Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кег 324 кеп кегля (отдельный столбик) кегля; мн. ч. кеглі (род. кегель) кегли. кегль, -ля тип. кегль. кедр, -ра бот. кедр [Він був мов кедр на верхів'ї гори, негнучкий перед вітром (Л. Укр.)]. кедрина разг. 1) кедр, кедрбвое дерево; 2) (о лесе у о заросли) кедрбвник [Там, у стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічав клекотом мене сім'я орлина (Рил.)]. кедрівка орн. кедрбвка. кедрівник, -к& кедрбвник [Із темного кед- івника виринула на узлісся замшіла косоока мисливська сторожка (перекл. а Мальцева^. кедровий кедрбвый [У роті відчувся приємний запах кедрової оліі (перекл. в Полевого)], кейс с.-х. кейс. кейф, -фу шутл. кейф [Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав 8 довгого цибуха. Він справляв тут свій кейф (Коцюб.)]. кейфувати, -фую, -фуеш шутл. кейфовать. кекс, -су кекс. кекуок (танец) кекубк. кёлеп воен. ист. чекан [Більшовики, ступивши назад крок, били, як келепом, по голові противника (Панч)]. келерія бот. (Коеіегіа Ре г 8.) келёрия, тон- конбг; ~рія с т р'у н к й (Коеіегіа ?гасШ$ Регз.) тонконбг "стрбйный. келех см. кёлпх. келешок см. келишбк. кёлих, кёлех кубок, чаша; (ист.— ещё) стопа; (прям. —• о современной посуде для вина — обычно) бокал [Зорі, мов великі сонця, Погляд любий, палкий шлють, В келих [лілії великий Променисті хвилі ллють (перекл. Л. Українки); За рідний край, як пісню серця щиру, здійму я келех щастя в, вишину І (Є ос); За великим столом слуги наповняли вином срібні келехи (Ле)]; ^лих (^»лех) життя подв.у рит. чаша жйзни; круговий -^лих (~лех) круговая чаша. келпхошїдний бот. бокаловидный. келишок, -шка, келешок уменьш. от келих, келех [І він підніс свій келишок, а за ним зробили це всі (Фр.); Друг дає допити другу Останню краплю в келешку (Мал.)]. келійка уменьш.у ласк. церк.у перен. келейка [Спати не дала навісна миша, що бозна- звідки взялася в келійці (Туд.)]. келійний келейный [Життя давно засудило практику келійних, відірваних від основних проблем життя засідань і обговорень (Літ. газ.у 1955у II)]. келійник церк. келейник [Його зустрів кучерявий старий келійник в забризканому воском підряснику (перекл. 8 Федіна)]. келійниця церк. келейница. келійність, -пості келейность. келійно нар. келейно. келія церк*, перен. келья [В довгій рясі по келії Старий чернець ходить (Шевч.)]. кельма строит, кельма, кельня [Віцек взяв у руку кельму. Рівнісінько клав ряд за рядом цеглу і весело посвистував (В. Баси* левська — переклад)]. кельнер, -нера кельнер. кельнерка кельнерша. кельня см. кельма. кельт кельт. кельтп, -тів кельты. кельтський кельтский. Кем,-мі Кемь. кембрійський геол. кембрийский. Кемерово Кемерово. Кемеровська область Кемеровская область. кемеровський кемеровский. кенар см. канар. кенаф, -фу бот. (НіЬізсиз Ь.) кенаф [Прекрасно росте на півдні України і кенаф (Рад. Укр.у 1949у XI)]. кенгуровий кенгурбвый. кенгуру нескл. сущ. м. и ж. р. кенгуру. кендир, -рю бот. кендырь. кендюх 1) (первый отдел желудка животных рубец [І вийняв [піп у вола] тельбухи з кишками.. І пильно кендюх розглядав (Котл.)]] 2) кул. рубец, рубцы. Кенігсберг ист. Кенигсберг. Кепія Кения. кенотрон радио кенотрон.^ кенотронний радио кенотронный. кентавр, -ра миф. кентавр, центавр. кеп (род. кёпа) 1) разг. дурак, глупец, бол- вбн; (предмет насмешек) посмешище [Було не кпити з Микити, Бо Микита і сам кеп (Ном.)]; 2) (карточная игра) уст. дураки, дурак, дурачки, дурачбк [Які ж були до карт охочі, ..Гуляли часто до півночі.. У панфиля, в візка і в кепа (Котл.)]. кепі нескл. сущ. ср. р. кепи [Ян скинув кепі і навіть зробив спробу клацнути закаблуками (Смол.)]. кепка разг. кепка [Петров натяг кепку па голову й рушив до виходу (Шовк.)]. кепкування, разг. кпини (род. кпин) насмешки; подтрунивание [Іншим разом не минути було б Зіміну слюсаревого кепкування (Риб.); Нута був спокійний, любив жарти і кпини (Фр.)\ І тому життя розбилось, Кожен день докори, кпини (Тич.)]] брати, взяти н а <^ни кого начинать (начать) трунить (насмехаться) над ком [Вона змінила тон, взяла уже й на кпини (перекл. Рильського)]. Ср. кепкувати. кепкувати, -кую, -куєш и разг. кпйти (кплю, кпиш) и кпитися (з кого, з чого и над ким, над чим) разг. смеяться (над кем, над чем), насмехаться (над кем, над чем); (преим. незло) трунить, подтрунивать (над кем, над • чем) [Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Шевч.)] «Еге, та ти справді плачеш, друже мій», — кепкую сам з себе (Ко ач.)] За каміння! Він кпить собі з нас, Так, як кпив разів много (Фр.)] Давно се діялось колись, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, 3 громади кпили, хлопців били > Та верховодили в селі (Шевч.)] Женися, козаче, женися, 3 мене, молодої дівчини, не кпися (Чуб.)]. кепочка уменьш.у ласк. разе, кепочка [В щілину протиснувся огрядний чоловік у малесенькій велосипедній кепочці (Смол.)]. кбпочішії кепочный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)