Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зав 17 зав над ліском в хмари завернувся (Боров.)]; 2) (назад) обл. возвращаться, возвратиться разг. воротиться; 3) страд, з. (несоверш.) поворачиваться, повёртываться; завёртываться, заворачиваться; ср. завертати 1. завертіти, -рчу, -ртйш 1) (кого, что) завертеть; 2) (без дополнения) редк. завертеться [Зірвався лист від ясеня, від клена, Поплив, поплив і в чорториях завертів... (Ус.)]. завертітися, -рчуся, -ртйшся завертеться; (о сидящем — ещё) заёрзать (разг.); (начать вести себя суетливо, беспокойно разг.— ещё) заегозить, заегозйться [Комсомольці радісно кидаються до Леоніда, і він, як млинок, завертівся у дужих обіймах (Ст.)]. завертка завёртка [Ідіть у хату: я вже сама закручу завертку, бо вона в нас так туго ходить (Мирн.)]. заверховодити, -джу, -дпш начать верховодить; (начать распоряжаться — ещё) начать заправлять. завершальний завершающий [Збирання є завершальний період боротьби за одержання високого врожаю цукрових буряків (Рад. Укр., 1946, III)]. завершений завершённый [Завдяки перемозі Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні був завершений процес возз'єднання українського народу в єдиній державі (Рад. Укр., 1949, IX)]. завершення завершение; заключение [В основі комуністичної моральності лежить боротьба за зміцнення і завершення комунізму (Ленін)]; на ^ня всього в завершение всего. Ср. завершували. завершити см. завершувати. завершитися см. завершуватися. завершування завершение; заключение. Ср. завершувати. завершувати, -шую, -шуєш, завершити, -шу, -шйш завершать, завершить; (заканчивать чем — ещё) заключать, заключить [Трудівники соціалістичного землеробства завершують збирання високого врожаю зернових, технічних і овочевих культур (Київська пр., 1950, X); Вугільна промисловість успішно завершила п'ятирічний план (Рад. Укр., 1951, VIII)]. завершуватися, -шусться, завершитися, -шиться завершаться, завершиться; заключаться, заключиться. Ср. завершувати. завериіувач завершитель. завесніти, -иГє поз з. расцвести [Уже од краю і до краю Широкий обрій завеснів (Криж.)]; г^піе безл. начнётся весна. завести см. заводити. завестися см. заводитися. завечоріти, -ріє безл. завечереть [Завтра, як трохи завечоріє.., то ми поберемось з Матвійком по зілля (Вовч.)]. завештатися, -штаюся, -штаєшся разг., фам^ заслоняться; засуетиться [Стара завешталась по хаті, неначе помолодшала (Н.-Лев.)]. завждешшії разг. всегдашний; разг. завсегдашний [Треба їх до діла призвичаїти. От і почалося завжденне, на перший раз для дітвори любе, призвичаювання (Мирн.)]. завжди нар. всегда; (беспрестанно, неизменно) постоянно; разг. вечно, век [Мавка: Мені здається, що жила я завжди (Л. Укр.)]; я к ~ди как всегда; (о действиях или состоянии человека — ещё) по обыкновению; (как принято — ещё) как вбдится; (без перемен — ещё) по-прежнему [Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди (Коцюб.)]. завждишпій разг. см. завждёнпий. завзятець, -тця удалец, смельчак [Мчить, летить через тини й канави Завзятець молодий (перекл. Рильського)]. завзятий, (реже) заповзятий 1) (преим. о человеке и его характере) упорный, стойкий; (усердный, с увлечением работающий) ретивый, рьяный, разг. лихой; (страстный, энергичный) задорный; (отважный) бесстрашный, отчаянный, (народнопоэтическое) удалой, удалый [Який наш люд завзятий, який наш край багатий, Який прекрасний подвиг вершиться на землі!.. (Бажан); На базарі, Як посеред моря Кровавого, стоїть Гонта 3 Максимом завзятим (Шевч.); Але ті, немов орли завзяті, не даються ворогам в неволю (Л. Укр.)]; ^тий д о науки ретивый в науке; (о настойчивом) упорный в науке [В нашому селі Ялиці Всі дівчата чарівниці, — Бо невтомні мають руки, Ще й завзяті до науки (Воскр.)]; г^тіт у роботі рьяный (ярый, ретивый; лихой) в работе; 2) (о ком— при характеризующих существительных) рьяный, ярый; разг. завзятый, отчаянный, записной; (с оттенком — постоянный) присяжный (шутл.) [Але як березень тихенько надійшов, Тоді в природі всій тривога превелика, Човна засмолює завзятий риболов (Рил.); Молодий це був мисливець, але дуже завзятий (Трубл.); Васька ходив іноді до театрів, він був завзятий театрал! (Ільч.); Товариш М. говорив про мої книжки. Він, виявляється, був заповзятим читачем (Смол.)}; 3) (о чём) упбрный;к (неистовый) яростный; (полный одушевления) задорный [Наперед до завзятого бою За громадські та власні права! (Граб.); Між нащадками знялася Боротьба тяжка, завзята (Л. Укр.)]; ^та мова задорные речи. завзятися (завізьмуся, завізьмешся) разг. 1) приняться (энергично); начать [Не бажай ти умом Понад світом кружить; А скоріш завізьмись В світі праведно жить (Фр.)]; ^тися на що обл. задаться какой-нибудь целью, наметить себе что [Бувало, як на що завізьметься, то., поставить на своїм (Фр.)]; 2) (на кого) напасть; разг. взъесться [Завзялися на нас старі. Таке робиться, що страх (Коцюб.)]; 3) (о дожде) зарядить [Одначе, дощ, здавалось, завзявся надовго (перркл. з Гоголя)]. завзятість, -тості 1) упорство, стбйкость; ретивость, рвение, рьяность; задорность; удаль, удальство [В їх [очах] світилась думка, пепоборна завзятість, щирість (II.-Лев.); Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (Котл.)]; 2) упорство; задбрность. Ср. завзятий 1,3. завзято, (реже) заповзято нар. упорно, стой- 2-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)