Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
КІШ 3*2 яві игре в пятнашки, в лапті/ и т. п.) пят- нбть,* сблить. квацатися, «-цаюся, -цаешся пятнаться, салиться. Ср. квацати 2* , квацяти см. квацати. квацятися см. квацатися. квач, -ча" 1) подмазок; (малярная кисть) мазилка (Почув я раз ч- старі сміялись люди, Що квач притикою не буде (Гл.); Назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій (Л. Укр.)]; 0 п'я ц и й мов (як) <^ч разг. пьян как стелька; напйтися(набріжитцсямт. л.) я к *—ч разе, напиться как стелька [Зложились гуртом: купили горшки; набражились як квачі (Мирн.)]; 2) (перен.: бесхарак- ¦ терний человек) разг. тряпка [— Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що він квач (Воєн.)); 3) (игра) пятнашки, салки. квачик уменъш. от квач 1. кв&ща 1) (кушанье) кулага [А у хаті баба мила Мені кваші наварила (Гл.)]; 2) (пе- рен.—о человеке) прен. квашня, размазня. квашений 1) прич. квашенный; мбчелный; 2) прил. квашеный, квасный; мочёный (Вона [капуста] широко вживається в їжу свіжою і квашеною (Колг. вироби. енцикл,)\ На двох блюдах принесли Секлета й Зінька печеню й яблука квашені (Головко)]. Ср. квасити; 3) обл. кислый [Квашене молоко на сир зсілося (Сл. Гр.)\. квашенина 1) кул. квбшение; 2) (заквашенная ботвй и т. п.) с.-х. квашенина. квашення квашение, кваска; мочение; разг. мбчка. Ср. квасити. ввашиця, квашка уменъш. от кваша 1. квершлаг горн, квершлбг [3 квершлагів до кліті пролягли під'їзні колії (Ткач)]. квестор, -ра ист. и пр. квестор. квилити, -лю, •лиш стонбть (жалобно); (о людях — ещё) плакать; (о птицах — ещё) кричать (жалобно) (Поле квилило, наганяючи на Хому тужливі думи (Гонч.); Буря надворі вив та плаче у димарі, як сова, квилить та стогне [Мирн.); І горює-квилить Ярославна На світанні-рацо (Мал.); Над дзеркальними водами Дніпра квилила самотня чайка (Риб.)]. квиління (жалобный) стон; плач; (жалобный) крик [Буря грав на Чорному морі.*» Гомін, стогін, квиління пташині, Б'ється хвиля, як в лютому горі (Л. Укр.)]. Ср. квилити. квит предик, разг. квит [Оця подія розкрила мені очі. Квит! (Шиян)]; тай ^т! разг. и квиті, и дело с концом! [Землеміра викликати та й хай розпланує, розмірять і квит (Головко)]. квитанційний квитанцибнный. квитанція квитанция [Листоноша довго рився в сумці, шукаючи загублену квитанцію (пе- рекл. в Волошина)]. квитатися (квитаюся, квитаєшся) разг. квитаться. кшш ^неизм. сказуемое) разг. квиты; редк. квит. квитковий билетный [Ідучи ва лаштунки, я зазирнув до квиткової каси (Смол.)]» квиток, -тка 1) билет [Комсомольський кви- . ток мій лежить на столі, Двадцять літ я із ним проходив по землі (Мал.); Він тут же на станції купив квитка на вечірній пароплав (Скляр^]} 2) (расписка) уст. квитанция [У мене й квиток в з пошти (Н.-Лев.I кантуватися (квитуюся, квитуєшся) разг. кви- таться.„ квієтизм, -му филос. и пр. квиетизм. квінта муз. квйнта. квінтал квинтал. квінтесенція квинтэссенция* квінтет, -ту муз. квинтет» квінтшіь6н.ма/?г, квинтильбн. квірити, -тів ист. квириты. квітні) цветок; (реже) цвет; (обычноми. ч) квіти цветы [У хаті пахло травою, розтрушеною по долівці, пахло квітами (Шиян); Не дивуйте, що квітом прекрасним Роз- цвілаСя дівчина несміла (Л. Укр.)]; <^тп красномбвства цветы красноречия; 2) (род. квіту) собир. цвет [Цвіли дерева холодним квітом, білі і легкі, немов весільні дівчата... (Коцюб.)]. квітень, -тня апрель. квіти см. квіт 1. квітйстий цветистый [Він (лист) був писаний ' троїи старим квітистим стилем (Коцюб.)]. квітдето нар. цветисто [Він говорив тихо, скрипучим, монотонним голосом, квітисто і довго (Коцюб.)]. квітіння цветение [Вона спинилася перед порогом, переводячи віддих, і так стояла якусь мить серед кипучого квітіння (Куч.)]. квітка цветбк; (реже) цвет [Перелесник: ' ,.Ми тобі знайдемо з пайороті квітку (Л. Укр.)]; г^кй (ми. ч.) цветы; бот., обл. цветки [Дзвеніть же, співя голосні, цвітіть, квітки мої! (Сос); Округ ожередів по зеленій озимині лежали після вибухлих мін чорні зірчасті квітки (Гонч.)]. квітк&р, -ря цветбчник, квіткарка цветбчница. квітки см. квітка. квітковий бот. цветкбвый. квітковий цветочный [Для вуличних архітектурних ансамблів столиці Радянської України характерне яскраве квіткове оформлення (Літ. газ., 1950, IX)]; «^вйй чай цветбчный чай. квіткові, -вих сущ. бот. уст. явнобрачные, квітколоже бот. цветоложе. квітконіжка бот. цветонбжка. Квітконосний бот. цветонбеный. квітневий апрельский [Квітневий день сіяв над нами (Сос.)]; Квітневі тезиЛеніна Апрельские тезисы Ленина [Квітневі тези Леніна давали геніальний план боротьби партії за перехід від буржуазно-демократичної революції до революції соціалістичної.. Aст. ВКПІб))]. квітник, -ка цветник [В саду хата. На першому плані квітник (Корн.)]. . кв'тник&р, -ря" цветовбд [На клумбі майстерною рукою квітникаря-художника був зроблений із живих квітів портрет (Донч.)], квітникарство цветовбдетво. квітникарський цветоводческий [Усі квіткові |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)