспівський завхбзовский. Ср. завгбсп. завгрубшки нар. обл. толщинбю [Намисто було завгрубшки як мов (Харьк. — Сл. Ґр.)]. завдаваипя причинение; нанесение. Ср. завдавати 1. завдавати, -даю, -даёш, завд&ти, -дДм, -даси 1) (що, чогб) причинять, причинить (что), разе, задавить, задать; (иногда — ещё) доставлять, доставить (что), приносить, принести (что), (реже) приводить, привести (к чему); (о ереое, ущербе и т. п. — обычно и всегда об ударе) наносить, нанести (что); (только соверги. — о многом неприятном — ещё) наделать (чегб) [Андрій дивувався. Невже це він одною рукою мав силу завдати залізу такі глибокі рани? (Коцюб.); Згадати тільки всі тяжкії муки, Що завдали борцям за правду вороги, Кому ж не стиснуться раптово руки Від помсти лютої жаги? (Л. Укр.)]; *-*ти бблю ком^, ч о м $ см. біль; ^ти втрйти, втрат см. втрата;. *^ти ж а" л ю см. жаль; ч^ти з а г а" д к у разг. задавать, задать задачу; ^ти клопоту см. клопіт; ^дати поразки кому нанести поражение кому; «-ччати скорббти кому опечалить когб; книжн. погрузить в скорбь когб; ^ти сброму (ко м ^) срамить, осрамить (когб); разг. вгонять, вогнать в краску (кого), конфузить, оконфузить (кого) [Не завдавай ти мені сорому при чужих 'людях (Н.-Лев.)]; ~дати с т р 6 у у (ж а" х у) разг. задать страху, внушить страх, напугіть, устрашить [Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! (Гл.)]\ <^ти с^му ком^г печалить, опечалить когб, приводить, привести в уныние когб, повергать, повергнуть в уныние когб; гадати чбсу кому фам. задать чёсу ком^, разделать под орех когб; ця робота пе ^д&сть великих труднощів бта раббта не представит больших затруднений; 2) ^ (брать на плечщ на спину) разг. взваливать, взвалить; (помогать поонять) разг. поддавать, поддать [Юрко завдав на плечі мішок і, не поспішаючи, пішов уздовж вулиці (Козач.)\ І він кинувся зараз, нарубав дров, зв'язав здорову в'язанку і, завдавши її собі з пенька на плечі, згорблений удвоє, але вдоволений сам із себе, потюпав до села (Фр.)]\ 3) (кого—куда) уст. отдавать, отдать; (далеко) засыл&ть, заслать; (в тюрьму) разг. запрятывать, запрятать, упрятывать, упрятать [Завдав сина у лакої (Шевч.)\ А він чим винен? Хіба він завдав Гущу в тюрму? (Коцюб.)]; 4) (класть приправу) обл. заправлять, заправить [Розпитувалися — у кого брали борошно, як учиняли, чим завдавали (Мирн.)]; 0 ^вДти брехню кому разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)