Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кип 329 кис рисовый [Машина котилась., кипарисовою алеєю понад морем (Тру6л.)]. кипень, -пню 1) прям. обл. кипятбк; уст., обл. кипень [Кипнем її., спарив (О., 1862, У^—Сл. Гр.)]; 2) (пена) кипень. кипіння кипение [Наша слава на соколиних крилах, Вона над весняним морем, Вона над кипінням хвиль (Герас.)]] тбчка <^ня физ. тбчка кипения. кипіти, -плю, -пйш кіпеть; (перен.— волноваться, сердиться разг. — ещё) кипятиться [На залізній грубці доварювалась вечеря, кипів чай (Верш.)] Дружний труд кипить усюди... Люблять труд радянські люди! (Йех.)] За якусь годину на узліссі кипів бій (Бат); Русевич кипів, увіхо- дячи до., цеху (Шовк.)]. киплячий, обл. кип'ячий кипящий [На пристані матроси мастили киплячою смолою днище великого катера (Ільч.)] Вона поставила на стіл, тут же під липою, кип'ячий самовар (Кач.)]. ^ кйпоть обл. см. кіпоть. кпптар см. кептар. киптарик см. кептарик. кйптява см. кіптява. кйптявий см. кіптявий. кпптяга см. кіптяга. кипучий 1) (пенящийся) кипучий [Всіх, що гнобили, дурили, карали, топтали,— Всіх у моря кипучу глибінь (Рил.)]] 2) перен. (деятельный) кипучий; (о цветении и т. п.) буйный [Кипуча, невгомонна натура Франкова не могла вміститися в рамки самої літературної роботи (Коцюб.)]] 3) обл. кипящий [Стіл застелений, на нім велика лампа, кипучий самовар, горілка і перекуска (Мак.)].л кипучість, -чості кипучесть. Бип'ятйлка разг. кипятилка. кип'ятильний кипятильный. кип'ятильник кипятильник. кип'ятити, -п'ячу, -п'ятйш кипятить. кип'ятитися, -п'ячуся, -п'ятйшся 1) кипятиться; (волноваться — ещё) горячиться [Аркадій Петрович кричав і кип'ятився (Смол.)]] 2) страд, а. кипятиться. кип'ятїнпя кипячение. кип'яток, -тку кипятбк [Роївсь народом весь дворець І клекотів, мов з кип'ятком горнець (Фр.)]. кип'яточок, -чку уменьш. разг. кипятбчек. кип'яч, -чу обл. кипятбк [І співав, і розмовляв, а тут разом неначе тебе кип'ячем обпарено (Вовч.)]. кип'ячений 1) прич. кипячённый; 2) прил. кипячёный. кип'ячий см. киплячий. кип'ячка обл. нефть [Кип'ячка теж у багатьох ямах ішла добре (Ф/>.)]. киргиз киргиз. киргизи, -зів киргизы. Киргизія Киргизия. киргизка киргизка. Киргизька Радянська Соціалістична Республіка Киргизская Советская Социалистическая Республика. киргизький киргизский. киргик, -ка орн. тиркушка. кирёя, -реї род мужской верхней одежды; уст. кирёя; (неточно) плащ [А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Шевч.)] Лісовик: ..Вдяг ясень-князь кирею золоту, а дика рожа буйнії корали (Л. Укр.)]. кирзовий кирзовый. Кйрик Кйрик. кирилиця филол. кириллица. кирилівський филол. кирилловский. Кирило Кирилл, Кирилла. кирка техн. кирка [Зітхнувши, Сокіл знов узявся за кирку (Вл.)]. кирковий техн. кирковый. кирнйця см. криниця. кирпа фам. 1) вздёрнутый нос; (о небольшом— ещё) нос пуговкой (разг.)] ~пу гнути перен. фам. задирать нос [Ти лиш, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (II.-Лев.)]; 2) см. кирпатий 2 и кирпата 2. кирпань, -пя фам. курносый [— Зрештою, цей кирпань — симпатичний тип, — подумав Сагайда (Гонч.)]. кирпата разг. 1) прил. см. кирпатий 1; 2) (род. кирпатої) сущ. курносая; 3) перен. разг. смерть; фолък. курносая. кирпатенький уменьш., ласк. разг. курносенький [Славна була то жіночка, — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька (Вовч.)]. кирпатий разг. 1) прил. курносый [Увійшла низька кирпата молодиця (Мирн.)]] ~тий ніс вздёрнутый нос; (о небольшом — ещё) нос пуговкой (разг.) [Це був підліток з блідим кирпатим носом (Трубл.)]; ~та с в а" гака перен. разг. смерть; фольк. курносая; 2) (род. кирпатого) сущ. курносый. кирпич, -чу (торфяной, навозный для топлива и т. п.) кирпич. , кирпичик уменьш., ласк, кирпичик. кирпичина (одна штукар разг. кирпичина. кирпйчпий: ~пий чаи кирпичный чай. киса мешбк, мошна; уст. киса. кисёйна папночка ирон. кисейная барышня. киселевий кисельный. киселеподібний киселеобразный. киселик, -ку ласк, киселёк, кисёлик. киселиця обл. род киселя [Мати: ..Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Л. Укр.)]. кисень, -сню хим. кислород. кисет кисет [Чіпка полапав у кишені, ні кисета, ні грошей... (Мирн.)]. кисіль, -селю кисель [Туман стояв густий, мов кисіль (Коцюб.)]] десята вода н а ^селі погов. десятая (седьмая) вода на киселе. кисленький разг. кисленький, кисловатый, с кислинкой, с кислецой. кисленько нар. разг. кисленько, кисленько; кисловато. кйслий кислый [Кислий дух поту й рощили.. міцно заліг в пекарні (Коцюо.)]—Чого ти такий кислий, Яремо? — спитала зразу Надія Василівна (Коп.)]] ~ле молоко кислое молоко; кул. простокваша [Гасова лампа освітлювала перед ним хліб., і високий глечик з кислим молоком (Трубл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)