кін 334 кін нового суспільного ладу ' (Ленін)]) ^яця- кріію нембє разг. Конца [и] крбю нет (не видно, не видать) [Скільки оком захопиш, кінця-краю немає (Коцюб.)]; ^>ць світу церк. светопреставление; без ^пцй, Сразг. без ~нця>К р & ю а) без конпі; (долго *—ещё) бесконечно [Сніг., падає, падає без кінця... (Л. Укр.); В голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю... (Коцюб.)]; б) (какой) бесконечный [ҐГро- пливав я моря і ріки, переходив степи без кінця (Дор.)]; в ~нйД місяця, року и т. п. В конце* (книжн. в исхбде) месяца, года и т. п. [В кінці мая, певне, буду дома (Л. Упр.)]; д о >^нця (лак) до конца; (совсем) окончательно, вконеп; [Любов: Ах, тьотю Ліпо! хоч я й дурна тепбр, та ще не до кінця, і мєпе не так легко обурити (Л. Укр.)]\ д о ^пця" й< и т т й до конпі (книжн, уст. До сконч&йия) жизни; З ^ніщ в ^ць (пО всем Направлениям) из конца1 в конец, из крбя в край [Як ' їхати з кінця я кінець через усю країну, — найшвидший поїзд навпростець ва тиждень не долине (Забіла)]\ бвбдити, ввести ^нцї з ^нцями переч* разе, Сводить, свести концы с концами [Увійшла в Цбй будинок, стала жити і помалу звела кінці, з кінцями (перекл. й'Вовчка)]; зробити ^ць чо м^ положить конец чем# [Зробім кінець своїм бідам (Копы.)]; см. ещё покласти г^ць чом^; і ~ііц( в вбду равг. и концы в воду; на ^ць чого (когда) на конец (к конц^; .книжн. к йсхбду) чегб; один, другий і *^ць (очень мало) разг. один, другий и обчелся; показний *->ць текст., торг. хаз; при ~>нці л ь б т у на излёте; п і д *^ць ч о г б (когда) к конц^ (книжн. к • йсхбду) чегб; покласта (разг. п о- л о ж и т и) ~ць ч о м # положить конец (предел) чем^, прекратить что; по- кбнчить с чем, кбнчить что [Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені (Коцюб.); Ну, та я тепера хутко Положу кінець забаві! (Л. Укр.)]\ ховати, сховати (поховати) *-*нцї перен* разг. хоронить, схоронить (прятать, спрятать) концы [А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати (Гл<)]; читати з ^нця наперёд читбть с конца" наперёд, читать наоборбт; *^ць діло хвалить погов* конец [всом^] делу вепёц; 2) (преим» как восклицание при утрате чего-нибудь^ разрыве и т. п.) разг. конец, кбнчено, всё кончено [У себе в хаті кидаюсь в крісло і кажу наголос: —КінецьІ (Коцюб.)]. кінець8 предл. раве. на краю, в конце [Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч.); Іван Савич сів кінець столу (перекл. з Вовчка)]. кініки, -дів филос ист. кйники. кіпк&а бот., сад. кинкав\ кінний і) прил. кбнный [ВрайЦІ до штабної хати під'їхав командир рою кінної розвідки Костя Руднев (Верш.)]\ 2) (род. кінного) сущ. кбнный, верховбй, всйдник [Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (Коцюб,)]. кінник кбнник [Тоді., близько від нас проходив фронт. Щоб не демаскувати себе, я дав розпорядження кінників в піхоту перевести... (Шер.)]. кінно нар. разг, на конйх, на лошадях; вер- хбм [Ті, їцо виходили піші, вертались кінно, на баских конях (Коцюб.)]. кіппоармієць, -мїйця ист. конноармёец [Біля двоповерхового купецького будинку, оточений кїнноармійцями, стсґяв Семен Михайлович [Будьоннцй] (Риб.)]. кінногвардієць, -дїйця воен. дорев. конногвардеец. кінногвардійський воен. дорев. конногвардейский. кіпнозавбдетво коннозаводство. кіннозаводський коняозавбдческий, конноза- вбдекий; разг. коннозаводской. кіішозавбдчик . дорев. Коннозаводчик. кїнно-ручнйй конно-ручнбй [Механізація землеробства дає змогу замінити кінно- ручні роботи роботою машин (Колг. вироби, енцикл.)]. кінноспортивний конноспортивный. кіннота кбнница [Колони партизанських загонів з обозом та кіннотою розтяглися на багато кілометрів (Воронько)]. кіннотник, кіішбтчіїк воєн, кбнник [Біля брами стояв кіннотник і, ввівшись на стременах, махав їм рукою (Риб.); Гарячить Кіннотчик коні, Бою як не діжде (Бажай)]. кіно нескл. сущ. ср. р. кино [Радянське кіно мав величезний вплив на свідомість мільйонів людей (Літ. газ., 1950, IX)]. кіноактбр, -ра киноактёр. кіноактриса киноактриса. кіноапарат киноаппарат. кіноапаратура киноаппаратура. кіноартист киноартист. кіноартистка киноартистка. кіноательб нескл. сущ. ср. р. киноателье. кіновар, -рі мин. и пр. киноварь. кіноварний мин. и пр. киноварный. кіновиробництво кинопроизводство. кіноглядач, -ч& кинозритель [Перед кіноглядачем проходять незабутні картини ге. роїчної чотиримісячної оборони волзької твердині І великого наступу Червоної Армії (Рад. Укр., 1946, І)]. кінодраматург кинодраматург. кінодраматургія кинодраматургия. - і кіпоекран киноэкран. кіножурнал, -лу киножурнал [Освітився екран. Спочатку, як завжди, показували кіножурнал (Собко)]. кінозйомка, кінознімання киносъёмка [Вони відчували подвійне задоволення, бо мусили побачити і те, як водолази спускаються на дно моря, і кінозйомку цікавого фільму (Трубл.)]. кіноілюстрація киноиллюстрация. кіноінд^стрія киноиндустрия. кінокартина кинокартина. кінокомедія кинокомедия. кіномережа киносеть. кіномеханік киномеханик. кіномистецтво киноискусство [Комуністична
|