Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кін' 336 кіс кіпчений 1) прич. кбнченный; окбнченный; закбнченный; покбнченный; ср. кінчати; 2) прил. разг. кбнченый; ^на людина разг. кбнченый человек. кінчик уменъш. кбнчик [З-під безрукавки теж видно кінчик планки з стрічками медалей... (Коп,)]. кінчити см. кінчати. кінчитися см. кінчатися. кінь {род. коня) лбшадь; (воен.— ещё, а также спец., торж., поэз.) конь [Тікали кудись люди і коні (Коцюб.); Мій кінь, згубивши підкову з передньої ноги, часто спотикався (Верш.)]; залишити без • коней оставить без лошадей; обл. обезлошадить; залишитися без коней остаться без лошадей; обл. обезлошадеть; любитель коней любитель лошадей; разг. лошадник; н а коней), н а коня! (воєнная команда) на конь!; підставні коні уст. подставные лошади, подстава; припряжний (підпряжний) ^нь пристяжная лбшадь, пристяжнбя, пристяжка; г*>нь на чотирьох (ногах) та й то спотикається погов. конь на четырёх ногах, а спотыкается; и на ст,аруху бывает проруха; був ^нь, та з'їздився погов. был конь, да изъездился; уходили (умыкали) сивку крутые гбрки; дарованому коневі (коню) в зуби не дивляться погов. дарёному коню в зубы не ембтрят; кривий ^нь вивезе (перевезе) см. кривий. кіоск кибск [Він вийшов на асфальт алеї і зразу побачив синій дощаний кіоск (Смол.)]. кіоскер, -ра киоскёр [Кіоскер газети продає, І книжки й журнали в нього є (Мур.)]. кіоскерша разг. женщина-киоскёр; (неточно) киоскёр [Алеї пустіли, і кіоскерші швиденько закривали^ торгівлю (Собко)]. кіот церк. кибт, кивбт. кїпа (мера товара) кипа. кіперний текст, кйперный. кіпка уменЬш. копёнка. кіпоть (род. кіптю) кбпоть [ — Отут має бути й ваша квартира, — мовив він, засвітивши маленький каганчик, чорний од * кіптю (Вас.)]. кілочка уменъш. копёнка. Кіпр, -ру Кипр. кіпрегель, -геля геод. кипрегель. кіпрський кипрский. кіптюга разг. пыль. кіптява разг. 1) кбпоть [Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Смол.)]; 2) пыль [Хмарою знялася біла вапняна кіптява (Гонч.)]. кіптявий, кйптявий коптящий [Блищитьдесь киптявий каганчик... (Вас.)]. кіптяга" разг. пыль [Гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю, здіймаючи кіптягу угору (Мирн.)]. кіпу нескл. сущ. ср. р. ист. кипу. кір (род. кору) мед. корь [— Я ж ніколи не хворів... — Був кір, коли тобі не минуло ще двох років (Коп.)]. кіраса воен. ист. кираса. кірасир, -ра воен. дорев. кирасир. кірасирський воен. дорев. кирасирский. Кіренаїка Киренаика. кірець сч. корёць. кірка11) (твёрдая поверхность^ кбрка [Основні агротехнічні прийоми догляду за посівами проса такі: коткування посівів, боронування сходів на випадок створення кірки (Рад. Укр., 1946, IV)]; 2\ обл. корица, сандал, сантал; 3) обл. см. корок 2. кірка2 (лютеранская церковь) кирка [На узгір'ї, в сонячному промінні, почало вимальовуватись місто Ревель з його гостроверхими кірками (перекл. а Новикова-Прибоя)]. кірказон, -ну бот. (АгШоїосНіа Ь.) кирка- збн. кірковий корковый. Ср. кірка1 1. Кіров геогр. Киров. Кіровабад Кировабад. Кірово Кйрово. Кіровоград Кировоград. Кіровоградська область Кировоградская бб- ласть. кіровоградський кировоградский. Кіровськ Кировск. Кіровська область Кировская ббласть. кіровський геогр. кировский. кірочка уменъш. кброчка. Ср. кірка1 1. кіска1 (уменъш. от коса1) коейца, косичка [Кіски вилізли з-під хустки (Ільч.)]. кіска2 1) уменъш. от коса2; 2) обл. нож (из куска косы) [Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині (Н.-Лев.)]. кісний (относящийся к косе) техн. кбеный, коенбй. кісник, -ка лента (для косы или для кос); уст., обл. коснйк [Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Шевч.)]. кісничок, -чка уменъш., ласк, ленточка (для косы или для кос) [На голові в Соломії червоніли «кіснички*, які тепер носять дівчата (Н.-Лев.)]. кісонька уменъш., ласк, кбсонька [Катя кісоньки в сосонку Запліта (Воронько)]. кісся косовище; (реже) черенок; разг. черешок; обл. окбсье [Авило виклепав косу й почав на кісся набивати (Головко)]. кіста мед. киста. кістень, -ня кистень. кістка кость [Осіння вже пора по-вовчи закрадалась, І холод до кісток рибалок пробирав (Рил.)]; променева г**ка анат. лучевбя кость; редк. луч; до са"мих ^ток (промокнуть, промёрзнуть и т. п.) разг. до костей. кістковий кбстный; (добываемый из костей — ещё) костянбй. кістлявий костлявый [Він за звичкою підвів до лора кістляву руку (Куч.)]. кістлявість, -вості костлявость. кісточка 1) уменъш., ласк, и пр. кбсточка; (на счётах и игральная разг. —. ещё) костяшка [Вони поїли все до крихти, висмоктали кісточки, висьорбали юшку (Коцюб.); За фанерною перегородкою стукав кісточками1, рахівниці бухгалтер (перекл. з Мальцева)]; 2) бот, кбсточка [Варення було |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)