Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЙІН 335 кін партія та Радянський уряд надають важли- І вого значення розвиткові кіномистецтва в країні (Літ. газ., 1955, І)]. кінонарис, -су кинобчерк [Недавно вийшли | на екрани два нових кінонариси «Нафтовики Борислава» і «Черешеньки» {Рад, Укр., 1953, XII)]. кінооослуговування кинообслуживание [Справа честі комсомольців — енергійно взятися за будівництво клубів, зайнятись організацією художньої самодіяльності, поліпшенням кінообслуговування (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. кінооператор, -ра кинооператор [На одному з літаків з Великої Землі прилетіли кінооператор, письменник, фотокореспондент, лектор і кіномеханік (Шер.)]. кінопересувка кинопередвижка. кіноплівка киноплёнка [3 горба такий вид, хоч на кіноплівку його (Мур,)], кіноповість, «ті кинопбвесть. кінопостановка кинопостанбвка. кінопрацівнйк, «ка* кинораббтник. кінопрокат, -ту кино про кйт. кінопропаганда кино пропаганда [Кінопропа- ганда — це політично-виховна робота величезної ваги (Рад. Укр., 1948, І)]. кінопропагандйст кино пропагандист. кінорежисер, -ра кинорежиссёр [Образ Сер* гія Мироновича Кірова широко взялися відбити всі митці Союзу: й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Тич.)]. кінорепортаж, -жу кинорепортаж * » кінорепортер, -ра кинорепортёр [Не обійшлось без фото- та кінорепортерів. Останні безперервно палили магній (Трубл.)]. кіносеанс, -су киносеанс [В клубі повно молоді, тричі на тиждень відбуваються кіносеанси (Літ. газ., 1950, VIII)]. кіносітка киносеть [За післявоєнний час кіносітка эначно зросла. Кіно проникло в найдальші кутки нашої Батьківщини (Рад. Укр., 1950, IX)]. . кінострічка кинолента. кіностудія киностудия, кіносценарій, -рію киносценарий. * кінотеатр, -ру кинотеатр [Вже з півгодини сержант Ібрагімов *походШв у скверику навпроти кінотеатру «Дйіпровепь» (Гот.)]. кінотехніка кинотехника. кіноустановка киноустанбвка [Збільшити 8а п'ятиріччя сітку кіноустановок приблизна на ЗО процентів (Директиви XX з. КПРС)]. кінофабрика -кинофббриКа." кінофестиваль, -лю" кинофестиваль. кінофікація кийофикбция [Швидкими темпами йде кінофікація словацького с&ШіГогіч.)]. кінофікувати, -к^ю, -к^еш кинофицировать. кінофікуватися, -кується кинофицироваться*. кінофільм, -му кинофильм' [В ШюлІ роздавали дітям подарунки, увечері демонстрували кінофільм (Коаач.)]. кінофотолабораторія кинофотолаборатбрия. кінохроніка кинохроника [Я тільки прошу вас уважно продивитися оцю невеличку кінохроніку (Собко)]. кінський лошадиный; (реже) кбнский [З-за верби висунулась кінська голова, а за нею . зачорніла висока шапка (Н.+Лев.)]; ^>киЙ 1 щавбль бот. (Яитех Vап/е^іи$^V/111 й.) кбнский щавель [Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом, як похоронний факел (Коцюб.)]; ^кий каштбн бот. (Аезсиїиз Ь.) кбнский каштбн; г^ка сила техн. лошадиная сила [Цілую і обіймаю Вас за звістки. Ваша картка додала мені бадьорості на 100 кінських сил (Коцюб.)]. кінцевий конечный; (находящийся в конце — ещё) концевбй; (о словах, аккорде, сиене и т. п* — обычно) заключительный [До кінцевої зупинки залишилось не більш як тридцять кілометрів (Дот.)]; ~вий результат конечный результат [Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників (Рад. Укр., 1950, III)]» кінцівка 1) тип., лит. концбвка; 2) анат. в конечность. кінцьовйй спец, концевбй. кіпчастий, кіич&тий обл. остроконечный [Кін- чатий ніж (Сл. Гр.)]. кінчати, -чаю, -чаєш, кінчити, -ч?, -чйт кончать, кбнчить; (преим. перед суі^.— ещё) оканчивать, окбнчить, (с оттенком завершать) заканчивать, закбячить; (толь* ко соверш. -— довести до конца — оце) по- кбнчить (с чем или что); (освобождаться от тяжёлого, неприятного фам. •— ещё) разделываться, разделаться (с кем. с чем) [Та раз почав, треба кінчати (Коцюб.); В той рік, коли починалася Велика Вітчизняна війна, Оля кінчала десятирічку (Ле); Коли кінчили справи на землі, То рушили в дорогу кораблі (перекл. Бажана)]; г^чйт б р й т й см. брйти; **»чити голити см. голити 1; ~чйти гру елі. гра; г^чити ж а р и т и см* жарити; ^-Чити їсти кбйчить есть; (о людях — ещЪ) откушать; ~чйти 6 р а н и у кбнчить (окончить, 8акбнчить) пехоту, по кбнчить с пехотой; (без указания чего —• ещё) отпахать, разг. отпахаться; «^чйти полювання (лбви, в л б В и) т кбнчить (окбнЯить, вакбнчить) охбту; (навсегда) от- охбтиться (разг.); недобрим ~чйть хто плбхо кбнчит (окбнчит) кто; равв. несдобровать кому. кінченій см. кіпчастий. ичатися, -чаюся, -ч&єшся, кінчитися, -чуся, -чйшся 1) кончиться, кбнчиться, оканчиваться, окбнчиться; (с оттенком завершаться — ещё) заканчиваться, закончиться; (о времени — ещё) истекать, истечь; (только несоверш. — о времени, запасах^ и т. л. — ещё) быть на иехбдё; (о возрасте; о сроке бедл. — егце) исполниться, испблниться;(ке выходить за пределы чего-нибудь — еще) ограничиваться, ограничиться (чем) [ Жнива кінчались, наставав вільніший час (Н.'Лев.); Вже кінчаються строки І праця доходить кінця (Бажан); Нарешті, чагарник кінчився, просторим тугим вітром обвіяло обом їм лиця {Гонч.)]\ 2) (умирать) разг. кончаться, кбнчиться; 3) (только несоверш.) грам, кончаться, оканчиваться; 4) страд, в. (несоверш.) кончаться; оканчиваться; заканчиваться; ср. кінчати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)