Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кай 302 кал кайдановий кандальный [Тихий кайдановий брязкіт змовкав коло Пбтруаі (Вйо,)]* Кайєнна Кайёнпа. кайєннський кайёнйский* канзак уст. кайсак, кайло горн, кайла, кайлб, кирка" [В кутку кімнати ле?кав інструмент -* лопати, Ломи, кайла (Смол.)]. кайловий горн, кайлбвьійі ч каіїмб кайми; (реже) окаймление [Далекосхідний вечір розгортає Багряний шовк 1 золоту кайму (Бажай)]. і&Йм&к, -і$ кайм?к [Стара почастувала гостя каймаком, по який посилала Мар'яну (перекл. э Л. Толстого)]». кайман зоол. каймбн. кайманові/ •'впх сущ. воол> Каймановые, каймистий каёмчатый, кайнозойський гбол. кайнозбйский. кайбмка каёмка. кайра орн. Кйй^а [Перед птахом злякано розлітаються каири й чайки (Трубл.)]* кЗіїстра обл. [пйсайай] сума [От вробив [кіт] собі скригіочку й Молоточок і писаку кай- сТру (Рудч.)]. кййстрбвпй обл. вбйлочйый [У нього За пазухою добрий кусень хліба І квітка на кайстровім капелюсі (Фрі)]* какаду нескл. суЩі М. р* какаду* как&о нескл. суЩі ер. р. какбо* какаовий какаовый. какофонічний какофонический, канофонйчнмйі какофбпія какофония [Мандоліна вадзвепіла і завищала Диким голосом, і в страшній какофонії звуків ледве можна було ров- півнйТй мелодію гопака (Смол*)]. кактус бот. кактус [Доволі там і піній, І пальм, і кактусів, Що у чужій країні Ростуть і множаться (перекл» Рильського)]. кактусовий бот. кактусовый. кактусові, -вих сущ. бот. кактусовые. кал, -лу 1) кал; книжн. испражнения; мед. стул; уст. извержения; (экскременты животного) кал; помёт; 2) разг. грязь [Вечорами дехто запрягав коні і порожнем ви-» микався на піч з села.. На другий день висиплялись до півдня, і лиш по колесах, умазаних в кал, сусіди знали, що той чи інший ЇЗДИВ вночі на здобич (Коцюб.)]. калабаня обл. лужа [Злива зменшилась. Дорогою вже текла річка, в калабанях лопали бульки (Трубл.)]. калабатина обл. 1) лужа; (яма б водой) колдб-» бина [Одинока жаба вилізла а калабатини і зрідка меланхолійно кумкаб.., (Коцюб>)]\ 2) (болотистое место) топь [Як попав я в калабаТину, то и не міг вилізти (Чуб,)]. калавур разг. уст. см. караул, каламайка (род ткани) уст\ каламянка [[Дала Дідопа] сорочку і каптан э китайки, I шапку, пояс з каламайки (Котл.)]. І каламайковий уст. каламянковый [На йому синя чумарка, підперезана каламайковим поясом (Мирн.)]. каламар, -ря 1) уст. чернильница [Батько побачив у мепе каламар і перо (Коцюб.)]; 2) (перен.: Мелкий чиновник-канцелярист) разг. стрекулист; ирон. чернильная душа; | 3) (бутылочка) уст. аузырёк. І каламарчик уменьши уст. 1) чернйльничка; 2) пузырёчек. Ср* калам&р 1* 3. каламбур, -ра каламбур» каламбурист каламбурист. каламбурйстка каламбурйстка і каламбурний каламбурный. каламита редк,- беспокойство; ссбры, раздоры, ' смута; смятение; сумятица. Ср* каламуть 2. каламутити, -мучу, -мутиш 1) мутить; разг* баламутить [Нащо це ти*. Тут каламутиш берег мій..? (Гл.)]} 2) (перен.: сеять раздор, неаовдльствр) разг. мутить, смущать; разг. баламутить [І пащо воно й до чого зародиться отаке: — тільки людей каламутить (Вас.)]. каламутитися, -мутиться 1) мутиться; баламутиться [Вода при березі починала каламутитись і жовкнути (Коцюбу)]] ср. каламутити 1; 2) страд, з, мутиться, смущаться; баламутиться; ер* каламутити 2. каламутний мутный [Ось під сосною криниця. Вода в пій каламутна (Шиян)\ В невеликій кімнаті ще гусли каламутні сутінки (Козач.)]. каламутпик разг. смутьян* каламутність, -пості мутность. каламутніти, -ніе мутнеть. каламутнішати, чпав становиться более мутным, мутнеть. каламутно нар, м^тйр} (неясно) смутно [На столі каламутно біліли дві порожні тарілки (Коцюб.)]. каламутнуватий мутноватый [Перед містом ліниво текла каламутнувата річка (перекл. з Горького)]. каламуть, *ті 1) муть [Війці борсались у заметах, високо підіймаючи ноги* Ішли в слизьку снігову каламуть (бкляр,)]\ 2) перен. разг. смута; (растерянность) смятение; (суматоха^ неразбериха) сумятица. каламучення смущение. каландр, -ра техн. каландр* каландрувати* -рую* -р^єш техн. каландрировать^ каландров&ть* каландруватися, -рувться техт каландрироваться, каландровбться* каланча каланча [На фоні сірого неба і місто було сіре, а шпилі на пожежній каланчі й мечеті — чорні (Десн.)]. калатало, калаталка, редк. калатбйло колотушка [Десь далеко стукав калатало ніч- ного сторожа (Коцюб.)\ Піддубний лежить довго, одип, у текряві й думає під стук калаталки нічного сторожа (Коцюб.)]. • калатапня 1) удары; (сильный),гстук І 2) звон; 3) биёйие [Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця (Коцюб,)]. Ср. калатати 1—3* калатати, -латаю, -латаєш, калатнути, -пу, -нёш 1} колотить, ударять, ударить; стучать (сильно), стукнуть (сильно) [Виринала в лісі лісникова хатка, на стодолі стояв лелека, калатаючи довгим носом (Шер.)\ Десь калатають кулемети (Гонч.)\ І ніхр не чув, як калатнув дерев'яний вамок в ..дверях (Фр.)]\ 2) (о колоколах, звон* ке) звонить, зазвонить; (об отрывистом звуке) звякнуть [Калатали дзвони (Шиян)\ Враз при фіртці калатнув розбитий дзво- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)