Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кис 330 кпд КИСЛИТИ) -ЛЮ, -ЛИШ КИСЛИТЬ. кислиця 1) (плод) дикое яблоко; обл. кислйца; хто «*~ці п о І в, а на кбго оскбма налила погов. в чужбм пир^ похмелье; 2) (дерево) дикая яблоня; обл. кислйца [І тепер там, коло скелі, де росте стара кислиця, є прикмета, ніби невеличка западина (Н.-Лев.)]. кисличка уменъги., ласк, от кислиця 1—2 [Почала рости в лісовій гущавині дика кисличка (Іван.)]. кисличшш кисличный. кисліти, -лГб кислёть. кислішати, -шае делаться кислее, кислёть. кисло нар. кисло [Кисло пахнув обмерзлий жовтуватий жом (Ст.); — Ач, як закаркали враз, — сказав, кисло посміхнувшись, Мартин Жура (Панч)]. Кисловодськ Кисловодск. кисловодський кисловбдский. кислобкий разе, с гноящимися (закисшими) глазами. кисло-солбдкий кисло-сладкий. кислота* кислбтй. кислотний хим. кяслбтяый. кислотність, -ності хим. кислбтность. кислототривкий техн. кислотоупбрный. кислототривкість , »кості техн. кислот оупбр- ность. кислотування текст, кислбвка. кислуватий кисловатый. кислуватість, -тості кисловатость. кислувато нар, кисловато. • кисляк1, -ку кул. разг. простокваша. кисляк2, -ка" (о человеке) прен. кисляй, кислятина. кислятина разг. кислятина; (первн.—~о человеке — ещё) кисляй (прен.). кисневий хим. кислорбдпый [Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика. Киснева маска вкривала обличчя (Трубл.)]. киснути, редк. кйсти (кисну, киснеш) киснуть [Вже три дні кваша кисне (Чуб.)]; д я* витися так, що молокб +*пвразг. ходить с кислой миной, смотреть кисло [— Поможеться, що гарна! — гукнув На* зар, — коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Вовч.)]. кисть, -ті анат. кисть [Лівою рукою вона сперлася на стіл} кисть руки підтримувала трохи схилену голову (переъл, в Чернишев- съкоео)). кистьовий анат. кистевбй* кит1, -т? 80ол. кит [Білуха —це великий звір, що живе в морі* Вона схожа на кита, тільки менша (Трубл.)]. кит2,-ту разг. шпаклёвка, замазка* кита обл. кисть, султан [ Боярин був у повній рицарській збруї: в Панцирі., і в блискучім спижевім шоломі 8 розвіяною поверх нього китою з когутячих косиць (Фр.)]. китаєвий китайчатый; напковый [Як тепер його бачу: у синій юпці* тяжйпових широких штанях, каламайковим поясом пузо підперезане, а Звер? китаєва черкеска (Квітка)]. Ор. китайка 1. китаєзнавець, -вця китаевед. китаєць, -тайця китаец. китаєчка уменьш., ласк, от китайка 1. китаі'ст филол. китайст. * китаїстика филол. китаистика» Кит&й, -та*ю Кит?й. китайка 1) текст, китайка; (реже} на*нка [Накриває [ґонта] Червоною китайкою Голови козачі (Шевч.); На сході в червоних шматках роздертої китайки вставав ранок (Іїанч)\\ 2) сад. китайка, китайковий китайчатый; уст. Китйечный; нанковый. Ср. китбйка 1. Китайська Народна . Республіка Китайская Нарбдная Республика. китайський китайский; «**ка гуска см. гуска 1. китайці, -ців китайцы* китайча, -чати китайчбнок. кптайчанпй см. китайковий. кит&йченй, -нити, раза, китайчук, -ка китайчбнок [Китайчук на килимі робив неймовірні вправи з обручами, склянками й мисками (Скляр.)]. китаянка китаянка [І китаянки пісеньки свої Йому [Фархаду] співали, наче солов'ї (пе- рекл. Бажана)]. китицевйдпий кистевидный. китиця 1) кисть; (на головном уборе — еще) султан; (на эфесе сабли, шпаги — еще) темляк [Червоний з китицями пояс теліпався до колін (Мирн.)]; 2) (у растении) кисть; (преим. плодов — ещё) гроздь [Через огорожі садиб звисали фіалкові китиці рясного бузку (Смол.);^ Мавка йде до кали- ни, швидко ламав на їй червоні китиці ягід (Л. Укр.)\\ 3) обл. оукёт [Вчора зравку уклала я в вазу китицю цвітів (Коб.); Д. Жуан: ..Я ж бачив, як ви тільки що держали сю Китицю (Л. Укр.)]. . китичка уменыи., ласк. 1) кйсточка [Віл одягнув вишиту васильками й золотими колосками лляну сорочку, підперезався шовковим шнурком^ з китичками (Бойч.)\\ 2) кйсточка; 3) букетик. Ср. китиця 1—3. китичний 1) кистевбй; 2) кистевбй. Ср. китиця 1—2. китобій, -боя китоббй, китоббец [Два старі китобої почали розподіляти обов'язки (перекл. з Сьомушкіна)]. китобійний китоббйный [Китобійна флотилія «Слава» вернулася з Арктики (Рад. Укр.} китовий китбвьш; ^вий вус см. вус. китолов китолбв, китоловний китолбвный. китолбвство китолбвство. китоподібний китообразный. кйтяг см. кетяг. китятки, -ків бот. (Роїудаїа Ь.) истбд. китяткові, -вих сущ* бот, истбдовью. ких-ких межд. редк. хи-хи-хи[—Ких-ких ких!- засміялись чумаки (О., 1861, X — Сл. Гр.I кйхкати, -каю, -каега разе. 1^ Хихикать; 2) ёкать [Піхтір почув, що в його иочинав щось кйхкати усередині (Вас,)], кйцИшба жмурки [А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-бабв (П.-Лев.)]. кйцю-кйцю см. киць-кйць. кицюия, кицюнька ласп. разг. кисонька, кйска. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)