Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кид 327 кщ кйдати, -даю, -даєш, кинути, -ну, -неш І 1) бросать, бросить, кидать, кинуть; (преим. в определённую цель; быстро — егцё) метать, метнуть; (с силой; зло — ещё) швырять, швырнуть; (с размаха чем-нибудь в кого, во что — ещё) пускать, пустить, I разг. запускать, запустить (чем, реже что);"] (заставлять упасть уст. — ещё) повергать, повергнуть [Вона [Мавка] кидає йому один кінець свого пояса, держачи за другий (Л. Укр.); Літака кидало з боку в бш (Собко); Широку тінь кидали платани (Куч.); Веди нас, партіє, у битви кидай нас, Бо ми тобі належимо по праву! (Дмитр.); На запити, чи не хвора, Ляля кидала односкладові скупі відповіді (Гонч.); Стахурський розстебнув ремені і кинув мішок до ніг (СмолМ Дарма, що разом з клунками насіння вона [Маланка] кинула в порох свої колишні надії; вони тепер знову прохались до її серця (Коцюб.); І кинула будова незборима Від стін до стін високий віадук (Бажан); Тільки-но в готелі зав'язався бій, капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку (Гонч.); Зброю кинули десанти, Світ заморський задрижав, Як тікали окупанти Чотирнадцяти держав! (Мур.); Юзю з холоду кинуло в пал (Л. Укр.)]; '-'дати б б м б ц воен. бросать (метать) І бомбы; ^ти в г 6 р у бросать, брбсить І вверх, кидать, кинуть вверх, взбрасывать, взбросить, вскидывать, вскинуть; *-*дати в о г н ё м-б лискавйцею перен. ме- 1 тать громы и мблнии; <-*»ти д о н і г (формула просьбы, обращения к высокопоставленному лицу) уст. повергать, повергнуть к стопім; *-*ти дбтеп отпускать, отпустить остроту; ^дати жёреб(жереббк) бросать (кидать, метать) жребий; <—нути кров х в б р о м у пустить кровь больнбму; <-*нути лихом об землю перен. разг. стряхнуть с себя горе [Най тії журяться, що по дві сорочки мають, а хто має одну — кинь лихом об землю (Коцюб.)]; ~*ті& на рахівниці кинуть на счёты (только соверш.), класть, положить на счётах; ***ти б к о м (очима, реЬк. 6 ч і) бросать, брбсить [беглый] взгляд, вскидывать, вскинуть глазами, кидбть, кинуть взгляд (взор, взбры), взглядывать, взглянуть, устремлять, устремить взор (взбры, взгляд); (многократно — ещё) поглядывать; (быстро ->- ещё) метать, метнуть глазйми [А Муха в землю кида очі І вус посмикує рудий (Мал.); Кинувши ще раз на вагон задоволеним оком, Князь- ковський, посвистуючи, подався в напрямі до поля по той бік станції (Смол.); Він ненароком кицув очима на тік (Н.-Лев.)]; ^дати перла перед свиньми перен. метить бисер перед свиньями; *^нути (побіжне) зауваження брбсить (кинуть) [мимоходом] замечание; разг% обронить замечание; *^ти погляд (пбгля- д о м) бросать, брбсить (кидать, кинуть) взгляд [Привітавшись, кинувши швидкий погляд на кімнату, Данило повісив свою шинель на вішалку біля дверей (Коп.)\ Кинув ще поглядом навколо й рушив повз загони (Головко)]; см. ещё ^ти бком; | '-'ТИ р ё п л і к у и т. п. бросать, брбсить (кидать, кинуть) реплику и т.' п. [Старий слухав уважно, іноді кидав репліку (Верш.); З гнівом кинула Мокрина в вічі:— Геть од мене, слинява гадюко! (Тич.)]; ~*ти світло на що перен. проливать, пролить свет на что; гадати с т б г а (стіг) с.-х. метатэ стог; '-'пути А к і р мор. брбсить (кинуть; спец. отдать)^ ййорь; думка не <-^дає ч и ? ї голови кого не оставляет мысль [Катря наче заспокоїлась, а проте неймовірна думка не кидала ЇЇ голови, клопотала ЇЇ (Мири.)]; рукою '-'ти (близко) разе, рукбй подать [Погляд її темних очей зразу перескочив на невідому, що рукою кидать стояла проти неї (Мирн.)]; к у д й не кинь, а наверх д і Р б ю погов. Куди ни кинь — всё клин; скільки '—неш оком разг. скблько окинешь (охватишь) взбром (взглядом); 2) (удаляться от кого, от чего) бросать, брбсить, оставлять, оставить, кидать, кинуть, покинуть; (прекращать где-нибудь работать уст.'— ещё) отходить, отойти (от когб, откуда) [Роби що хочеш з темним зо мною, Тілько не кидай (Шевч.); М а в к а: Ви — як птахи: клопочетесь, будуєте кубельця, щоб потім кинути (Л*.Укр.)\; 3) (прекращать) бросать, брбсить, уст. кидбть, кинуть; (перед глаголом — ещё) переставать, перестать [[Сулейман] кинув роботу й почав оповідати синові останню новину (Коиюб.); От ти б і приніс [книжки], бо мені не можна кинути службу (Коцюб.)]- <-* їдьмо (<-ньте) жартувати брбсим (брбсьте) шутки; разг. шутки в сторону, шутки прочь; *-*ти курити бросбть, брбсить (переставать, перестать; кидбть, кинуть) курить. кидатися, -даюся, -даєшся, кинутися, -нуся, -нешся 1) броситься, броситься, кидаться, кинуться; (из стороны в сторону, беспокойно — ещё) метаться, метнуться; (направляться куда — ещё) устремляться, устремиться, (только соверги,— быстро — также) ринуться; (на кого, на что — энергично приниматься за что-нибудь — обычно) набрасываться, наброситься, накидываться, накинуться; (при инфинитиве со значением бежать и без него разг.— еще) пускаться, пуститься, (только соверги.) удариться (разг.); (обращаться к кому, ища помощи, загциты и т. п. разг.—ещё) толк&ться, толкнуться; (только соверги. с дополнением в род. п.: неожиданно обнаружив отсутствие кого- нибудь, чего-нибудь — ещё) хватиться (разг.) [Лукащ кидається до неї, вона переймає його руки (Л. Укр.); Данило Саміилович тим, часом кидався по хаті, як часом кидаються звірі в клітках (перекл. а Вовчка); За ним, над кручею, кидалась, як чайка, Фатьма,., З одного боку було ненавидне море, з другого — ще більше ненавиДний, нестерпучий різник (Коцюб.); Багіров кидався в різні боки, шукаючи кращого проїзду (Гонч.); Кинулись брати в обійми, Один одному раділи (Тич.); Плавці кинулись наввипередки (Трубл.); — Ти бачила? — кинувсь І Чубинський] на жін- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)