Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кпд 328 кип ку.—Не бачила? Піди, подивися... (Коцюб.)]; г^ нутися навтіки (навтікача) разг. кинуться (пуститься, удариться) наутёк, пуститься улепётывать; гнутися тікати (утікйти) брбситься (кинуться; разг. пуститься, удариться) бежать (уходить); (об отступлении) обратиться в бегство; шутл. обратиться вспять [Тоді звірячий жах підняв його на ноги і він кинувсь тікати наосліп (Коцюб.)]; не *•*датися ко- г 6, ч о г б (придерживаться кого, чего) не оставлять, не оставить (кого, чегб) [Гриць- ко не кидався своїх (Мирн.)]; 2) (подниматься, взлетать, сотрясаться и т. п.) вскидываться, вскинуться; (несоверш. — о сердце — ещё) биться [її серце дуже тривожно кидалось (Н.-Лев.); Нюся стояла розгублена. — Негаразд, — почулося раптом з-за її спини, і вона аж кинулася з несподіванки Fмол.}\\ Щука кинеться десь, і півсонний ситняг Заспокоїтись довго не може (Рил.); Чорний ворон враз кинувсь (Тич.)]; 3) (только несоверш.: бросать друг па друга или чем) броситься, кидаться; (с силой— ещё) швыряться [А білки хвостаті з вершечка ялини шишками кидались вниз (Тич.)]; 4) страд, з. (несоверш.) бросаться, кидаться; метаться; швыряться; ср. кидати 1. кидком нар. броскбм. кидбві д р 6 в а спец. швыркбвые дрова*, швырбк. кидок, -дка бросбк; разг. швырбк [Геперал спитав у командира полку, чи підтягли людей ближче до противника, щоб зробити якнайкоротший кидок (перекл. з Казакевича)]; (одним) ^кбм (как) броскбм. кидькома нар. броскбм. кидьбк, -дька см. кидок. кизил, -лу бот. кизил, кизйль [Кизил добре відомий на півдні СРСР (Вісник АН УРСР> 1953, 11)]. Кизил (город) Кизил. кизиловий кизиловый, кизилевый, кизильный. кизильник кизильник. кизяк см. кізяк. Київ (род. Киева) Киев. Київська область Киевская ббласть. Київська Русь ист. Киевская Русь. київський киевский. кий1 (род. кия) 1) пйлка, палица; (с утолщением на конце, посох — ещё) кий (уст., обл.); (уст.: для телесного наказания) батбг [Один тілько мій Ярема На кий похилився (Шевч.)]; О не кием, топЯлицею по- гов. пе мытьём, так катаньем; не за всяку провину кием у спину погов. не всякое лыко в строку; 2) (бильярдный) кий [Круг нього [більярда] походжали з киями бригадир., і колгоспний конюх (Десн.)]. кий2 мест. разг. кой; кпй б і с, кий чорт вульг. кой чёрт [Та кий його біс думав тікати... (Мирн.)]. кийовий палочный. кийок, -йка пилка; (меньше) палочка; киёк; батог [Поруч мене, спираючись грудьми на сукуватий грушевий кийок, ^ стояв сивий древній дід (Козач.)]. Ср. кий* 1. кил, -лу мин. кил. кила мед. обл. грыжа; разг. кила. килйкати, -личе обл. чирикать. килим ковёр; (шерстяной ручной выработки спец. — ещё) килим [В юрті я сидів на килимі в гостях у столітнього акина у Джамбула (Тич.)]; ^м-с а м о л і т фолък. ковёр-самолёт. килимар, -ря коврбвщик, ковёрщик, ковродел.^ килимарка, килимарниця коврбвщица, ковёрщица, ковродёлка [Завжди ця мова його чарувала Галыпку, бо так розповідав він завжди про щось незвичайне, гарне... Адже й сама вона, вправна килимарка, любила все гарне, красиве в світі (Сміл.); Гуцульщина віддавна славиться талановитими народними митцями — художниками, різьбарями, килимарницями, вишивальницями та ін. (Рад. Укр., 1948, І)]. килимарство ковроделие [Характеризуючи культурну спадщину, яку передали сар- мати пізнішим поколінням, не можна обминути килимарства (Архл., 1953, VIII)]. килимарський ковродбльческий [В гірських аулах [Південного Дагестану] працює дванадцять килимарських артілей (Рад. Укр.. 1953, XII)]. ^ килимёць, -мця уменьш. кбврик, ковёрчик [Дощу не було, а тільки хмари, як дим- чаті килимці,заступали світ сонця (Мирн.)]. килимник коврбвщик, ковёрщик, ковродел. килимниця коврбвщица, ковёрщица, ковродёлка. килимовий коврбвый, ковёрный; ^ві р о- слйни ковровые растения [3 інших груп квіткових рослин велике значення для озеленення має група килимових рослин з гарним забарвленням листя і компактним ростом (Колг. вироби, енцикл.)]; *-*ве виробництво коврбвое (ковёрное) производство. килимок, -мка уменьш. кбврик [Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (Гонч.)]. килимоткацтво ковроткачество. килимчик уменьш., ласк, кбврик, ковёрчик [Струсили з черевиків пил на дротяному килимчику і піднялись на ґанок (Риб.)). Килйна, разг. Кулйна, редк. Якилйна Анилина; разг. Акулйна. кинджал кинжбл [В руці вже був кривий турецький кинджал (Ле)]. кинджальний кинжа"льный[ Завдання полягало насамперед у тому, щоб при підході ворожих резервів знищити їх кинджальним вогнем у фланг (Ковпак)]. кйнді, -дів обл. коты [Надів на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові (Котл.)\. кйнений см. кинутий. кинути см. кидати. кинутий 1) брбшенный, кинутый; пущенный; запущенный; повергнутый; 2) брбшенный, оставленный, кинутый, покинутый. Ср. кйдати 1—2. кинутися см. кидатися. кипарис кипарис [Стали в саду кипариси стіною (Л. Укр.)]. кипарйспий, кипарисовий кипарисный, кипа. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)