ква 321 ква підприємств достроково завершили квартальний план (Рад. Упр., 1950, III)]; 2) (род» квартального) сущ. дорев. квартальный [Коло воріт стояв сам квартальний і сказав, що Ераста Антоновича ні в якім разі не можна турбувати (перекл. э Вовчка)]. квартет, -ту муз. квартет [Раз Мавпі та Миш- кові, Ослу, Козлу, Всім разом, як по змові, Схотілося Квартет заграть (перекл. з Крилова)]. квартетний муз. квартетный. квартира квартира [В квартирі дев'ятнадцятій Живеться добре всім (Мур.)]. квартирант квартирант [Стоять 1 в Мокрини у хаті два квартиранти (Козл.)]% квартирантка квартирантка [По закінченні трудової ніколи Таня вступила до будівельного технікуму і почала жити цілком самостійно. І скоріше почувала себе дома квартиранткою, ніж дочкою (Коп.)]. квартир'єр, -ра воен. квартирьер [Колона вже втяглася в село. Метушились квар- ! тир'єри, ішло розташування підрозділів (Верш.)]. квартирка уменьш., ласк, квартирка [Вона невтомно метушилася в маленькій квартирці (Войн.)]. квартирмейстер, -тера воен. уст. квартирмейстер. квартирний квартирный [Мою нову квартиру тепер знали тільки Ольга й «Ніна», що приходили до керівника будинку ніби у квартирних справах (перекл. а І. Козлова)]. квартиронаймач, -ча" квартиронаниматель, квартиросъёмщик. квартиронаймачка квартиронаним?те льница, ква ртиросъёмщица. квартирохазяїн квартирохозяин. квартирохазяика квартирохозяйка. квартирування квартирование. квартирувати, -тирую, -тируєш квартировать [Квартирував я в селищі Мандриківка І (перекл. а Федорова)]. квартовий квартовый. квартплата (квартирна плита) квартплата (квартирная плбта). квартуповноважений, •ного сущ. квартуполно- мбченный. і кварц, -цу мин. кварц; чедэвбний ~ц і мин. красный кварц, орлец. кварцит, -ту мин. кварцит [Понад шляхом з Вечірнього Кута й аж до Кривого Рогу виростали гори порожніх порід — квар- циту (Ле)]. кварцитовий кварцйтовый. кварцовий кварцевый. і кварцяний воен. ист. кварцяный [Значить, пронюхав він [цісар Рудольф], що корона | виправляє свої кварцяні війська на допомогу молдавському господареві (Ле)]. квас, -су квас [На те квас, щоб його пити (Ном.)]. кваси, -сів обл. разг. кислые мины; недо- вбльство [Але який же був їх сум, коли на другий четвер він, невважаючи на запросини, не явився. Тисячні здогади, кваси і гримаси (Фр.)]. кв&сиво 1) кул. квйшение [Закупила я яблук 21-380 на квасиво (Чигир, у. —\Сл. />.)]; 2) (заквашенная ботва и т. п.) с.-х. квашенина. квасити (квашу, квасиш) квасить; (о яблоках — еще) мочить; О ~ти г ^ б и разг. хныкать; киснуть. кваситися (квашуся, квасишся) 1) кваситься; мочиться; ср. квасити; 2) (перен.: быть вялым, скучать) обл. киснуть [Адже ти сама бачиш, що зо мною він веселий, розмовляє, жартує, співає, а з тобою все кваситг.ся і сердиться (Фр.)]. квасшпя см. кв&шення. квасний 1) спец, кваснбй; 0 *"*нйй патріотизм (в публицистике) ирон. кваснбй патриотизм; 2) обл. кислый [Аж коли.. Гапка принесла величезний баняк картоплі, а за нею Параска миску квасного молока, язики трохи розв'язалися квасніти, -те обл% киснуть. квасно нар. обл. кисло [Графиня всміхнулася якось квасно (Фр.)]. кваснути, -не киснуть [Шиплять, як квас- яуть, буряки (Котл.)]. квасовар, -ра квасовар. квасоварний квасоварный. квасоварня ^квасовбрня. квасок, -ску 1) уменьш., ласк, квасбк; 2) кул. обл. рассбльник [Варять борщі, локшину, квасок (Квітка)]; 3) бот. обл. щавель [Попухлі з голоду діти мужицькі, голі та сині, цілими чередами лазили по толоках та сіножатях, шукаючи кваску (Фр.)], см. щавель. квасолевий фасблевый. квасолина (однб) зернб фасбли. квасолиння стебли фасбли. квасоля фасбль; уст. турецкие бобы [Вона лущила квасолю і щось весело говорила (Козач.)]. квасоляний разг. фасблевый [Сьогодні на обід — квасоляний суп (Конотопський /?., Сумсък. обл.)]. квасолька уменьш., ласк, фасблька. квасбльовий фасблевый. кватйра 1) разг. квартира [Йому здавалося, що він спав в своїй кватирі (Н.-Лев.)]; 2) уст. ф?за луны; 3) (для вентиляции) обл. фбртка, форточка; 4) уст. стеклб (в окне). кватирка 1) уменьш., ласк, квартирка; 2) фбр- точка, фбртка [Хвилястий пружний вітер Униз струмить з кватирки (Бажан); Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я [Муха] в кватирку Або пролізу в іншу дірку (Гл.)]; 3) стеклб (в окне). Єр. кватйра 1, 3—4; 4) (мера) обл. ква"рта [Він [шинкар] усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб.)]. кватирковий фбрточный. кватирочка уменьш. от кватирка 2—З [Я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Шевч.)]. кватроченто нескл. сущ. ср. р. иск., лит. кватроченто. квацати, -цаю, -цаеш и кв&цяти, -цяю, -цябш 1) разг. размазывать [Ото не їсть, а тільки квацяє (Грин. —Сл. Гр.)]', 2) (при
|