Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кіл 332 КІЛ Хоч кіл на голові, як кажуть, їй теши (Г.-Арт.)]; н і ^л&, ні д в о р і погов. ни кола, ни двора [Що ти з них візьмеш? Ні 'кола, ні двора (Коцюб.)]. Кіліманджаро нескл. сущ. м. р. Килиманджа- .Р°; кілкий 1) (легко раскалывающийся) кблкий; 2) (колющий) колкий, колючий [Зеленими споришами і кілкими будяками.. (Я. п.— Сл. Тр.)\. кілля собир. кблья [Гупали кілля і молотки, наче в великій кузні (Коцюб.)]. кіло нескл. сущ. ср. р. кил6. кіловат эл. киловатт. кіловат-година (род. кіловат-години) физ., техн. киловатт-час. кіловольт эл. киловбльт. кілограм килограмм. кілограмовий килограммовый. кілограмометр, -ра физ. килограммометр. кілок, -лка 1) кол, (поменьше) кблыщек; (вбитый в землю для причала, для привязи животных и т. п.—ещё) прикол [Вербові кілки, колись густо повтикані в землю, стали високими вепбами (Н.-Лев.); Кілки в шатрі, всі срібні и золоті, Сіяють, наче зорі в висоті (перекл. Бажана)]; 2) (вешалка) колышек; обл. колбк [На кілку твого батька покійного кирея, і кожух, і дві шапки (Вовч.)]. кілолітр, -ра килолйтр. кілометр, -ра километр. кілометровий километровый. кілочок, -чка уменьш. 1) кблышек; прикол; сидіти, як на гачках перен. разг. сидеть как на угольях (на углях) [Устя сиділа, як на кілочках, чужа й непотрібна (Коцюб.)]; 2) кблышек; колбк [Два кілочки у стіні, що на їх нічого не висить (Вовч.)]. Ср. кілок 1 — 2; 3) муз. колбк. кілювання мор. килевание. кілювати, -люю, -люєш мор. килевать. кіль, -ля мор. киль [Білий димок пішов з-під кіля (Собко)]. Кіль, -ля геогр. Киль. кільватер, -тера мор. кильватер [У кільватері, дотримуючи суворої дистанції, пливли есмінці (Куч.)]. кільватерний мор. кильватерный [Ми йшли кільватерною колоною, один за одним (Бора.)]. кілька1 ихт. кйлька. кілька2, -кох числ. несколько [Аж ось, лавіруючи поміж деревами, вдалині з'явилось кілька вершників (Верш.)]; ^ка разів (р а з) несколько раз^ (при глаголах несо- верш. — ещё) неоднократно, (часто) многократно. кількагодинний (в течение или в продолжение) нескольких часбв; продолжающийся (о прошлом — продолжавшийся) несколько часбв [ Глаша відчувала неймовірну втому: це був результат кількагодинного напруження (Бойч.)]. кількаденний (в течение или в продолжение) нескольких дней; продолжающийся (о прошлом — продолжавшийся) несколько дней [Стомлених кількаденними боями [партизанів] манила земля прилягти, забути І про все на світі в солодкому сні. Бійці укладались, та не спали командири и(Шер.)]. кількадесят (род. кількадесяти и кількадесятьох) числ. обл. несколько десятков; десятки [Герман пройшов., ще кількадесят кроків (Фр.)]. кількалітній (в течение или в продолжение) нескольких лет; продолжающийся (о прошлом—продолжавшийся) несколько лет. кільканадцятеро (род. кільканадцятьох) числ. собир. разг. больше десяти, больше десятка; разг. десяток с лишним [Омелян: Моя рада така: пришліть наразі хоч кільканадцятеро [дітваків], щоб я міг школу розпочати (Фр.)]. кільканадцять (род. кільканадцяти и кільканадцятьох) числ. разг. больше десяти, больше десятка; разг. десяток с лишним [Його знали люди на кільканадцять миль довкола (Фр.); За річкою, за кільканадцять метрів звідси, вже починається наша Батьківщина (Гонч.)]. кількаповерховий имеющий несколько эта- # жёй, в несколько этажей. кількаразовий неоднократный; (повторяющийся часто) многократный [Офіцери водили піхоту в кількаразові нічні атаки (Гонч.)]. кількаразбвість, -вості неоднократность; многократность. Ср. кількаразовий. кількарічний (в течение или в продолжение) нескольких лет; продолжающийся (о прошлом — продолжавшийся) несколько лет. кількаскладовий грам, многосложный (неточно); состоящий из нескольких слогов. кількасот (род. кількохсот) числ. несколько сот, несколько сбтен. кільки обл. 1) см. скільки; 2) см. кілька2. кількісний количественный; численный [Поряд з кількісним ростом продукції в нашій соціалістичній промисловості відбуваються глибокі якісні зміни (Хрущов)]. Ср. кількість. кількісно нар. количественно; численно [..з розвитком промисловості пролетаріат не тільки зростає кількісно; він скупчується у великі маси, сила його росте.. (Комун, ман.)]. Ср. кількість. кількість, -кості количество; (о пересчитываемом — ещё) число, книжн. численность; (о веществе — ещё) содержание [Збільшилася кількість учнів у початкових та середніх школах і у вищих навчальних закладах (Зак. п'ят, план)]; *^ть металу в р у д і количество (содержание) металла в руде; ^ть населення количество (численность) населения; велика (величезна) ^ть большое (огромное) количество (числб), мнбжество; (о положительном иногда — ещё) обилие, изобилие ; у великій якості в большом количестве; в болыпбм числе; в обилии, в изобилии. кілько обл. 1) см. кілька2; 2) скблько [А вста- ньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна, — кілько то на неї йде? (Л. Укр.)]. кільковий килечный. кількоро (род. кількох) числ. собир, разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)